Рішення № 109471812, 08.03.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМ СЕЛЛ” до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМ СЕЛЛ” (далі – ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ”, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – ДПС України, відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 02.11.2022 №7553616/44528092 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.10.2022 №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМ СЕЛЛ” податкову накладну від 10.10.2022 №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання договору від 17.08.2022 №Л/Т-22368/НЮ, укладеного з акціонерним товариством «Українська залізниця» (АТ «Українська залізниця»), було здійснено поставку товару – вугілля кам`яне марки Г(13-100) у кількості 169,5 т на загальну суму 1876365,00 грн (в т.ч. ПДВ 312727,50 грн) згідно актів приймання-передачі №8, №9, №10 від 10.10.2022.

Відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, позивачем за даною операцією (по факту поставки товару) було сформовано податкову накладну від 10.10.2022 №38 на суму 1876365,00 грн (в т.ч. ПДВ 312727,50 грн) та скеровано її для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Однак, згідно з квитанцією від 26.10.2022 документ доставлено до ДПС України, проте реєстрацію зупинено, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2701 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З метою реєстрації зупиненої податкової накладної, позивачем податковому органу надано повідомлення від 28.10.2022 №1 із наданням пояснень та документів щодо обставин складання податкової накладної. Разом з поясненнями було надано: договір від 17.08.2022 №Л/Т-22368/НЮ, акти приймання-нередачі №8, №9, №10 від 10.10.2022, залізничну накладну від 10.10.2022, договір купівлі-продажу від 26.08.2022 №26/08/2022, укладений з ТОВ «ДК «ЗАХІД ЕНЕРЕО» та видаткові накладні від ТОВ «ДК «ЗАХІД ЕНЕРЕО».

Проте, комісія регіонального рівня ГУ ДПС у Волинській області, незважаючи на надіслані позивачем повідомлення з поясненнями та додані до них первинні документи, прийняла рішення від 02.11.2022 №7553616/44528092 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.10.2022 №38 в ЄРПН з наступної підстави ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, у графі “додаткова інформація” зазначено: не надано документи, передбачені п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Мінфіну №520 від 12.12.2019 щодо операції з продажу вугілля кам`яного.

Представник позивача вважає, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та має бути скасованим також з тих підстав, що надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснення та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, без будь-якої конкретизації витребуваних документів, що свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165

Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла оскаржуване рішення про відмову реєстрації податкової накладної без зазначення мотивів неврахування поданих позивачем документів. Зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідачів понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 18.01.2023 №233/03-20-05-04-02 (а.с.47-51) представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України позовні вимоги не визнала та зазначила, що ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” не було надано копій усіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарської операції, визначених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 12.12.2019 №520.

Зокрема, ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” виписано для АТ «Українська залізниця» податкову накладну від 10.10.2022 №38 щодо поставки вугілля кам`яного марки Г(13-100) на суму 1876365,00 грн (в т.ч. ПДВ 312727,50 грн). Податкова накладна подана позивачем для реєстрації в ЄРПН, однак, згідно з квитанцією від 26.10.2022 її реєстрація зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 ПК України оскільки, платник податку відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем для підтвердження реєстрації податкової накладної від 10.10.2022 №38 подано до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 28.10.2022 №1 в кількості 9 штук, а саме: договір купівлі-продажу №26/08/2022 від 26.08.2022; видаткові накладні №51 від 06.09.2022, №52 від 07.09.2022, №55 від 08.09.2022, №42 від 31.08.2022; платіжні доручення №198 від 19.09.2022, №200 від 20.09.2022, №173 від 02.09.2022, №184 від 08.09.2022.

За результатами розгляду поданих документів комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення від 02.11.2022 №7553616/44528092 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.10.2022 №38 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, у графі “додаткова інформація” зазначено: не надано документи, передбачені п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Мінфіну №520 від 12.12.2019 щодо операції з продажу вугілля кам`яного.

Представник відповідачів вказує, що у позовній заяві позивач зазначає, що 28.10.2022 ним було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 та надано відповідні документи. Однак перелік всіх документів, які зазначає позивач не було подано до комісії регіонального рівня.

Так, позивачем долучено до позовної заяви документи, які раніше не було надано до комісії регіонального рівня: пояснення, акт приймання-передачі №7 від 27.09.2022, акти приймання-передачі №8, №9, №10 від 10.10.2022, накладну відомість від 10.10.2022, договір №Л/Т-22368/НЮ від 17.08.2022 з специфікацією №1 від 17.08.2022, видаткову накладну №39 від 29.08.2022.

Представник відповідачів також зазначає, що в актах приймання-передачі наданих комісії регіонального рівня зазначено договір №Л/Т-22368/НЮ від 17.08.2022, укладений між АТ «Українська залізниця» та ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ”, проте даного договору на розгляд комісії регіонального рівня надано не було, що в свою чергу унеможливлювало в повній мірі дослідити зміст господарської операції, за результатом здійснення якої подано на реєстрацію податкову накладну від 10.10.2022 №38.

Враховуючи викладене, у ГУ ДПС у Волинській області були всі підстави для прийняття рішення від 02.11.2022 №7553616/44528092 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.10.2022 №38.

Представник відповідачів вказує, що не підлягає до задоволення позовна вимога позивача про зобов`язання зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.10.2022 №38, оскільки повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Крім того, зазначає, що вказані позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 7500,00 грн неспівмірні з даною справою, а їх сума є необґрунтованою.

З урахуванням зазначеного представник відповідачів просила у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

На адресу суду 23.01.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача підтримала вимоги заявлені у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю (а.с.65-67).

Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” 13.01.2022 зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності якої згідно кодів КВЕД є: 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

17.08.2022 між ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” (постачальник) з однієї сторони та АТ «Українська залізниця» (покупець) з іншої було укладено договір №Л/Т-22368/НЮ (а.с.21-25), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в Специфікації №1 (додаток №1 до даного договору), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість. Сума цього договору на момент його підписання становить 7 195 500,00 грн (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться у безготівковій формі: покупець здійснює розрахунок за кожну партію поставленого товару за умови наявності належним чином оформлених документів на відповідну партію: (акту приймання-передачі товару; видаткової накладної (у разі поставки автомобільним транспортом); товарно-транспортного документу (залізнична накладна або товарно-транспортна накладна автомобільного перевізника); податкової накладної/розрахунку коригування, складеної та зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до ПК України).

Покупець здійснює розрахунок на 10 банківський день з дати реєстрації постачальником складеної відповідно до ПК України податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахуику коригування постачальника, розрахунок здійснюється на 10 банківський день з дати отримання покупцем від постачальника копії рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 5.4.6. договору у разі поставки товару, який відповідає умовам цього договору щодо кількості та якості, сторони підписують акт приймання-передачі товару (додаток №2), який вважається єдиним підтвердженням виконання постачальником взятого на себе обов`язку поставити товар за цим договором, із зазначенням дати фактичної поставки товару покупцеві.

ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” на виконання договору №Л/Т-22368/НЮ від 17.08.2022, укладеному з АТ «Українська залізниця», було здійснено поставку товару – вугілля кам`яне марки Г(13-100) у кількості 169,5 т на загальну суму 1876365,00 грн (в т.ч. ПДВ 312727,50 грн) згідно актів приймання-передачі №8 від 10.10.2022 на суму 619920,00 грн (в т.ч. ПДВ 103320,00 грн), №9 від 10.10.2022 на суму 630990,00 грн (в т.ч. ПДВ 105165,00 грн), №10 від 10.10.2022 на суму 625455,00 грн (в т.ч. ПДВ 104242,50 грн) (а.с.28-29).

Поставка товару здійснювалась залізничним транспортом, що підтверджується залізничною накладною від 10.10.2022 (а.с.30).

Позивач відповідно до вимог статті 201 ПК України на підставі актів приймання-передачі №8, №9, №10 від 10.10.2022, склав на адресу АТ «Українська залізниця» податкову накладну від 10.10.2022 №38 на суму 1876365,00 грн (в т.ч. ПДВ 312727,50 грн), яку надіслав в електронному вигляді до ДПС України для реєстрації в ЄРПН (а.с.15).

Як вбачається із квитанції від 26.10.2022 податкова накладна доставлена до ДПС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України її реєстрація зупинена з тих підстав, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2701 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.16).

28.10.2022 ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” надіслало в електронному вигляді повідомлення №1 про подання пояснень щодо податкової накладної від 10.10.2022 №38, реєстрацію якої зупинено, a також пакет документів, на підтвердження реальності здійснення господарської операції (договір від 17.08.2022 №Л/Т-22368/НЮ, акти приймання-передачі №8, №9, №10 від 10.10.2022, залізничну накладну від 10.10.2022, договір купівлі-продажу від 26.08.2022 №26/08/2022, видаткові накладні). Вказані пояснення та документи були отримані ГУ ДПС у Волинській області, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.21-26,28 зворот-30).

Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 02.11.2022 №7553616/44528092 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.10.2022 №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, у графі “додаткова інформація” зазначено: не надано документи, передбачені п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Мінфіну №520 від 12.12.2019 щодо операції з продажу вугілля кам`яного (а.с.19).

ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” скористалось правом на адміністративне оскарження та 10.11.2022 подало скаргу на спірне рішення від 02.11.2022 №7553616/44528092 про відмову в реєстрації податкової накладної надавши додатки у кількості 5 штук, однак рішенням комісії з питань реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН за результатами розгляду скарги від 22.11.2022 №67160/44528092, скарга залишена без задоволення, а оскаржуване рішення без змін (а.с.20, 20 зворот).

Позивач, не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 7 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Як зазначено у квитанції від 26.10.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної господарська операція відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку №1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в отриманій позивачем квитанції контролюючий орган вказав на те, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2701 відсутні в таблиці даних податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до них пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції від 26.10.2022 не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 по справі №815/2985/18.

Слід зазначити, що конкретний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №520, може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

В той же час, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.

У свою чергу, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18, від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 02.11.2022 №7553616/44528092, підставою для його прийняття стало ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та або банківських виписок з особових рахунків. Крім того, у графі “додаткова інформація” зазначено: не надано документи, передбачені п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Мінфіну №520 від 12.12.2019 щодо операції з продажу вугілля кам`яного.

Суд звертає увагу, що на підтвердження підстав для складання та подання на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної від 10.10.2022 №38 позивач надав відповідачу та суду копії наступних документів: договір №Л/Т-22368/НЮ від 17.08.2022 з специфікацією №1 від 17.08.2022, укладений між ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” та АТ «Українська залізниця» щодо поставки вугілля кам`яного; акти приймання-передачі №8 від 10.10.2022 на суму 619920,00 грн (в т.ч. ПДВ 103320,00 грн), №9 від 10.10.2022 на суму 630990,00 грн (в т.ч. ПДВ 105165,00 грн), №10 від 10.10.2022 на суму 625455,00 грн (в т.ч. ПДВ 104242,50 грн) на поставку вугілля кам`яного марки Г(13-100) у кількості 169,5 т на загальну суму 1876365,00 грн (в т.ч. ПДВ - 312727,50 грн). Щодо транспортування товару, позивачем було надано залізничну накладну від 10.10.2022 (а.с.21-30).

Крім того, позивачем були надані документи, які підтверджують придбання ним вугілля кам`яного, яке в подальшому було реалізовано АТ «Українська залізниця», у постачальника ТОВ «ДК ЗАХІД ЕНЕРГО» згідно договору купівлі-продажу №26/08/2022 від 26.08.2022, що підтверджується видатковими накладними №39 від 29.08.2022, №51 від 06.09.2022, №52 від 07.09.2022, №42 від 31.08.2022 (а.с.49-51). ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” здійснило оплату за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями №200 від 20.09.2022, №173 від 02.09.2022 (а.с.33-36).

На думку суду, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та є достатніми для реєстрації податкової накладної від 10.10.2022 №38 в ЄРПН, водночас обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено.

Крім того, суд вважає безпідставними твердження представника відповідача 1 про не надання позивачем на розгляд комісії регіонального рівня договору №Л/Т-22368/НЮ від 17.08.2022 з специфікацією №1 від 17.08.2022; актів приймання-передачі №8, №9, №10 від 10.10.2022; залізничної накладної від 10.10.2022, тобто документів щодо підтвердження господарської операції з АТ «Українська залізниця», за результатами якої складено спірну податкову накладну, оскільки представник відповідача 1 не надає суду належних доказів того, що такі документи позивачем надані не були. При цьому, у відзиві представник відповідача 1 зазначає, що в актах приймання-передачі наданих комісії регіонального рівня зазначено договір №Л/Т-22368/НЮ від 17.08.2022, укладений між АТ «Українська залізниця» та ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ”, проте даного договору на розгляд комісії регіонального рівня надано не було, що суперечить його твердженням про ненадання актів приймання-передачі та інших документів на розгляд комісії регіонального рівня.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ). При цьому у разі часткової попередньої оплати товарів різної номенклатури платники податку (контрагенти за операцією) самостійно на підставі договорів та первинних (бухгалтерських) документів визначають, за який товар в межах договору здійснюється така попередня оплата. Врегулювання питань господарських правовідносин між суб`єктами господарювання не належить до сфери компетенції Державної податкової служби України.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Таким чином, на підставі настання однієї з подій, поставки товару платником податку (в даному випадку оформлення актів приймання-передачі №8 від 10.10.2022 на суму 619920,00 грн (в т.ч. ПДВ 103320,00 грн), №9 від 10.10.2022 на суму 630990,00 грн (в т.ч. ПДВ 105165,00 грн), №10 від 10.10.2022 на суму 625455,00 грн (в т.ч. ПДВ 104242,50 грн)) у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 10.10.2022 №38 на суму 1876365,00 грн (в т.ч. ПДВ - 312727,50 грн), реєстрацію якої було зупинено контролюючим органом.

Суд зазначає, що за приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення від 02.11.2022 №7553616/44528092 дотримано не було, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваного рішення, яке підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну від 10.10.2022 №38 в ЄРПН, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, подану ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ”. Задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За наведених вище обставин справи та положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області від 02.11.2022 №7553616/44528092 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.10.2022 №38 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану податкову накладну датою її фактичного подання.

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

На підтвердження понесених ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договір про надання професійної правової допомоги від 06.12.2022 №28/22, укладений з адвокатом Якименко Зінаїдою Степанівною, акт виконання робіт (надання послуг) від 12.12.2022, платіжне доручення від 13.12.2022 №322 на суму 10000,00 грн, ордер на надання правничої (правової допомоги), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю (а.с.37-41).

Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 7500,00 грн.

Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.

Як убачається з акта виконання робіт (надання послуг) від 12.12.2022, позивачу були надані юридичні послуги по підготовці позовної заяви з оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Волинській області реєстрації від 02.11.2022 №7553616/44528092 на загальну суму 7500,00 грн які включають: вивчення матеріалів справи; формування правової позиції по справі; ознайомлення із судовою практикою в аналогічних справах.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що вивчення наданих документів та їхній аналіз є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а визначення суми гонорару за кожну з зазначених дій не є виправданим, а тому підлягає зменшенню.

Окрім того, суд враховує, що справа про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН є спором немайнового характеру незначної складності, предметом судового розгляду у даній справі були господарські операції лише за однією податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено контролюючим органом та провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України” від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 по справі №520/8489/19, від 07.05.2020 по справі №320/3271/19, від 10.03.2020 по справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідачів щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи, заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу у розмірі 7500,00 грн є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Волинській області (яким винесено протиправне рішення) є сума 3000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із платіжним дорученням від 14.12.2022 №323 за подання адміністративного позову у даній справі ТОВ “ПРАЙМ СЕЛЛ” було сплачено судовий збір в сумі 2481,00 грн (а.с.12).

Відтак, оскільки цим рішенням позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Волинській області (яким винесено протиправне рішення) на користь позивача необхідно присудити судові витрати в сумі 2481,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243- 246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 02 листопада 2022 року №7553616/44528092 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10 жовтня 2022 року №38 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану товариством з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМ СЕЛЛ” податкову накладну від 10 жовтня 2022 року №38 датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМ СЕЛЛ” судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 копійок) та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 3 000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРАЙМ СЕЛЛ” (45405, Волинська область, Володимирський район, м. Нововолинськ, вул. Маяковського, буд. 44, код ЄДРПОУ 44528092).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, буд. 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук