Ухвала суду № 109471625, 08.03.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

08 березня 2023 р. Справа № 120/2053/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши в м. Вінниці матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Кучер Ганна Миколаївна (адреса для листування: вул. Пилипа Орлика, буд. 12, офіс 307, м. Козятин, Вінницька область, 22100), до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

03.03.2023 поштою до суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачки за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки;

- зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачці пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки з моменту набуття права на перерахунок пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ознайомившись з вказаною позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що таку заяву належить залишити без руху.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас положення статей 160, 161 КАС України поширюються на усі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недодержання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Щодо сплати судового збору.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2684,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1073,60 грн (за кожну немайнову вимогу).

Позивачка фактично заявила одну позовну вимогу немайнового характеру (про визнання протиправним дій суб`єкта владних повноважень та, як наслідок, зобов`язання його до вчинення певних дій).

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною вимогою становить 1073,60 грн.

До позовної заяви не додано документів на підтвердження сплати судового збору.

Разом з тим позивачка заявила клопотання про її звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовується тим, що вона є особою похилого віку, продовжує працювати на посаді помічника вихователя ДНЗ № 2 Козятинської міської ради на 2/3 ставки та з 2010 року отримує пенсію за віком у мінімальному розмірі, а саме 2300 грн. Оскільки розмір судового збору складає майже половину її пенсії, це унеможливлює його сплату.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Отже, в силу приписів закону суд може звільнити позивача від сплати судового збору за його клопотанням і однією з підстав для цього є майновий стан особи.

Водночас визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

В цьому контексті важливо зазначити, що сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що судовий збір має бути розумним, тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Оскільки невиправдано великий їх розмір, який не враховує фінансове положення заявників, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя (див. справу "Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії").

Окрім того, у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу на необхідність дотримання балансу між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи з однієї сторони та правом заявника на доступ до правосуддя з іншої. Для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію.

Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та має вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.

Проте суд зазначає, що позивачкою не додано жодного доказу, який міг би свідчити про низький рівень майнового стану та, як наслідок, неможливістю сплати нею судового збору.

Посилання позивачки на інформацію про розмір її пенсії, який міститься у листі Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.01.2023 № 827-563/Ц-02/8-0200/23, не є належним та достатнім доказом для ухвалення судом відповідного рішення, оскільки зі змісту листа неможливо встановити, що розмір необхідного до сплати судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивачки за попередній календарний рік, як обов`язкової умови для звільнення заявника від сплати судового збору.

Крім того, з матеріалів справи видно, що позивачка також працює, тобто корім пенсії отримує також заробітну плату, яка також входить до сукупного доходу позивачки та повинна враховуватись при вирішенні судом питання про наявність законних підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору (його відстрочення або зменшення його розміру).

Суд звертає увагу на те, що відомості про доходи позивачки можуть міститись у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Однак позивачка ані довідки про свій заробіток за місцем праці, ані інформації із зазначеного Реєстру не надає.

Отже, клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та не підтверджується належними доказами, а ті докази, які надані позивачкою, не дають змогу об`єктивно встановити майновий стан заявниці за попередній 2022 рік в цілях застосування підстав для звільнення від сплати судового збору, які передбачені пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З огляду на викладене суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання позивачки про звільнення сплати судового збору (зменшення його розміру або відстрочення його сплати).

Водночас документів щодо наявності у позивачки пільг зі сплати судового збору згідно із статтею 5 Закону України "Про судовий збір" до позовної заяви не додано.

Відтак позивачці необхідно:

1) додатково обґрунтувати клопотання та надати суду належні й допустимі докази на підтвердження свого майнового стану іа неможливості сплати судового збору за подання позову, або ж

2) надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн за наступними реквізитами:

одержувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101,

код ЄДРПОУ 37979858,

банк: Казначейство України (ЕАП),

рахунок: UA028999980313181206084002856,

призначення платежу: *;101;(код ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Щодо подання доказів до позовної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, згідно з положеннями ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

У позовній заяві позивачка зазначає, що 13.01.2023 звернулась до відповідача із заявою про надання інформації про розмір та складові її пенсії.

Втім, до позовної заяви цієї заяви не додано.

Висновки суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи невідповідність позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачці строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви, про які зазначено в цій ухвалі.

Керуючись ст.ст. 77, 79, 160, 161, 169, 171, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом 10 (десяти) днів з дня вручення (отримання) копії ухвали.

3. Копію ухвали надіслати (вручити) представнику позивачці, адвокату Кучер Ганні Миколаївні, – для відома та виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович