Ухвала суду № 109472046, 10.03.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2023 року Справа №200/951/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), у якій просить

- зобов`язати відповідача виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати страхових виплат за період з 01.02.2017 року по 28.12.2022 року відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159.

Вивчивши матеріали позовної заяви, прийшов до висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог статей 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Згідно з частиною 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Положеннями частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.

Як видно з позовних матеріалів, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (зобов`язання виплатити компенсацію втрати частини доходів).

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні з цим позовом до адміністративного суду, становить 1073,60 грн.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору.

Водночас, позовна заява містить клопотання про відстрочення сплати судового збору, з посиланням на положення статті 133 КАС України та статті 8 Закону № 3674-VI.

Заявлене клопотання мотивовано тим, що через неправомірні дії відповідача позивач позбавлений страхових виплат, тобто єдиного доходу позивача.

Приймаючи до уваги вік позивача (як вказується в обґрунтуванні клопотання, позивач є особою 1948 року народження), позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору з подання цього позову до адміністративного суду до прийняття рішення по суті справи.

Відповідно до статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що сплата судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Європейська конвенція з прав людини, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування вказаної Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, що пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до норм КАС України, Закону № 3674-VІ, інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) стосовно можливості звернення до суду, з другого боку.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Положення Закону № 3674-VІ, у свою чергу, кореспондуються з положеннями статті 2 КАС України, якими розкривається зміст засад (принципів) адміністративного судочинства.

Так, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, усі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, у тому числі у питанні щодо необхідності сплати судового збору.

У розумінні статті 8 Закону № 3674-VІ відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору чи звільнення його від сплати можуть мати місце за наявності виключних обставин, і сторона має довести існування фінансових труднощів.

Однак, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів скрутного майнового стану позивача та відсутності необхідних коштів на оплату судового збору, як підстави для відстрочення сплати судового збору.

При цьому, суд зазначає, що даний спір стосується виплати позивачу не, власне, суми страхових виплат, а компенсації у зв`язку з порушенням строків цих виплат.

Як видно зі змісту позовної заяви, страхові виплати були у повному обсязі виплачені позивачу 28.12.2022 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі № 200/2489/22, яке набрало законної сили.

За цих обставин судом не можуть бути прийняті до уваги покладені в обґрунтування клопотання доводи позивача стосовно того, що позивач позбавлений страхових виплат, які є його єдиним доходом, оскільки страхові виплати (у тому числі за спірний період) повністю були виплачені позивачу 28.12.2022 року (тобто за 2 місяці до подання цього позову до суду), про що позивач сам вказує у позовній заяві.

Також судом не приймаються до уваги покладені в обґрунтування клопотання доводи позивача про його вік як такі, що не передбачені чинним законодавством у якості підстав для відстрочення сплати судового збору.

Крім цього, представник позивача в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору вказує про те, що позивач є особою 1948 року народження, хоча, згідно з доданою до позовною заявою копією паспорта громадянина України, позивач є особою 1960 року народження.

Враховуючи викладене, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання цього позову задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з цим суд зазначає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:

- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) із зазначенням номеру справи.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати позивачу строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання позивача, ОСОБА_1 , про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків даної позовної заяви - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання суду:

- оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. за подання позову за реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом _ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) із зазначенням номеру справи.

Ухвала складена і підписана 10 березня 2023 року, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.І. Бабіч