Вирок № 109460865, 10.03.2023, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2518/22

Провадження № 1-кп/686/296/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240010003437 від 16 грудня 2020 року, щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шрубків, Летичівського району, Хмельницької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

ОСОБА_8 16 грудня 2020 року близько 05 год. 36 хв., керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вул. Довженка зі сторони вул. Гарнізонної в напрямку до вул. Ракетників у м. Хмельницькому, в порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі Правил), діючи недбало та необережно, не передбачив настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни, з моменту виникнення небезпеки для руху, а саме пішохода ОСОБА_9 на проїзній частині вул. Довженка м. Хмельницького, яку ОСОБА_8 об`єктивно спроможний був виявити, маючи об`єктивну можливість в умовах необмеженої видимості спостерігати за дорожньою обстановкою, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупини керованого ним транспортного засобу, внаслідок чого здійснив наїзд передньою правою частиною автомобіля «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_9 , яка перетинала проїзну частину вул. Довженка у невстановленому місці, з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля у темпі спокійної ходи, поблизу заїзду на прибудинкову територію будинку №10/1, що по вул. Довженка в м. Хмельницькому.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді:

- великої рани м`яких тканин правого стегна, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я;

- закритого перелому 5-6-го ребер правої половини грудної клітки з помірним зміщенням уламків, закритого перелому верхнього кінця правої плечової кістки зі значним зміщенням уламків і підвивихом голівки, численних закритих уламкових переломів обох лобкових кісток тазу зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я;

- рани м`яких тканин потиличної ділянки голови, забою головного мозку, крововиливу під м`які мозкові оболонки, перелому пірамідки лівої скроневої кістки черепа, які в сукупності за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитись смертю.

Своїми діями ОСОБА_8 порушив вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху, зміст яких полягає у наступному:

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Вищевказані порушення ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 .

За порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_8 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.

Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_8 , який в суді вказав, що дійсно 16 грудня 2020 року близько 05 год., керуючи автомобілем «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 із увімкненим ближнім світлом фар, рухався зі швидкістю близько 50 км/год. по вул. Довженка зі сторони вул. Гарнізонної в напрямку до вул. Ракетників м. Хмельницького. На відстані близько 40-50 метрів за пішохідним переходом, поблизу заїзду на прибудинкову територію будинку №10/1, що по вул. Довженка, відчув удар в передню частину автомобіля і в цей час побачив, що здійснив наїзд на потерпілу, яка переходила проїжджу частину у невстановленому та неосвітленому місці. Тоді, він різко загальмував та зупинив керований ним автомобіль, після чого вжив заходів щодо надання медичної допомоги.

Показами потерпілої ОСОБА_9 , яка повідомила що у вказаний час та місці, зі сторони магазину «АТБ», поблизу заїзду на прибудинкову територію будинку №10/1, що по вул. Довженка, вона переходила проїжджу частину дороги у темпі спокійної ходи та в цей момент відбувся наїзд на неї автомобілем. Після дорожньо-транспортної пригоди вона втратила свідомість та прийшла до тями вже у лікарні. Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень проходила тривале лікування.

Місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортного засобу відносно проїжджої частини, дорожня обстановка зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.12.2020, схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу. Так, зокрема, за даними протоколу автомобіль «ВАЗ 11183» д.н.з. НОМЕР_1 розташований на проїжджій частині вул. Довженка на відстані 66,9 м. від заднього правого колеса до ЛЕП, дорожнє покриття - асфальтобетон, у сухому стані. На автомобілі виявлено пошкодження у вигляді: тріщини лобового скла з правої сторони; деформації правого крила та капоту; розбите скло передньої блок фари; розлам декоративної накладки на передній частині капоту на відстані 50 см. від правого краю автомобіля. Окрім цього, на дорожньому покритті зафіксовані сліди гальмування (т.2 а.с. 6-14).

Даними протоколу огляду від 22.01.2021 року, схемою та фотоілюстрацією до цього протоколу, згідно якого зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди та дорожня обстановка (т.2 а.с. 17-20).

