Ухвала суду № 109463991, 10.03.2023, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/6525/23

Провадження 2/127/781/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.

У порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить ціну позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦПК України у даному спорі ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до п. 6 і п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, а також про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

У порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не зазначено відомостей щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання такої заяви на підставі ст. 106 КАС України.

Суд звертає увагу позивача, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому норми КАС України, на які посилається позивач в даному випадку, не підлягають застосуванню.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються ч. 3 ст. 136 ЦПК України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору.

Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Таким законом є Закону України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване ст. 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Судом встановлено, що позивачем в клопотанні не зазначено будь-яких підстав звільнення його від сплати судового збору, натомість надано до позовної заяви копії документів, значення яких для справи ним не повідомлено.

Припускаючи, що надаючи свідоцтво про народження доньки і висновку про інвалідність дитини, а також посилання по тексту клопотання на положення п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач вважає, що він звільнений від слати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як законний представник дитини з інвалідністю.

Однак, норми п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» розповсюджуються на позивача лише в тому випадку, якщо: 1) позивач є особою з інвалідністю I та II груп; 2) позивач звернувся до суду в інтересах дитини з інвалідністю або недієздатної особи з інвалідністю, законним представником якої він є.

Суд дійшов висновку, що предмет і підстави позову жодним чином не пов`язані з порушенням прав дитини-інваліда і позивач звернувся до суду не в її інтересах, діючи як законний представник, а у своїх власних.

Відповідно, доказів того, що позивач є особою, яка звільнена від сплати судового збору в силу закону – ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суду не надано.

Тому в даному випадку, питання звільнення, зменшення, відстрочення, розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов`язком, тому відбувається на розсуд суду у кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених у клопотанні підстав.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. На що також звернув увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Постанові Пленуму № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Суд звертає увагу позивача на те, що копії рішення ЛКК і медичного висновку щодо дитини, програма її реабілітації та довідка сільської ради про місце проживання, не є документами, із яких можливо встановити дійсний майновий стан позивача. Зазначені документи лише свідчать про те, що позивач є батьком дитини-інваліда. Сама по собі хвороба дитини позивача не свідчить про його скрутне матеріальне становище і не вказує на відсутність отримування позивачем доходів, з яких може бути сплачено судовий збір.

Позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування свого клопотання про звільнення від сплати судового збору. Відповідно, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору – відсутні.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що судовий збір за подання до суду цієї заяви має бути сплачений на загальних підставах.

Згідно із Законом України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 073, 60 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13 420, 00 гривень).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 13 420, 00 гривень, оскільки 1 % від ціни позову, в даному випадку, перевищує максимальну межу ставки судового збору, яка підлягає сплаті.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені наступні платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів – ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача – UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу: (*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа)).

Отже, позивачу необхідно надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Закон встановлює обов`язкові вимоги до позовної заяви (ст.ст. 175, 177 ЦПК України). Зокрема, від якості позовної заяви та юридично правильного її змісту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики – залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом:

-зазначення у заяві визначених процесуальним законом відомостей:

-ціни позову;

-щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

-щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

-попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

-надання суду:

-документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: