Рішення № 109471776, 09.03.2023, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, щодо обмеження суми пенсії десятьма прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність, при проведення перерахунку та виплати з 01 грудня 2019 року у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області № 33/23-347 д від 19.05.2021 року.

Зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок з 01 грудня 2019 року та виплачувати пенсію в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення визначеного у довідці виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області №33/23-347 д від 19.05.2021 року, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 по справі №140/7159/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум), відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадо на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області від 19.05.2021 №33/23-347д.

При проведенні перерахунку пенсії на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі від 28.08.2021 у справі №140/7159/21, розмір пенсії було обмежено 10 прожитковими мінімумами.

На звернення позивача відповідач надав відповідь від 15.12.2022 №11081-10333/Н-02/8-0300/22, що позивачу перераховано пенсію у розмірі 77% сум грошового забезпечення, а також зазначив, що розмір пенсії позивача не повинен перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 04.01.2023 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 20.01.2023 відповідач заперечує проти позову та просить в задоволенні позову відмовити повністю з наступних підстав. Відповідно до чинної редакції статті 13 Закону №2262 зі змінами передбаченими Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166, законодавцем встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати десять прожиткових мінімумів, а тому дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами є правомірними.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії згідно із Законом №2262-ХІІ, призначеної з 16.04.2014 року у розмірі 77% грошового забезпечення.

ДУ "ТМО МВС України по Волинській області" направила до ГУ ПФУ у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №33/23-347д від 19.05.2021 року, відповідно до якої розмір грошового забезпечення з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" станом на листопад 2019 року становить: посадовий оклад - 3 600,00 грн.; оклад за спеціальним званням (полковник поліції) - 2 400,00 грн.; надбавка за стаж служби (40%) - 2 400,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби (79,83%) - 6 705,72 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 540,00 грн., премія (80,86%) - 12 651,13 грн. Усього 28 296,85 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 по справі №140/7159/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум), відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» із обов`язковим урахуванням розмірів щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останньою штатною посадо на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області від 19.05.2021 №33/23-347д.

При проведенні перерахунку пенсії на підставі рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі від 28.08.2021 у справі №140/7159/21 обмежено розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами.

Такі дії позивача суд вважає протиправними з огляду на таке.

Спеціальним Законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Зазначеним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною (частина п`ята), згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» . Зміну визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п`яту статті 43 Закону № 2262-XII доповнено реченням такого змісту «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень» .

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740, 00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Свої висновки Конституційний Суд України обґрунтував тим, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року» (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 01 січня 2017 року.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина сьома статті 43, на яку покликається відповідач, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та інших, а тому суд, у відповідності до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Крім того, вирішуючи питання про застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії ОСОБА_1 не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права.

На думку суду, відповідач не довів, що обмежуючи розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, діяв відповідно до закону, відтак, враховуючи те, що частина сьома статті 43 Закону №2262, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року за №7-рп/2016, суд вважає, що дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження з 01 грудня 2019 року пенсії позивачу максимальним розміром є протиправними.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження призначеної позивачу пенсії за вислугу років максимальним розміром підлягає задоволенню.

Зважаючи на протиправність дій відповідача, що полягали у застосуванні обмеження максимальним розміром його пенсії при виплаті, підлягає задоволенню й похідна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за вислугу років без обмеження її максимальним розміром, що матиме наслідком виплату різниці між перерахованою та виплаченою пенсією, починаючи з 01 грудня 2019 року.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позову та вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є прийняття рішення про визнання протиправними дій щодо обмеження з 01 грудня 2019 року максимальним розміром пенсії до десяти прожиткових мінімумів грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії та зобов`язання відповідача здійснити позивачу з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії за вислугу років без обмеження її максимальним розміром.

Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 992 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, щодо обмеження ОСОБА_1 розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність, при проведенні її перерахунку та виплати з 01 грудня 2019 року у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення, визначеного у довідці виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області №33/23-347д від 19.05.2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок з 01 грудня 2019 року та виплачувати ОСОБА_1 пенсії в розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення визначеного у довідці виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області №33/23-347д від 19.05.2021 року, без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати в розмірі 992 гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).

Суддя Ю.Ю. Сорока