Ухвала суду № 109462260, 10.03.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

у судовому засіданні, проведеному у приміщенні суду в м. Тернополі, розглянувши клопотання засудженого ОСОБА_3 про зарахування строку перебування під вартою засудженому ОСОБА_3 ,

за участю: засудженого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 перебувало кримінальне провадження №12019210010000409 від 07.02.2019 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.04.2021 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді: за ч. 2 ст. 185 КК України - 2 роки позбавлення волі; за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за цим вироком, більш суворим, що призначено за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2021, остаточно визначено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 3.11.2021 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишено без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.04.2021 без змін.

1.03.2023 на адресу суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 у якому він просить перерахувати строк перебування під вартою згідно вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 23.02.2021.

Засуджений ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор у судове засіданні щодо задоволення клопотання засудженого ОСОБА_3 заперечила.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників судового розгляду, приходить до такого висновку.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироку судом може бути вирішено питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку подається: до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1,10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України),12(у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює),14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

З огляду на вказане, вирішення питання щодо зарахування строку перебування від вартою згідно вироку Вінницього міського суду Вінницької області від 23.02.2021 не підлягає до розгляду Тернопільським міськрайоним судом Тернопільської області.

Відповідно до ч. 5 ст.72КК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження особи до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув`язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

21.06.2017 набрав чинності Закон України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення» від 18.05.2017, яким ч. 5 ст.72 КК викладено в іншій редакції, яка передбачає, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

29.08.2018 Великою палатою Верховного Суду прийнято правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання).

Відповідно до п. 65 правого висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 663/537/17 від 29.08.2018 , вирішуючи питання про те, якою редакцією ч. 5 ст. 72 КК України належить керуватися у конкретному випадку, варто враховувати час вчинення особою діяння, як це визначено у ч. 2 і 3 ст. 4 КК України, тобто застосовувати правила дії у часі закону України про кримінальну відповідальність, а не правила дії у часі кримінального процесуального закону.

Відповідно до п. 105 даного правового висновку якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838 VІІІ в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Відповідно до п. 107 даного правового висновку якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21.06.2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).

Згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 22.04.2021 кримінальні правопорушення ОСОБА_3 вчинив 19.01.2019, 6.02.2019, 13.02.2019.

З урахуванням викладеного, до ОСОБА_3 не можуть бути застосовані положення ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України від 26.11.2015 № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання», оскільки він вчинив правопорушення, за які засуджений вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.04.2021, судова справа №607/8539/19, у 2019 році, тому заява засудженого ОСОБА_3 не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання про зарахування строку перебування під вартоюзасудженого ОСОБА_3 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.