Рішення № 109471846, 07.02.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О., -

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції у місті Києві (вул. Святослава Хороброго, 9, м.Київ, 03048), про визнання протиправними та скасування наказів; поновлення на посаді; стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції у місті Києві (вул. Святослава Хороброго, 9, м.Київ, 03048), в якій позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 28.10.2022 р. № 580 про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарного стягнень у частині застосування до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції; визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 11.11.2022 р. №1417 о/с про звільнення капрала поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_3), поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега); поновити капрала поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП; стягнути з Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий Царичанським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській обл. від 20 травня 2015 року заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 12 листопада року по дату винесення судового рішення; стягнути з Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. тора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,паспорт НОМЕР_2 виданий Царичанським РС ГУ ДМС України в Дніпропетровській обл. від 20 травня 15 року витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Спірним наказом позивача протиправно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції. Обґрунтовуючи протиправність спірного наказу, позивач зазначає, що останній прийнято на підставі висновку службового розслідування, яким чітко не встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Відповідно відсутні підстави для застосування найсуворішого виду відповідальності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2022 р. провадження у справі було відкрито, та призначено розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувано у Департамента патрульної поліції належним чином завірену копію трудової книжки капрала поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_3) поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 ( з обслуговування правого берега); належним чином завірений послужний список ОСОБА_1 (НОМЕР_3) поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега); належним чином завірену копію особової справи працівника ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) в тому числі всі накази про заохочення та догани; належним чином завірені матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега); розрахункові листи про заробітну плату (по місячно) ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) з моменту призначення на посаду; довідку про доходи за останні два місяці, що передували звільненню (дата звільнення 11.11.2022) та у вказаній довідці зазначити середньоденний заробіток щодо отриманих доходів ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 ) поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.12.2022 р. залучити до участі у справі №160/19140/22 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції у місті Києві (вул. Святослава Хороброго, 9, м.Київ, 03048).

Витребувано у Департамента патрульної поліції: положення про Департамент патрульної поліції; функціональні обов`язки керівника Департамента патрульної поліції.

Витребувано в Управлінні патрульної поліції у м. Києві письмові докази, а саме: положення про Управління патрульної поліції у м.Києві; функціональні обов`язки керівника УПП у м.Києві.

Відповідачем надіслано до суду відзив на адміністративний позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову, мотивуючи відсутністю підстав для його задоволення. Відповідач обґрунтовує свою позицію тим, що висновки службового розслідування однозначно вказують на те, що позивачем допущено порушення основних засад законодавства що регулює діяльність поліцейських, допущено порушення присяги поліцейського, що в сукупності є підставою для притягнення останнього до найсуворішого виду дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Також, на виконання вимог ухвали суду від 22.12.2022 р. надано положення про Департамент патрульної поліції.

Станом на дату винесення рішення, третя особа не скористалась правом щодо подання пояснень на позовну заяву, та не надала до суду витребувані ухвалою від 22.12.2022 р. документи: положення про Управління патрульної поліції у м.Києві; функціональні обов`язки керівника УПП у м.Києві.

Суд зазначає, що дана справа вирішується в межах строку визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в лавах Національної поліції України, на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП, в званні - капрала.

Під час моніторингу нагрудних відеокамер Motorola VB-400 №472127, які використовуються працівниками управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Києві ДПП) було виявлено відеофіксацію події яка мала місце 17.07.2022, під час оформлення екіпажом Рубін-0104 (в складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП на водія ОСОБА_3 , можливого порушення ними процедури складання матеріалів, та отримання неправомірної вигоди інспекторами.

За рапортом т.в.о старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення лейтенанта поліції Владислава Палєхи, відповідно до ч. 4 ст. 14 Статуту було ініційовано провести службове розслідування.

Наказом № 137 від 19.09.2022 було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію в складі: голови комісії - заступника начальника УПП у місті Києві ДПП, начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення, капітана поліції ОСОБА_4 , заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП, капітана поліції ОСОБА_5 , старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП капітана поліції ОСОБА_6 , інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 .

