Рішення № 109467889, 09.03.2023, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 213/3295/22

Номер провадження 2/213/417/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мазуренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Гусарової О.С.,

за відсутності учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу №213/3295/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Товарна біржа «Українська» про визнання договору обміну нерухомості дійсним та виконаним,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Мірошниченко М.В. звернулась в суд з вищевказаним позовом посилаючсь на те, що відповідно до договору обміну нерухомості від 06 травня 2003 року вона позивач став новим власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Договір обміну нерухомості був зареєстрований на товарній біржі «Українська». Сторони свої зобов`язання за договором виконали, претензій один до одного не мають. Позивач зареєстрував право приватної власності на придбану квартиру в КП «Криворізьке БТІ», заселився та зареєструвався в ній. На початку листопада 2022 року у позивача виникла необхідність у продажі вказаної квартири, однак він дізнався від нотаріуса, що договір укладений в порушення вимог законодавства, оскільки нотаріально не посвідчений. Просить поновити строк звернення до суду з даним позовом, визнати дійсним та виконаним вказаний договір обміну нерухомості, укладений 06.05.2003 між позивачем і відповідачами.

Посвідчити договір нотаріально на даний час неможливо, оскільки на час укладення договору діти відповідачів були неповнолітніми. Усі умови договору виконані, кошти нею були сплачені.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату і час розгляду справи повідомлені своєчасно і належним чином.

Представник позивача – ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи без її участі, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги визнає, не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу без її участі. Також надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Інші відповідачі про причини неявки не повідомили, відзив на позов не надали.

Представник третьої особи про причини неявки суд не повідомив, пояснень щодо позову не надав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників провадження по наявним у справі доказам.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 січня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у даній справі.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини.

06 травня 2003 року на Українській товарній біржі укладено договір обміну нерухомості, відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв від свого імені з дозволу батьків (сторона 1) та ОСОБА_1 (сторона 2) обміняли належні їм об`єкти нерухомості: квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 . Зазначений договір, відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року, зареєстровано на товарній біржі, реєстраційний номер 138186 від 06 травня 2003 року (а.с.4).

22 травня 2003 року в КП Криворізьке бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право приватної власності ОСОБА_1 на придбану квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію право власності на нерухоме майно та довідкою КП «Криворізьке районне бюро технічної інвентаризації» ДОР» №198871 від 28.11.2022 (а.с.5,6).

Позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13), уклав договори з комунальними підприємствами на постачання комунальних послуг (а.с.7-9).

Також встановлено, що відповідач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис №740, відповідач ОСОБА_2 визнала позовні вимоги.

Встановленим в судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини щодо належного оформлення договору обміну нерухомості.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Як передбачено ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним», відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Суд вважає, що оскільки спірні правовідносини щодо набуття квартири у власність позивачем виникли у 2003 році, відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, до них належить застосувати положення ЦК УРСР 1963 року, чинного на час їх виникнення.

За змістом ст. ст.8, 128, 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Відповідно до ст.ст. 241, 242 ЦК УРСР за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він

одержує. До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.

Як передбачалось ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Разом з тим, статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» №1954-12 від 10.12.1991 року (в редакції чинної на час укладення договору) передбачалось, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню та вважалися укладеними з моменту їх реєстрації на біржі.

Приписами ч.2 ст.47 ЦК УРСР 1963 року, яка діяла на момент укладання угоди, визначено, що якщо відбулося повне або часткове виконання угоди, що потребує нотаріального посвідчення, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати таку угоду дійсною. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення угоди не вимагається.

Аналогічне положення містить ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року), а саме: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Частина друга ст. 47 ЦК УРСР в редакції 1963 року і частина друга ст. 220 ЦК України застосовується до правовідносин у разі, коли сторони уклали правочин, зміст якого відповідав волі сторін, і лише форма його укладання не відповідала встановленим законом вимогам.

В укладеному договорі обміну нерухомості сторони повністю погодили усі істотні умови, всі зобов`язання за цим договором виконані в повному обсязі, згідно договору різницю в цінах між об`єктами нерухомості сторони сплатили ще до прийняття цього договору та в подальшому ОСОБА_1 зареєстрував придбану квартиру на своє ім`я в КП ДОР «Криворізьке БТІ». Реєстрація договору купівлі-продажу нерухомості на товарній біржі не суперечила діючому на час його укладання законодавству та не вимагала нотаріального посвідчення.

Однак відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири перешкоджає позивачу у здійсненні права розпорядження своїм майном. Також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 визнає позовні вимоги в повному обсязі, нотаріальне посвідчення договору на даний час не можливе, оскільки один із підписантів договору помер.

Відповідно до ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Оскільки укладення договору відповідало волі сторін, останні повністю виконали умови договору обміну нерухомості, позивач набув право власності на спірний об`єкт нерухомості, правомірно володіє ним, договір не визнавався недійсним, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання договору обміну нерухомості від 06.05.2003 дійсним та виконаним.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 47, 128, 153, 227, 241, 242 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 3, 16, 204, 220, 316, 328, 334 ЦК України 2003 року, ст.ст.12,13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати дійсним та виконаним договір обміну нерухомості, укладений 06 травня 2003 року між позивачем ОСОБА_1 з однієї сторони, який здійснив обмін належної йому на праві приватної власності квартири за адресою: АДРЕСА_4 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв від свого імені з дозволу батьків, з іншої сторони, які здійснили обмін належної їм квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований на Товарній біржі «Українська» 06 травня 2003 року, реєстраційний номер 138186.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована: АДРЕСА_6 .

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований: АДРЕСА_7 .

Відповідач:, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований: АДРЕСА_8 .

Третя особа: Товарна біржа «Українська», остання відома юридична адреса: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Комсомольська, буд.30, кімн.201.

Дата складення повного судового рішення – 09 березня 2023 року.

Суддя В.В. Мазуренко