Рішення № 109471787, 10.03.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо непризначення пенсії за віком з урахуванням вимог частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019,2020, 2021 роки; зобов`язання призначити пенсію за віком з урахуванням вимог частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019, 2020, 2021 роки.

Позов обґрунтований тим, що позивачу з 18.08.2009 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII), розмір якої обчислено відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), страховий стаж при призначенні пенсії складав 29 років 7 місяців 26 днів. У подальшому, в період з 21.02.2013 по 03.03.2022 позивач перебувала на обліку в органах соціального захисту населення, як одержувач компенсації особі, яка надає соціальні послуги інваліду І групи.

У зв`язку із досягненням 60-річного віку 29.03.2022 позивач звернулась до територіального відділу обслуговування громадян (сервісний центр Фонду) із заявою, в якій просила перевести з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, однак рішенням ГУ ПФУ у Київській області від 29.03.2022 № 907520157881 їй було відмовлено у переведенні на пенсію за віком, у зв`язку з тим, що внаслідок перерахунку пенсії її розмір буде зменшеним.

06.06.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати інформацію щодо проведеного попереднього прорахунку розміру її пенсії за віком та зазначити чи був зарахований до страхового стажу період з 21.03.2013 по 03.03.2022 при попередньому розрахунку розміру пенсії за віком. На вказану заяву надійшла відповідь від ГУ ПФУ у Волинській області від 23.06.2022 № 5863-4736/Я-02/8-0300/22, у якій зазначено про збільшення розміру пенсії за вислугу років, при розрахунку розміру пенсії був включений період з 21.03.2013 по 03.03.2022, однак при попередньому розрахунку розміру її пенсії за віком вказаний період до уваги не брався.

20.07.2022 та 08.09.2022 позивач зверталася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявами, в яких просила повідомити чому при пореденьому розрахунку розміру пенсії за віком до страхового стажу не було включено період з 21.03.2013 по 03.03.2022, на які листами від 18.08.2022 №7167-6296/Я-02/8-0300/22 та від 12.10.2022 № 8600-7363/Я-02/8- 0300/22 відповідач повідомив про перерахунок розміру пенсії за вислугу років з 01.05.2022 та дорахування до страхового стажу періоду з 21.03.2013 по 03.03.2022; страховий стаж позивача складає 38 років 8 місяців 7 днів; середньомісячний заробіток становив 4439,86 грн. (враховано дані про заробітну плату за періоди роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 та з 01.07.2000 по 31.08.2009 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки - 6186,32 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 0,71769).

Враховуючи інформацію у викладених вище відповідях, 01.11.2022 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просила, зокрема, призначити пенсію за віком з урахуванням вимог частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019-2021 роки.

Однак листом від 24.11.2022 № 9823-9008/Я-02/8-0300/22 відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком з урахуванням вимог частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, посилаючись на частину третю статті 40 та пункт 4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, так як розмір пенсійної виплати (за вислугу років) складає 2336,02 грн., а з 01.12.2022 складе 2500 грн., а у разі переведення на пенсію за віком її розмір складе 2100,00 грн., тобто відбудеться зменшення розміру пенсійної виплати.

ОСОБА_1 вважає таку відмову відповідача безпідставною та незаконною, а бездіяльність протиправною, оскільки у даному випадку має бути призначено пенсію за віком (призначення нового виду пенсії вперше), а не переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком і як наслідок при призначенні пенсії за віком має застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019, 2020,2021 роки.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що з 18.08.2009 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, розмір якої обчислено відповідно до Закону №1058-IV; при призначенні пенсії тривалість страхового стажу складала 29 років 07 місяців 26 днів. На підставі поданої заяви позивача від 29.03.2022 про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1788-XII ГУ ПФУ у Київській області прийнято рішення від 29.03.2022 №907520157881 про відмову у зв`язку із зменшенням розміру пенсійної виплати. У подальшому, позивач звернулася зі зверненням щодо переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки. Відповідач листом від 12.10.2022 №8600-7363/Я-02/8-0300/22 повідомив про недоцільність врахування даних про заробіток за період 2019-2021 роки, оскільки індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшується та відповідно знижується середньомісячний заробіток для обчислення розміру пенсії. Враховуючи персональні дані позивача щодо страхового стажу та заробітної плати розмір пенсії обчислено з врахуванням страхового стажу 38 років 08 місяців 07 днів (коефіцієнт стажу 0,38667) та середньомісячного заробітку 4439,86 грн, який визначено за періоди роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 та з 01.07.2000 по 31.08.2009 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки 6186,32 грн (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,71769). Зазначає, що положення статті 40 Закону №1058-IV застосовуюються саме при призначенні пенсії, а у даному випадку має місце переведення з одного виду пенсії на інший.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що викладені у відзиві заперечення проти позову ґрунтуються на довільному тлумаченні фактичних обставин справи і норм матеріального права. Оскільки Законом №1058-IV не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років, тому і переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не передбачено, а отже, пенсія за віком має бути призначена вперше із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 18.08.2009 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, розмір якої обчислено відповідно до Закону №1058-IV. При призначенні пенсії загальний страховий стаж позивача становив 29 років 07 місяців 26 днів (по 17.08.2009). Вказані обставини підтверджуються рішенням від 02.11.2017 №907520157881.

29.03.2022 позивач, досягнувши 60-річного віку, звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Вказана заява була розглянута ГУ ПФУ у Київській області та рішенням якого від 29.03.2022 №907520157881 відмовлено ОСОБА_1 в переході з пенсії за вислугу років, призначеної згідно Закону №1788-XII, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV у зв`язку із зменшенням розміру пенсійної виплати.

На підставі заяви позивача від 11.05.2022, з 01.05.2022 останній перераховано пенсію за вислугу років відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у зв`язку із зарахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії; після проведеного перерахунку страховий стаж становить 38 років 08 місяців 07 днів (до вказаного стажу зараховано період з 21.02.2013 по 03.03.2022), вказані обставини підтверджуються рішенням від 11.05.2022 №907520157881 та формою РС-право.

Позивач неодноразово (06.06.2022, 20.07.2022 та 08.09.2022) зверталася до відповідача із заявами, в яких просила, зокрема: надати інформацію щодо проведеного попереднього прорахунку розміру її пенсії за віком та зазначити чи був зарахований до страхового стажу період з 21.03.2013 по 03.03.2022 при попередньому розрахунку розміру пенсії за віком; провести попередній розрахунок пенсії за віком з 29.03.2022 (день подання заяви) із врахуванням страхового стажу 38 років 8 місяців 7 днів та з застосуванням середньої заробітної плати по Україні за 2019, 2020 та 2021 роки, тобто за три попередні роки, що передують року зверненню за призначенням пенсії (дата звернення 29.03.2022).

На вказані заяви ГУ ПФУ у Волинській області листами від 23.06.2022 №5863-4736/Я-02/8-0300/22, від 18.08.2022 №7167-6296/Я-02/8-0300/22 та від 12.10.2022 № 8600-7363/Я-02/8-0300/22 повідомило про перерахунок розміру пенсії за вислугу років з 01.05.2022 та зарахування до страхового стажу періоду з 21.03.2013 по 03.03.2022; розмір пенсії обчислено з 01.05.2022 з урахуванням страхового стажу тривалістю 38 років 8 місяців 7 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,38667); при обчисленні середньомісячного заробітку - 4439,86 грн. враховано дані про заробітну плату за періоди роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 та з 01.07.2000 по 31.08.2009 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки - 6186,32 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 0,71769); при проведенні перерахунку пенсії у зв`язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, визначеного частиною другою статті 40 Закону №1058-IV, для призначення пенсії за 2019-2021 роки немає підстав; про проведення спеціалістами Управління попереднього розрахунку середньомісячного заробітку для обчислення пенсії за віком з урахуванням тривалості страхового стажу 38 років 8 місяців 7 днів та інших періодів заробітної плати, однак зазначено, що по факту проведених таких попередніх розрахунків встановлено, що врахування даних про заробіток за ці періоди є недоцільним, оскільки індивідуальний коефіцієнт заробітної плати зменшується та відповідно знижується середньомісячний заробіток для обчислення пенсії.

01.11.2022 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком з урахуванням вимог частини другої статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019-2021 роки; при обчисленні розміру пенсії за віком врахувати тривалість страхового стажу 38 років 8 місяяців 7 днів.

На вказану вище заяву позивача від 01.11.2022 ГУ ПФУ у Волинській області листом від 24.11.2022 №9823-9008/Я-02/8-0300/22 фактично відмовило позивачу у призначенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки, посилаючись на частину третю статті 40 Закону №1058-IV, при цьому зазначено, що враховуючи персональні дані позивача щодо страхового стажу та заробітної плати розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 38 років 8 місяців 7 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,38667) та середньомісячного заробітку - 4439,86 грн., який визначено за період роботи з 01.11.1991 по 31.10.1996 та з 01.07.2000 по 31.08.2009 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки - 6186,32 грн. (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становив 0,71769); з 01.12.2022 розмір пенсійної виплати складає 2500,00 грн., що відповідає нормам чинного пенсійного законодавства.

Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо непризначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2019-2021 роки, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон №1058-IV набрав чинності 01.01.2004) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до вимог статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Суд звертає увагу на те, що станом на 01.11.2022 (день звернення за призначенням пенсії за віком) ОСОБА_1 досягла 60-річного віку та у неї наявний страховий стаж 38 років 08 місяців 07 днів, що підтверджуються рішенням від 11.05.2022 №907520157881.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до приписів частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Вказані норми Закону свідчать на користь висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший, тобто мова йде про пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У постановах від 10.04.2019 у справі №211/1898/17 та від 10.07.2018 у справі №520/6808/17 Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.08.2009 призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров`я відповідно до Закону №1788-XII, а сама пенсія розрахована за нормами Закону №1058-ІV.

Статтею 2 Закону №1788-XII передбачено такі види трудової пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 51 Закону №1788-XII визначено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Стаття 52 Закону №1788-XII визначає, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.

Згідно з пунктом 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV (в редакції закону на час призначення пенсії позивачу) до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Суд зазначає, що Закон №1058-ІV не передбачає такого виду пенсії як пенсія за вислугу років.

Отже, призначена позивачу пенсія відповідно до зазначеного закону є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII.

01.11.2022 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду України за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вперше.

При вирішенні справи суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), за якими у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №577/2576/17. У цій справі Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону №1788-XII, до територіальних органів Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону №1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

Зазначений висновок суду знайшов послідовне відображення у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №720/208/17, від 16.06.2020 у справі №127/7522/17, від 18.08.2020 у справі №263/6611/17.

Таким чином, при зверненні із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, позивач набула право на призначення іншого виду пенсії (за віком на загальних підставах) із її новим обчисленням відповідно до приписів статті 40 Закону №1058-IV. Тому при обчисленні розміру пенсійної виплати відповідач має застосувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки, як того вимагає частина друга статті 40 Закону №1058-ІV.

Частиною першою статті 45 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до наведених приписів статті 45 Закону №1058-ІV у випадку із позивачем призначення пенсії за віком відповідно до норм зазначеного Закону повинно бути здійснено з 01.11.2022, тобто з дня звернення за пенсією.

Також суд звертає увагу на те, що питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; тут у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, зі змінами), яким визначено форму заяви про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1).

Заява позивача від 01.11.2022 про призначення пенсії за віком не відповідає встановленій формі, однак, на думку суду, подання заяви невстановленої форми, зі змісту якої вдається можливим встановити суть порушеного питання та оцінити намір заявника, не може бути підставою для відмови у вирішенні порушеного питання.

У постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №748/696/17 зроблено висновки з приводу звернення особи із заявою, що не відповідає визначеній формі. Верховний Суд виходив із того, що зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника; відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера.

У свою чергу, надана позивачу відповідь листом, хоч і не відповідає формі рішення, яке мало бути прийнято відповідачем за наслідками її розгляду, водночас фактично є відмовою відповідача у призначенні позивачу зазначеного виду пенсії на визначених Законом №1058-ІV умовах з підстав помилкового застосування положень частини третьої статті 45 цього Закону при розгляді заяви.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, наведені вище норми чинного законодавства України, які врегульовують спірні правовідносини, правові висновки Верховного Суду, виконуючи завдання статті 2 КАС України щодо ефективного способу захисту прав позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки та зобов`язання відповідача призначити позивачу з 01.11.2022 пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019, 2020, 2021 роки.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 1073,60 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 02.01.2023 №0.0.2801328265.1.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2019-2021 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 01 листопада 2022 року пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2019, 2020, 2021 роки

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя О. О. Андрусенко