Висновком службового розслідування позивача - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 266 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну Поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», статей 24,38,42 Закону України « Про запобігання корупції», пунктів 1,2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу X Інструкції №1395, пункту 5 розділу II Інструкції №1026 абзаців другого, третього, шостого та дев`ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 1,7,10,11 пункту 3.1. розділу ПІ посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП від 16.08.2021 №1784.

28.10.2022 р. Департаментом патрульної поліції видано наказ №580 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень», відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 266 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну Поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої статті 64 Закону України « Про Національну поліцію», статей 24,38,42 Закону України « Про запобігання корупції», пунктів 1,2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу X Інструкції №1395, пункту 5 розділу II Інструкції №1026 абзаців другого, третього, шостого та дев`ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 1,7,10,11 пункту 3.1. розділу ПІ посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП від 16.08.2021 №1784, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП капрала з поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

11.11.2022 р. Департаментом патрульної поліції видано наказ №1417 о/с «По особовому складу», відповідно до якого відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції капрала поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_3), поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега), з 11 листопада 2022 року, з виплатою грошової компенсації за 25 діб невикористаної частини чергової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у календарному році, установивши премію за листопад 2022 року в розмірі 238, 071 відсотків.

Не погоджуючись зі звільненням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, з матеріалів службового розслідування встановлено, що 17.07.2022 р. під час патрулювання Голосіївського району м. Києва екіпажем Рубін-0104 (в складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) було виявлено автомобіль Hunday Elantra. днз НОМЕР_4 , який здійснював рух під час комендантської години.

Перевірка документів у водія даного транспортного засобу була абсолютно правомірною, оскільки 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України було введено воєнний стан. Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», одним із заходів правового режиму воєнного стану є запровадження у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантської години, тобто заборону перебування у період доби (у м. Києві з 23:00 до 05:00) на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

В ході спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_3 , в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, і тому йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Як вбачається з відеозапису № 2, на 06 хв. 00 сек., після того як водію ОСОБА_3 було повідомлено, що в поліцейських достатньо підстав вважати, що в нього є ознаки наркотичного сп`яніння, та запропоновано пройти огляд в лікаря-нарколога, вони «дають дозвіл на паркування авто» особі, яка повинна бути відсторонена від керування транспортним засобом, тим самим порушуючи процедуру по інструкції 1395 та ст. 266 КУпАП.

Надалі, рухаючись в авто до лікаря-нарколога, поліцейські схиляють водія (це вбачається на 16 хв. 15 сек. відео № 2) до відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, та радять пройти огляд в найкоротші строки самостійно, що ймовірно надалі допоможе для вирішення питання стосовно майбутнього не притягнення водія до адміністративної відповідальності.

Із зафіксованих відеозаписів (відео 1 - 19 хв. 40 сек.; відео 2 - 19 хв. 45 сек.) поліцейські пропонують водію, для уникнення евакуації, перепаркувати автомобіль, який стоїть навпроти воріт. Водій погоджується, та говорить про те, що перепаркує авто до магазину, щоб останнє не заважало.

Поліцейські всупереч Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України№ 1026 від 18.12.2018, на 45 хв. відеозаписів здійснюють примусове виключення портативних відеозаписів для «неформальної бесіди» з ОСОБА_3 . В подальшому, водієм ТЗ, було передано в якості «подяки» невстановлений предмет, схожий на грошові кошти, який було отримано ОСОБА_1 .

Наведені обставини слугували підставою для висновку про вчинення позивачем дисциплінарного порушення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580) у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною першою статті 8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої-другої статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до пунктом 6 частини першої статті 1 статті 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частин першої-другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст.2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Відповідно до частин першої-третьої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частиною першою статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до частин першої - шостої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Частиною п`ятнадцятою статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що за результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частинами 8-9 ст. 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо (частина десята статті 19 Дисциплінарного статуту).

Частинами 1-2 статті 21 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, який затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок №893).

Відповідно до пунктів 1-2 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії зі збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається з дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Пунктом 4 розділу V Порядку №893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до пунктів 1-2 розділу VІ Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 7 розділу VІ Порядку №893 передбачено, що висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії.

У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 9 розділу VІ Порядку №893 висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Пунктами 1-2 розділу VІІ Порядку №893 передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Здійснивши системний аналіз зазначених вище норм чинного законодавства України, суд зазначає, що останнім не встановлено порушення процедури проведення службового розслідування.

Надаючи аналіз суті виявлених порушень, суд зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

При цьому, обов`язок дотримання службової дисципліни та присяги працівника поліції є абсолютним, що означає неухильне дотримання поліцейським вимог Конституції України та законів України незалежно від того, чи перебуває він на службі, у відрядженні, відпустці, на відпочинку або в період тимчасової непрацездатності.

Водночас, суд зазначає, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що в межах розгляду цієї справи не підлягає дослідженню питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, а повинна бути надана правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної (кримінальної) відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за наявності відповідних підстав.

Означена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 02.05.2019 у справі №825/1902/16 та від 24.04.2019 у справі №816/258/17.

Верховний Суд у постанові від 16.09.2020 р. у справі №814/2530/16 зазначив, що враховуючи те, що позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.04.2019 у справі №802/1150/17-а вказав на те, що під час правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, така повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що поліцейські при оформленні матеріалів по ст. 130 КУпАП, керуються Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція 1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до розділу X Інструкції 1395, та ст. 266 КУпАП, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1 розділу ХІІІ Інструкції №1395 передбачено, що тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським відповідно до Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм учинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою - п`ятою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 КУпАП.

За наявності правових підстав, передбачених абзацом першим пункту 1 цього розділу, тимчасове затримання транспортного засобу проводиться шляхом його блокування або доставлення для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Тимчасове затримання транспортного засобу шляхом доставлення його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку проводиться виключно за умов, що розміщення такого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху чи створює загрозу безпеці руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю.

Відповідно до пунктів 2-5 розділу ХІІІ Інструкції №1395 доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку здійснюється за допомогою спеціальних автомобілів-евакуаторів (далі - евакуатор), у тому числі тих, що належать підприємствам, установам та організаціям, які провадять діяльність, пов`язану з транспортуванням транспортних засобів, і з якими територіальним (у тому числі міжрегіональним) органом Національної поліції укладені в установленому порядку договори.

Для доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку поліцейський викликає евакуатор через чергового відповідного територіального органу Національної поліції.

У разі тимчасового затримання транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу відповідно до форми затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання».

У разі тимчасового затримання транспортного засобу місце розташування такого транспортного засобу повинно бути обов`язково зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків тимчасового затримання транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення поліцейським за допомогою технічних засобів, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу відносно нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КУпАП. Під час здійснення фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних боків.

Вказані зображення чи відеозапис разом з іншою інформацією про адміністративне правопорушення за наявної технічної можливості негайно, однак не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної в частині першій статті 14-2 КУпАП, вносяться до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

У разі коли водій, що вчинив правопорушення, присутній під час тимчасового затримання транспортного засобу і порушення неможливо усунути на місці в максимально короткий строк, поліцейський оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених КУпАП, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу. У протоколі (постанові) робиться відповідний запис про тимчасове затримання транспортного засобу із зазначенням інформації про складення акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що долучається до протоколу (постанови).

Якщо правопорушення може бути усунуте водієм у максимально короткий строк, поліцейський не проводить тимчасове затримання транспортного засобу і оформляє протокол про адміністративне правопорушення, а у випадках, передбачених КУпАП, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складення протоколу. При цьому акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, якщо його вже складено, долучається до рапорту поліцейського про факт появи водія на місці правопорушення в момент виконання робіт із завантаження транспортного засобу.

Суд зазначає, що у висновку службового розслідування зазначено, що позивачем не було складено протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та не повідомлено керівництву відділу поліції про здійснення такого обмеження.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №580 поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.

Частинами четвертою-п`ятою статті 37 Закону №580 встановлено, що поліцейський може тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування транспортного засобу для запобігання небезпеці, якщо є достатні підстави вважати, що річ або транспортний засіб можуть бути використані особою з метою посягання на своє життя і здоров`я або на життя чи здоров`я іншої людини, або пошкодження чужої речі. На вимогу особи поліцейський зобов`язаний повідомити про причини застосування ним відповідних заходів.

Обмеження фактичного володіння річчю здійснюється на підставах та в порядку, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Обмеження фактичного володіння річчю здійснюється шляхом вилучення речі в її фактичного володільця, обмеження її перенесення або перевезення.

Поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю особи, а також зобов`язаний скласти протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та вручити протокол цій особі.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, у розумінні норм ст. ст. 73-74 КАС України, щодо складання протоколу про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та повідомлення керівництва відділу поліції про здійснення такого обмеження, що свідчить про порушення ОСОБА_1 вимог статті 37 Закону №580.

Також у висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_1 було деактивовано боді-камеру під час виконання службових обов`язків, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 3-6 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 №1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку) (додаток 1), який зберігається в органі, підрозділі поліції.

У разі одночасного виходу на службу більше 30 поліцейських можливе використання відомості до Журналу обліку (далі - Відомість) (додаток 2), що затверджується керівником органу, підрозділу поліції.

Після затвердження керівником органу, підрозділу поліції відповідальна особа передає Відомості до підрозділу документального забезпечення органу, підрозділу поліції, де вони реєструються, нумеруються, щотижня зшиваються та зберігаються до передання в архів.

Під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.

Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі.

Відповідно до пунктів 1-2 Розділу УІІ зазначеної Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:

1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;

2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;

3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;

4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції;

5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Отже, з вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що поліцейський зобов`язаний під час несення служби використовувати портативний відеореєстратор, проте позивачем було порушено вимоги Інструкції та здійснено деактивацію портативного відеореєстратора під час несення служби.

Пояснення позивача з приводу того, що поліцейський може вимикати камеру на час здійснення особистих потреб суд відхиляє, оскільки здійснення особистих потреб під час проведення службової дії викликає розумні сумніви у суду. Крім того, матеріалами службового розслідування встановлено та підтверджено факт «неофіційної бесіди» з затриманим після вимкнення камер, що також не відповідає приписам Інструкції.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджуються висновки відповідача щодо порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, текст якої визначений ст.64 Закону України "Про Національну поліцію", можна зробити висновок, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті.

Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством.

Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Приписи Дисциплінарного статуту свідчать, що у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Означений правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 р. у справі №823/997/17.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме: порушення вимог частини першої статті 266 КУпАП, частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну Поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першої статті 64 Закону України « Про Національну поліцію», статей 24,38,42 Закону України « Про запобігання корупції», пунктів 1,2, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу X Інструкції №1395, пункту 5 розділу II Інструкції №1026 абзаців другого, третього, шостого та дев`ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, пункту 1.2. розділу І, підпунктів 1,7,10,11 пункту 3.1. розділу ПІ посадової інструкції поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №3 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у місті Києві ДПП від 16.08.2021 №1784.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що позивач своїх обов`язків не виконав, що свідчить про правомірність застосування відповідачем до позивача такого заходу дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби. Оскаржуваний наказ видано відповідачем на підставі всебічного, об`єктивного дослідження обставин та за результатами проведення службового розслідування, а стягнення накладено співмірно із тяжкістю вчиненого проступку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не було надано суду жодного доказу, на підтвердження своїх доводів та вимог, за таких обставин, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції у місті Києві (вул. Святослава Хороброго, 9, м.Київ, 03048), про визнання протиправними та скасування наказів; поновлення на посаді; стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, є такоє, що задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про сплату судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління патрульної поліції у місті Києві (вул. Святослава Хороброго, 9, м.Київ, 03048), про визнання протиправними та скасування наказів; поновлення на посаді; стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова