Рішення № 109464789, 09.03.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом : Приватного підприємства «Агрономіка», м. Кам`янка

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Еко Культура», м. Новомосковськ

Про : стягнення 421 835,29 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ :

ПП «Агрономіка» (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «НВП Еко Культура» (відповідач) про стягнення 421 835,29 грн. (в т.ч.: 340 200,00 грн. - основний борг; 67 016,01 грн. - пеня; 8 835,88грн. - 3% річних та 5 783,00 грн. - інфляційні втрати) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №01/02/20 від 25.02.20р. (укладеним між сторонами).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.22 р. позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача : 340 200, 00 грн. – заборгованості; 67 016, 01 грн. – пені; 8 835, 88 грн. – 3% річних; 5 783, 00 грн. – інфляційних витрат та 6 327, 53 грн. - витрат на сплату судового збору. Вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу відкладено до часу подання відповідних доказів.

23.09.22р. від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, яким представником позивача на підтвердження понесених витрат у розмірі 22 655,00грн. (в т.ч.: 10 000,00грн. – витрати на професійну правничу допомогу, 12 655,00грн. - «гонорар успіху») надано договір про надання юридичних послуг 01.04.22 р., розрахунок, акт приймання – передачі – наданих послуг та платіжне доручення №17 від 15.08.22р.

Ухвалою суду від 30.09.22р. запропоновано відповідачу – ТОВ «Науково-виробниче підприємство Еко Культура» направити на адресу суду письмові пояснення щодо заяви позивача.

17.10.22р. відповідачем надано заперечення щодо покладення на нього судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 655,00грн. , обґрунтовані відсутністю достатніх доказів для стягнення «гонорару успіху». Крім того, відповідач вказує на необґрунтованість та неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу із реальністю таких витрат.

18.10.22р. на виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.22р. матеріали справи №904/1995/22 було направлено на адресу апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги на рішення у цій справі.

Постановою ЦАГС від 02.02.23р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.22р. у справі № 904/1995/22 залишено без змін. Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднесено на апелянта. Стягнуто з ТОВ «Науково-виробниче підприємство Еко Культура» на користь ПП "Агрономіка" витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 5 000,00грн.

Матеріали справи повернулись на адресу господарського суду Дніпропетровської області.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00грн., позивачем подано до матеріалів справи договір про надання юридичних послуг від 01.04.22 р., розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи від 31.08.22р., акт приймання – передачі наданих послуг відповідно до договору про надання адвокатом правничої (правової) допомоги від 01.04.22р., платіжне доручення №17 від 15/08/22 на суму 10 000,00грн.

Згідно з п.4.2 договору про надання юридичних послуг від 01.04.22р. фіксована сума, яка сплачується 100% авансовим платежем та не змінюється , становить 10 000,00грн.

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 31.08.22р., вартість наданих послуги адвокатом становить 10 000,00грн. та складається з:

- вивчення вимог чинного законодавства, постанов ВСУ та загальної судової практики з даних питань – 3 год.,

- юридична експертиза зібраних матеріалів по даному питанню – 1 год.,

- підготовка, написання та направлення до суду позовної заяви – 5 год.,

- підготовка, написання та скерування клопотань до суду під час проведення судового розгляду по суті справи та витребування виконавчого листа – 1 год.

Всього адвокатом витрачено часу на надання послуг 10 год.

Крім того, п.4.3 договору визначено, що у разі задоволення судом позовних вимог замовника, гонорар адвоката складає 3% від суми позову без урахування фіксованої суми, визначеної у п.4.2 договору.

Як зазначає позивач, у зв`язку з винесенням рішення суду від 20.09.22р. про задоволення позовних вимог в повному обсязі, «гонорару успіху» складає 12 655,00грн.

Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представлені суду докази в підтвердження надання юридичних послуг, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі, адже розмір відповідних витрат має, крім іншого, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Частиною 4 статті 126 ГПК України законодавцем надано суду право за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку частини 5 статті 126 ГПК України.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що визначено частиною 6 статті 126 ГПК України.

Обґрунтовуючи заперечення відповідач зазначає про необґрунтованість та неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу із реальністю таких витрат, оскільки правова допомога, надана представником позивача в рамках даної справи, не потребувала значного обсягу юридичної та технічної роботи, судові засідання в рамках даної справи не проводились.

Так, стосовно заявлених адвокатом 4 годин (витрачених на вивчення вимог чинного законодавства, постанов ВСУ та загальної судової практики з даних питань та юридична експертиза зібраних матеріалів по даному питанню), вартість яких визначена у розмірі 4 000,00 грн., суд зазначає, що вказані витрати не відповідають критерію реальності та необхідності таких витрат, оскільки вказані послуги є фактично послугами з підготовки та складання позовної заяви, які теж заявлені позивачем у розмірі 5 000,00грн. із розрахунку 5 год. Суд вважає співмірними із часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних послуг , витрати у розмірі 5 000,00грн.

Не відповідають критерію реальності та необхідності таких витрат заявлені відповідачем витрати з підготовки, написання та скерування клопотань до суду під час проведення судового розгляду по суті, оскільки справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами.

Суд звертається до правової позиції висловленої Великою Палатою Верховного Суду у справі №904/4507/18 від 12.05.2020, яка полягає в тому, що: «не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

З урахуванням наведених вище обставин, зважаючи на наявні заперечення відповідача щодо обсягу заявлених до компенсації витрат на правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на адвокатську допомогу до суми 5 000,00 грн., яка на переконання суду є співмірною із часом, необхідним для виконання відповідних робіт/послуг , а також, залишити без змін розмір «гонорару успіху».

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Агрономіка» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Еко Культура» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, б. 115/58, код ЄДРПОУ 41627810) на користь позивача – Приватного підприємства «Агрономіка» (20801, Черкаська область, м. Кам`янка, вул. Л . Борисової, 76-г, код ЄДРПОУ 30146030) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17 655,00грн.

Видати відповідний наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його складання.