Згідно висновку експерта № 197 від 29.03.2021 року:

- у ОСОБА_9 станом на 16.12.2020 року мала місце поєднана травма голови, грудної клітки, правої руки, тазу та правої ноги з тілесними ушкодженнями у вигляді рани м`яких тканин потиличної ділянки голови, забою головного мозку з утворенням декількох вогнищ крововиливів у тканину скроневої часток головного мозку з обох сторін, одного вогнища в тканину правої тім`яної частки головного мозку, крововиливу під м`які мозкові оболонки, перелому пірамідки лівої скроневої кістки черепа, закритого перелому 5-6-го ребер правої половини грудної клітки з помірним зміщенням уламків, закритого перелому верхнього кінця правої плечової кістки на рівні хірургічної шийки зі значним зміщенням уламків і підвивихом голівки, численних закритих уламкових переломів обох лобкових кісток тазу зі зміщенням уламків, великої забито-рваної рани м`яких тканин переднє-зовнішньої поверхні верхньої третини правого стегна;

- зазначені вище тілесні ушкодження могли утворитись від дії тупих твердих предметів, за механізмами: «удар - проти-удар» (забій головного мозку), «удар - стискання - розчавлення - розтягнення - розрив» (рани), «удар - деформація» (переломи), про що свідчить відповідна локалізація та характерні властивості цих тілесних ушкоджень;

- травма, заподіяна потерпілій, є характерною для автомобільної травми. Цей факт підтверджує можливість утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_9 під час ДТП 16.12.2020 року, за тих обставин, які вказані в постанові про проведення судово-медичної експертизи - наїзді легкового автомобіля «ВАЗ-11183», що рухався, на пішохода ОСОБА_9 , яка в момент первинного контакту з автомобілем могла перебувати у вертикальному чи близькому до такого положенні та могла бути повернена до автомобіля правою бічною поверхнею тіла. Первинний контакт автомобіля з потерпілою міг відбутися на рівні правого стегна ОСОБА_9 , де утворилась велика рана м`яких тканин. Інші тілесні ушкодження у потерпілої могли утворитись внаслідок її падіння на автомобіль з ударом об його зовнішні частини та подальшого «вторинного» падіння на тверде дорожнє покриття;

- тілесні ушкодження у вигляді рани м`яких тканин потиличної ділянки голови, забою головного мозку, крововиливу під м`які мозкові оболонки, перелому пірамідки лівої скроневої кістки черепа в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитись смертю. Закриті переломи 5-6-го ребер правої половини грудної клітки з помірним зміщенням уламків, закритий перелом верхнього кінця правої плечової кістки зі значним зміщенням уламків і підвивихом голівки, численні закриті уламкові переломи обох лобкових кісток її тазу зі зміщенням уламків за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я. Велика рана м`яких тканин правого стегна потерпілої за своїм характером відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я (т.2 а.с. 24-27).

За даними висновку експерта №СЕ-19/123-21/1535-ІТ від 14.05.2021 року, на момент огляду робоча гальмова система автомобіля «ВАЗ 11183» д.н.з. НОМЕР_1 перебувала у працездатному стані. Ознак, які б свідчили про непрацездатність робочої гальмової системи як на момент огляду, так і до моменту ДТП не виявлено (т.2 а.с.34-36).

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/123-20/508-ФТ від 12.02.2021 року, виконано роздрукування відеозапису та встановлено, що середня швидкість автомобіля «ВАЗ 11183» д.н.з. НОМЕР_1 складає 50,04 +2,5 км/год. (т.2 а.с.29-32).

Протоколом проведення слідчого експерименту 07.05.2021 року з схемою та фотоілюстрацією, згідно якого потерпіла ОСОБА_9 вказала на місце виходу на проїжджу частину дороги та напрямок свого руху (т.2 а.с. 43-46).

Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 12.05.2021 року за участю ОСОБА_8 , а також схемою та додатком до протоколу - відеозаписом слідчої дії, під час якого обвинувачений вказав на обставини дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с. 48-53).

Висновком експерта за результатами проведення судової авто технічної експертизи №48-21 від 15.12.2021 року, згідно якого:

- в умовах даної дорожньо-транспортної обстановки водію автомобіля «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 з моменту виникнення небезпеки для руху необхідно було негайно вжити заходів для зменшення швидкості руху аж до повної його зупинки, тобто діяти відповідно до п. 12.3 Правил дорожнього руху України;

- в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди дії водія автомобіля «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, створювали умови для настання події і знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події (т.2 а.с.63-66).

Окрім цього, встановлені судом обставини підтверджуються: інформацією гідрометеорологічної станції Хмельницький щодо погодних умов на час ДТП; дислокацією по проїзній частині вул. Довженка зі сторони вул. Народної Волі в напрямку до вул. Ракетників м. Хмельницького станом на 16.12.2020 року; відеозаписом з камери спостереження; вилученим під досудового розслідування речовим доказом, а саме автомобілем «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 .

Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Разом з цим, твердження обвинуваченого ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що він не бачив потерпілу ОСОБА_9 та відповідно не мав можливості зреагувати на її появу на проїжджій частині дороги, так як остання перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, переходила дорогу у неосвітленому та невстановленому місці, суд не приймає до уваги враховуючи наступне.

Згідно вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Як вбачається із висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи №48-21 від 15.12.2021 року, в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди дії водія автомобіля «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 ОСОБА_8 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, створювали умови для настання події і знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної події.

Пояснення ОСОБА_8 про те, що він побачив потерпілу лише після наїзду на неї, свідчать про той факт, що він діяв недбало та необережно, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки та її зміни.

При цьому, об`єктивна можливість у ОСОБА_8 побачити потерпілу на проїжджій частині та зреагувати на її появу підтверджується дослідженими судом доказами, зокрема показаннями потерпілої, відеозаписом з камери спостереження, протоколами слідчих дій, а також висновками проведених експертиз.

Таким чином, дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст. 94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 у порушенні правил безпеки дорожнього руху (п. 12.3 ПДР) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Так, ОСОБА_8 позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, раніше не судимий, має захворювання, вчинив необережний тяжкий злочин (враховуючи положення ст.ст. 4, 5, 12 КК України), в стані сп`яніння не перебував, після ДТП залишився на місці події, сприяв виклику швидкої медичної допомоги та поліції, висловив жаль щодо спричинених наслідків. Він частково відшкодував потерпілій заподіяну шкоду, що суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні. Також при призначенні покарання суд враховує фактичні обставини справи, зокрема наявність порушень Правил дорожнього руху і в діях потерпілої ОСОБА_9 , яка була неуважною та переходила проїжджу частину у невстановленому місці, при цьому перебувала в стані алкогольного сп`яніння (т.2 а.с. 22-23).

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу винного, позиції прокурора, наслідків кримінального провадження, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_8 раніше до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався (відомостей про зворотнє суду не представлено), вчинив необережний злочин, в стані сп`яніння не перебував, робота водієм є для нього єдиним джерелом доходу, що в свою чергу пов`язано з можливістю відшкодування заподіяної потерпілій шкоди, суд дійшов висновку додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не призначати.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, який раніше не судимий, окрім скоєного характеризується позитивно, вчинив необережний злочин, відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання, висновок органу пробації про низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, можливість виправлення ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та покладенням на нього передбачених ст. 76 цього ж Кодексу обов`язків.

На думку суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов (із змінами) потерпілої ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_8 та ПАТ «Страхова компанія «Перша» про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, шкоди, пов`язаної із стійкою втратою працездатності та витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 1195 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо (ч. 1). У разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (ч. 2). Шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв`язку з втратою здоров`я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів (ч. 3).

Відповідно до ст. 979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон).

За вимогами ст.3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пункт 24.1. ст.24 передбачає, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 26 Закону шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України.

Пункт 26.2. ст.26 Закону визначає, що мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку.

Згідно зі ст. 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 , ОСОБА_8 (власника вказаного джерела підвищеної небезпеки) на момент скоєння ДТП була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Перша» (далі - Страховик) з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - двісті шістдесят тисяч гривень (поліс № АР/4894014).

У цивільному позові потерпіла просить суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Перша» на її користь майнову шкоду відповідно до п.24.1 ст.24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в сумі 58154,10 грн., моральну шкоду в сумі 5907,71 грн., майнову шкоду відповідно до п.26.2 ст.26 Закону в сумі 60000 грн. Окрім цього, потерпіла просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на її користь моральну шкоду в сумі 494092,29 грн. та витрати на правову допомогу.

Разом з цим, не всі заявлені потерпілою витрати на лікування є обґрунтовані. З врахуванням медичної документації та призначення лікарів обґрунтованими є витрати на суму 16620,55 грн. (чеки: №51174 - 1239,84 грн., №10555 - 1072 грн. 88 коп., №233418 - 510,00 грн., 31107 - 1063,95 грн., №233994 - 886,23 грн., №231937 - 255,89 грн., №51474 - 1181,5 грн., №233158 - 1890,34 грн., №232753 - 375,35 грн., №162673 - 60 грн., №34031 - 27,30 грн., №32769 - 28,99 грн., №25952 - 316,80 грн., №34956 - 316,80 грн., №36650 - 26,7 грн., №31844 - 828,59 грн., №32149 - 368,94 грн., №52069 - 35 грн., №32190 - 792 грн., №235649 - 22 грн., №30886 - 633,6 грн., від 22.12.2020 14:23 - 98,94 грн., №239981 - 143 грн., №233114 - 2672 грн., №232538 - 92,90 грн., №233129 - 35,5 грн., №232851 - 678 грн., №232974 - 67,51 грн., від 21.12.2021 - 900 грн.) та на суму 22770,00 грн. (витрати на купівлю товару «імпланти для остеосинтезу (комплект титан), квитанція від 26.01.2021), а всього на загальну суму на суму 39390,55 грн.

Решта чеків, які надані потерпілою різняться з призначеним медикаментозним лікуванням, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Згідно з рішенням МСЕК від 13.03.2022 ОСОБА_9 визнана особою з інвалідністю третьої групи, загального захворювання з ураженням опорно-рухового апарату на строк до 01.04.2023, а відповідно до п.26.2 ст.26 Закону, мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить: у разі встановлення III групи інвалідності - 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку, що станом на 16.12.2020 року становить 12 * 5000 = 60000 грн., які підлягають стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_9 .

Згідно ст. 26-1 Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Таким чином, моральна шкода від страхової виплати ОСОБА_9 становить 4969,52 грн. ((39390,55 грн. + 60000 грн.) * 5% = 4969,52 грн.).

З огляду на вищевказане, з ПрАТ «Страхова компанія «Перша» на користь потерпілої ОСОБА_9 підлягають стягненню 39390,55 грн. страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю, 4969,52 грн. моральної шкоди, 60000 грн. за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності, а всього 104360 грн. 07 коп.

Посилання цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Перша» у відзивах на те, що зі страхової компанії на користь позивача не підлягають стягненню кошти на відшкодування шкоди потерпілої ОСОБА_9 , оскільки остання в передбаченому законом порядку до страхової компанії не зверталась та необхідні документи для визначення розміру шкоди не надала, суд відхиляє з наступних мотивів.

Так, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; законом може бути визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.128 КПК України «Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства».

У даному кримінальному провадженні потерпіла ОСОБА_9 пред`явила цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_8 , ПАТ «Страхова компанія «Перша» про відшкодування завданої їй матеріальної та моральної шкоди 08.02.2022 року, тобто до початку судового розгляду.

У статті 979 ЦК України зазначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (ч. 1 ст. 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини 1 вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У даному кримінальному провадження потерпіла, яка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тяжкі тілесні ушкодження заявила цивільний позов як до обвинуваченого (особи, яка безпосередньо заподіяла шкоду) та до ПАТ «Страхова компанія «Перша» як до страхової компанії, з якою було укладено договір «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Тобто, між потерпілою та обвинуваченим виникли деліктні зобов`язання із завдання шкоди внаслідок ДТП. У той же час, між обвинуваченим та страховою компанією ПАТ «Страхова компанія «Перша» існували договірні зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілими, яким він виплачує страхові відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку.

Положеннями ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування.

Разом з тим, визначений вказаним Законом порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов`язковий в розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Застосування положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.

Право ОСОБА_9 , якій шкода завдана кримінальним правопорушенням, передбаченим ч.2 ст. 286 КК України, порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому вона вправі самостійно обирати способи відшкодування такої шкоди, що повністю узгоджується із положеннями статей 15, 16 ЦК України.

Законодавець передбачає дві підстави для виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них, яка визначена у ст. 35 Закону, передбачає відшкодування шкоди на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування. Інший спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення. Так, згідно з пунктом 36.1. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

З огляду на це, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення з заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст. 128 КПК України.

Незвернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з`ясуванню обставин, з якими законодавець пов`язує підстави для виплати відшкодування, тому, подавши позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, потерпілий здійснив відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Саме такий правовий висновок зробила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2019 року (справа № 465/4621/16-к).

Окрім матеріальної шкоди, вчиненням злочину, спричиненими тілесними ушкодженнями та завданням фізичного болю, потерпілій завдано і моральної шкоди, оскільки остання перенесла фізичний біль і душевні страждання, що також значно змінило звичний спосіб її життя та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. Потерпіла тривалий час лікувалася, внаслідок спричинених тілесних ушкоджень отримала інвалідність третьої групи, переживала за своє здоров`я, не могла вести повноцінний спосіб життя, відчувала дискомфорт і незручності, через що вимушена була докладати додаткових зусиль для організації свого життя, витрачала власний час в зв`язку із зверненням за допомогою до медичних закладів.

На думку суду, з урахуванням ступеню вини обвинуваченого, наслідків, що настали, ступеню та тривалості моральних і фізичних страждань потерпілої, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, беручи до уваги інфляційні процеси в державі, розмір цього відшкодування слід визначити в сумі 300000 грн. Суд вважає, що зазначена сума за своїм розміром є адекватною спричиненій шкоді і компенсує понесені моральні втрати.

Відповідно до ст.ст. 1167, 1168, 1187 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, потерпіла ОСОБА_9 має право на відшкодування моральної шкоди за рахунок Страховика у розмірі 4969,52 грн., а решта в сумі 295030,48 грн. підлягає відшкодуванню обвинуваченим ОСОБА_8 .

Також, потерпіла ОСОБА_9 просить стягнути з обвинуваченого витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.120 КПК України, витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Разом з цим, суду не надано розрахунок наданих послуг та докази, які підтверджують здійснення відповідних витрат, а тому в цій частині позов не підлягає до задоволення.

Окрім цього, прокурор звернувся до суду із цивільним позовом в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я в особі КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради до обвинуваченого ОСОБА_8 про стягнення з останнього до міського бюджету витрати на лікування потерпілої ОСОБА_9 внаслідок кримінального правопорушення в сумі 55227,84 грн.

Відповідно до ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Частиною 3 ст. ст.1206 ЦК України передбачено, що якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Відповідно до інформації наданої КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради на запит слідчого, ОСОБА_9 перебувала на лікуванні в даній установі з 16.12.2020 по 09.02.2021, при цьому загальна вартість лікування становить 55227,84 грн.

З врахуванням наведеного цивільний позов прокурора підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ - автомобіль «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 слід повернути ОСОБА_8 за належністю, скасувавши в порядку ст. 174 КПК України накладений на цей автомобіль ухвалою слідчого судді від 18 грудня 2020 року (справа № 686/31324/20) арешт, у якому відпала потреба.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз в сумі 5609 грн. 07 коп. у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_9 :

- з ПАТ «Страхова компанія «Перша» 39390,55 грн. страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю, 4969,52 грн. моральної шкоди, 60000 грн. за шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності, а всього 104360 грн. 07 коп.

- з ОСОБА_8 295030 грн. 48 коп. моральної шкоди.

В решті позову відмовити.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_8 до Хмельницького міського бюджету 55227 грн. 84 коп. витрат, понесених КП «Хмельницька міська лікарня» Хмельницької міської ради на стаціонарне лікування потерпілої.

Речовий доказ - автомобіль «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 , який передано на зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового зберігання затриманого автотранспорту НПУ ГУНП в Хмельницькій області - повернути ОСОБА_8 .

Накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 18.12.2020 року арешт на автомобіль «ВАЗ 11183» д.н.з НОМЕР_1 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 5609 грн. 07 коп. процесуальних витрат.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: