Ухвала суду № 109460479, 07.03.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання керівника 4 СВ (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Львові) ОСОБА_3 від 03.03.2023р., яке погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження №42022210000000158 від 25.10.2022р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Острожець Рівненської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, проживаючого в. АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, працюючого на посаді начальника 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, який на даний час відсторонений, раніше не судимого,

-- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 – ч. 2 ст. 162 КК України,

-- за участю: прокурора ОСОБА_6 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Керівник 4 СВ (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Львові) ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №42022210000000158 від 25.10.2022р. звернувся із клопотанням від 03.03.2023р., яке погоджене прокурором Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування ОСОБА_5 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 – ч. 2 ст. 162 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, яке мотивується наступним.

Із 13.11.2019р. ОСОБА_5 призначений на посаду начальника 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» ОСОБА_5 являється працівником правоохоронного органу, наділеним владними повноваженнями та в межах своєї компетенції зобов`язаний захищати права і свободи громадян, пред`являти вимоги, приймати рішення, обов`язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, та відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України - є службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади.

Згідно ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.

Згідно ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.

Відповідно до ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; кожна людина має право на особисту недоторканість; кожен зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Відповідно до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність видів поводження і покарання, прийнятої резолюцією 39/46 Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1984, термін «катування» означає будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисне заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди.

Згідно із статтями 6-8 Закону України «Про Національну поліцію України», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування. Поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію України», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.10.2022р. близько 8 год. на території адмінбудівлі Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Яремчука, 34, ОСОБА_5 , будучи начальником 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, провів робочу нараду учасниками якої були працівники УСР в Тернопільській області ДСР НП України, слідчі СУ ГУНП в Тернопільській області, інші залучені до проведення слідчих дій особи, під час якої розподілив особовий склад по адресах запланованих обшуків.

В подальшому, 25.10.2022р. близько 10 години до прибудинкової території будинку АДРЕСА_2 прибув старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 з метою проведення по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021216040001107 від 10.07.2021р. обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у квартирі АДРЕСА_3 . Для участі у проведенні обшуку разом із слідчим прибули старший оперуповноважений в ОВС 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_11 , старший оперуповноважений 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_12 , оперуповноважений 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_13 , старший слідчий відділу розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_14 , інспектор відділу протидії кіберзлочинам в Тернопільській області ДКП міжрегіональний територіальний орган НП України ОСОБА_15 , старший спеціаліст криміналіст ВКЗ СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_16 , поняті ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , а також прибули оперуповноважений 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_19 , невстановлена особа та начальник 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_5 , котрий разом із невстановленою особою були одягнуті у тактичну форму та маски, які закривають обличчя до очей, та які участі в проведенні слідчим обшуку не приймали.

У невстановлений досудовим розслідуванням час у начальника 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_5 , старшого оперуповноваженого в ОВС 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_11 , старшого оперуповноваженого 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_12 , оперуповноваженого 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_19 та невстановленої особи в масці, за попередньою змовою між собою, виник злочинний умисел на незаконне проникнення у приміщення квартири АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_9 та шляхом застосування незаконних методів одержання показань, змусити ОСОБА_9 визнати вину у вчиненні злочину, а саме здійснення ним збуту наркотичних засобів через інтернет магазин «BANG24», а також з метою примусити потерпілого ОСОБА_9 діяти проти його волі, а саме надати паролі від мобільних телефонів, планшетів та комп`ютерної техніки. Реалізуючи свій злочинний намір, не маючи процесуального дозволу та доручення слідчого на проникнення до житла для проведення обшуку, знаючи про те, що кожному гарантується право на недоторканість житла, та те, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду, ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та невстановлена особа в масці, попередньою домовившись між собою, 25.10.2022 року близько 10 години, самостійно відчинивши двері у під`їзд будинку АДРЕСА_2 , зайшли в нього та піднялись на третій поверх. Після чого, самостійно відчинивши замкнуті вхідні двері, увійшли до приміщення квартири АДРЕСА_3 , яку за укладеним договором винаймають для проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з малолітньою дитиною ОСОБА_20 . Проникнувши до спальні квартири, де перебували ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , вказані особи крикнувши «Поліція», при цьому не пояснюючи ціль та мету їхнього перебування у приміщенні квартири, не маючи законних підстав застосували заходи фізичного примусу шляхом заломлення рук ОСОБА_9 за спину та вивели його із спальні до дитячої кімнати, а ОСОБА_10 провели до кухні. Так, близько 10 години 25.10.2022р., перебуваючи в квартирі за адресою АДРЕСА_4 , виконуючи заздалегідь обумовлені між працівниками УСР в Тернопільській області ДСР НП України дії, начальник 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_5 , являючись працівником правоохоронного органу, усвідомлюючи що його дії явно виходять за межі наданих йому законом повноважень, без наявності правових підстав для застосування насильства, в присутності та за участі старшого оперуповноваженого в ОВС 2-го відділу УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_11 , старшого оперуповноваженого 2-го відділу УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_21 та невстановленої на даний час особи, діючи за попередньою змовою з останніми, порушуючи гарантовані державою конституційні права і свободи людини, передбачені ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю та ч. 1 ст. 28 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути підданий катування, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, з метою одержання показань ОСОБА_9 щодо визнання ним при подальшому проведенні санкціонованого обшуку вини у вчиненні злочину, а саме здійснення ним збуту наркотичних засобів через інтернет магазин «BANG24», а також з метою примусити потерпілого ОСОБА_9 діяти проти його волі, а саме надати паролі від мобільних телефонів, планшетів та комп`ютерної техніки, діючи умисно, застосували насильство до потерпілого, а саме повалили останнього на підлогу, неодноразово одягали наголову поліетиленовий пакет жовтого кольору з логотипом «Аврора» та поліетиленовий пакет білого кольору з логотипом «АТБ» з метою удушення (перекриття доступу до ротової порожнини повітря), заводили руки за спину, наносили удари в ділянку спини, застосували спецзасіб «кайданки металеві», ставали взуттям на ліву частину голови та пальці ніг потерпілого, викручували пальці рук, заподіюючи при цьому сильний фізичний біль, фізичне та моральне страждання.

В той же час, після проникнення до квартири працівників УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 та невстановленої на даний час особи, з метою усунення перешкод вищевказаним діям, направленим на застосування фізичного насильства до потерпілого, а саме звернення співмешканки ОСОБА_9 – ОСОБА_10 до правоохоронних органів з заявою про катування, до квартири проник оперуповноважений 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_19 , котрий в подальшому тривалий час утримував ОСОБА_10 на кухні, без дозволу оглядав мобільний телефон ОСОБА_10 «Iphone 12 Pro Max», мобільний телефон ОСОБА_9 «Iphone 13 Pro».

Внаслідок вищевказаних дій начальник 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ОСОБА_5 , спільно з старшим оперуповноваженим в ОВС 2-го відділу УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_11 , старшим оперуповноваженим 2-го відділу УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_21 та невстановленої на даний час особи, за пособництва оперуповноваженого 3-го відділу (протидії організованим злочинним групам в органах державної влади) УСР в Тернопільській області ДСР НП України ОСОБА_19 , спричинили потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у виді синця на чолі справа, внутрішньо-шкірні крововиливи на чолі зліва, внутрішньо-шкірні крововиливи лівої скроневої ділянки волосистої частини голови, синця із саднами на його тлі лівої виличної ділянки, синця задньої поверхні шиї зліва, синця ділянки лівого та внутрішньо-шкірні крововиливи ділянки правого плечових суглобів, синців правого плеча, синця і садна ділянки лівого ліктьового суглоба, синця і садна правого та синця і садна лівого передпліч, синця лівої кисті та садна правої кисті, що частково поширюються на ділянку променево-зап`ясткового суглоба, синця із садном на його тлі передньої поверхні грудей справа, синців і садна задньої поверхні грудей, садна ділянки лівого та синців ділянки правого колінних суглобів, садна лівої гомілки, які відповідно до висновку СМЕ відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Після виконанні вищевказаних дій, близько 10 год. 49 хв. ОСОБА_5 та невстановлена особа, використовуючи для конспірації своєї злочинної діяльності маски чорного кольору, покинули приміщення квартири ОСОБА_9 , підбігли до службового автомобіля УСР в Тернопільській області ДСР НП України марки «Ніссан» моделі «Навара», д.р.н. НОМЕР_1 , що був припаркований біля центрального корпусу Західноукраїнського національного університету, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Львівська, 11, та покинули місце події.

В цей же час, оперуповноважені УСР в Тернопільській області ОСОБА_11 та ОСОБА_21 залишилися з ОСОБА_9 для подальшої участі в санкціонованому обшуку, під час якого потерпілий під відеозапис продемонстрував отримані ним тілесні ушкодження та вказав ким вони спричинені.

03 березня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 КК України та ч. 2 ст. 28 – ч. 2 ст. 162 КК України.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 16.02.2023р. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022210000000158 від 25.10.2022р. продовжено на шість місяців.

У клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-- заявами ОСОБА_9 про вчинення працівниками поліції стосовно нього кримінального правопорушення у яких зафіксовані обставини нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції, застосування ними побоїв та катування;

-- протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9 від 26.10.2022р. та 02.11.2022р., у яких зафіксовані обставини нанесення йому тілесних ушкоджень працівниками поліції, застосування ними побоїв та катування, опис працівників поліції, котрі вчиняли вказані дії та факт встановлення ОСОБА_11 та ОСОБА_21 як осіб, котрі разом з невстановленими особами в масках (балаклавах) темного кольору, вчиняли катування ОСОБА_9 ;

-- протоколами допиту свідка ОСОБА_10 (співмешканка ОСОБА_9 ) від 27.10.2022р. та 02.11.2022р., у яких зафіксовані обставини нанесення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень працівниками поліції, застосування ними тортур та катування, опис працівників поліції, котрі вчиняли вказані дії та факт встановлення ОСОБА_11 та ОСОБА_21 як осіб, котрі разом з невстановленими особами в масках (балаклавах) темного кольору, вчиняли катування ОСОБА_9 ;

-- висновком СМЕ №732 від 31.10.2022р., згідно якого у потерпілого ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у виді синця на чолі справа, внутрішньо-шкірні крововиливи на чолі зліва, внутрішньо-шкірні крововиливи лівої скроневої ділянки волосистої частини голови, синця із саднами на його тлі лівої виличної ділянки, синця задньої поверхні шиї зліва, синця ділянки лівого та внутрішньо-шкірні крововиливи ділянки правого плечових суглобів, синців правого плеча, синця і садна ділянки лівого ліктьового суглоба, синця і садна правого та синця і садна лівого передпліч, синця лівої кисті та садна правої кисті, що частково поширюються на ділянку променево-зап`ясткового суглоба, синця із садном на його тлі передньої поверхні грудей справа, синців і садна задньої поверхні грудей, садна ділянки лівого та синців ділянки правого колінних суглобів, садна лівої гомілки та встановлено, що характер, кількість та розташування виявлених у ОСОБА_9 тілесних ушкоджень свідчать про їх утворення від щонайменше дев`ятнадцяти травмуючих впливів;

-- протоколом обшуку від 25.10.2022р., згідно якого під час слідчої дії ОСОБА_9 на відеозапис в присутності захисника заявив про його побиття працівниками поліції перед початком обшуку;

-- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 (слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області), котрий підтверджує факт прибуття разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_11 до території місця проживання ОСОБА_9 , подальше їх перебування протягом тривалого часу біля квартири останнього та заяву ОСОБА_9 під час обшуку щодо застосування стосовно нього насильства;

-- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 (учасник обшуку від 25.10.2022р.), котрий підтверджує факт заяви ОСОБА_9 під час обшуку щодо застосування стосовно нього насильства, а також виходу з під`їзду двох чоловіків в чорних тактичних костюмах та масках;

-- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 (учасник обшуку від 25.10.2022р.), котрий підтверджує факт прибуття разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_11 до території місця проживання ОСОБА_9 , подальше їх перебування протягом тривалого часу біля квартири останнього та заяву ОСОБА_9 під час обшуку щодо застосування стосовно нього насильства;

-- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 (слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області), котрий підтверджує факт прибуття разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_11 до території місця проживання ОСОБА_9 , подальше їх перебування протягом тривалого часу біля квартири останнього та заяву ОСОБА_9 під час обшуку щодо застосування стосовно нього насильства;

-- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 (понятого під час обшуку), котрий підтверджує факт виходу перед початком обшуку з будинку двох чоловіків в чорній тактичній формі з балаклавами на головах, факт спілкування слідчого та оперативних працівників ОСОБА_21 та ОСОБА_11 з ОСОБА_9 до прибуття понятих та заяву ОСОБА_9 під час обшуку щодо застосування стосовно нього насильства;

-- протоколом впізнання від 15.02.2023р., згідно якого свідок ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_5 як особу, що виходила з під`їзду в чорній тактичній формі та масці перед початком обшуку;

-- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 (понятого під час обшуку), котрий підтверджує факт виходу перед початком обшуку з будинку двох чоловіків в чорній тактичній формі з балаклавами на головах, факт спілкування слідчого та оперативних працівників ОСОБА_21 та ОСОБА_11 з ОСОБА_9 до прибуття понятих та заяву ОСОБА_9 під час обшуку щодо застосування стосовно нього насильства;

-- рапортом старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_8 від 25.10.2022р., згідно якого ОСОБА_9 під час обшуку його помешкання заявив, що перед початком слідчої дії в квартиру зайшло 4 працівника поліції (двоє з яких були в балаклавах), котрі били його, одягали на голову поліетиленовий пакет, давали вказівки які покази він має озвучити під час обшуку;

-- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 (оперуповноважений УСР в Тернопільській області), котра підтверджує факт прибуття разом з ОСОБА_21 та ОСОБА_11 до території місця проживання ОСОБА_9 , підтверджує факт входу в будинок перед проведенням обшуку ОСОБА_21 , ОСОБА_11 та двох осіб в чорній тактичній формі з балаклавами на головах, подальше їх перебування протягом деякого часу в будинку, зауваження ОСОБА_9 та його співмешканки щодо вчинення стосовно них незаконних дій;

-- протоколами огляду відеозаписів з відеореєстратору «Oltec» H.264 NETWORK DVR SERIAL NO. 201310180000B, камер спостереження «Безпечне місто», на якому зафіксовано пересування слідчих ГУНП в Тернопільській області, працівників УСР в Тернопільській області та двох осіб в чорній тактичній формі та балаклавах на головах, зокрема вхід до будинку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_9 перед початком обшуку, перебування там протягом тривалого часу та подальшу втечу на службовому автомобілі УСР в Тернопільській області;

-- протоколом огляду від 03.11.2022р., на якому зафіксовано пересування слідчих ГУНП в Тернопільській області, працівників УСР в Тернопільській області та двох осіб в чорній тактичній формі та балаклавах на головах, зокрема вхід до будинку за місцем проживання потерпілого ОСОБА_9 перед початком обшуку та перебування там протягом тривалого часу;

-- протоколом огляду відомостей ПрАТ «Київстар» згідно якого в момент вчинення злочину абонентський номер ОСОБА_5 перебував в зоні дії базової станції розташованої поблизу будинку ОСОБА_9 ;

-- відомостями з Регіонального сервісного центру в Тернопільській області згідно якого автомобіль Тойота Хайлендер, д.н.зн. НОМЕР_2 , на момент учинення злочину належав матері ОСОБА_5 ;

-- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Слідчий у клопотанні зазначає і підтримується в судовому засіданні прокурором, що відповідно до ст. 177 КПК України підставою для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127 КК України, яке є тяжким злочином і за ч. 2 ст. 28 – ч. 2 ст. 162 КК України, яке є не тяжким злочином, проте санкція двох злочинів передбачає покарання у виді позбавлення волі.

Метою застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчиненні злочини, зважаючи на санкцію інкримінованих статей; незаконно впливати на потерпілих та свідків, які йому відомі, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, які перебувають з ним у товариських відносинах для зміни показань або ж відмови у наданні показів відносно нього; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином та вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та його належну поведінку, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також, враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочинів із погрозою застосування і застосуванням насильства, вчиненням морального і психологічного впливу, прокурор просить при вирішенні клопотання не визначати розмір застави.

Під час розгляду клопотання захисник та підозрюваний заперечили викладені в клопотанні обставини та його вимоги, просять відмовити у його задоволенні, посилаючись на його незаконність і не обґрунтованість з мотивів, які викладені у поданому запереченні і наданих доповнень в судовому засіданні.

Так, сторона захисту зазначає, що до клопотання не долучено і органом досудового розслідування не здобуто доказів причетності ОСОБА_5 до інкримінованих йому злочинів, не встановлено факту перебування ОСОБА_5 на місці нібито вчиненого злочину, оскільки із показань потерпілих та свідків не підтверджено присутності ОСОБА_5 та його участі у подіях, які викладені у повідомленні про підозру та відповідно і в клопотанні. Протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.02.2023р., згідно яким нібито свідок ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_5 як особу, що ходила біля будинків у масці по розрізі очей, формою та густотою брів взагалі не слід оцінювати в якості доказу, оскільки така слідча дія проведена всупереч КПК України за відсутності самого ОСОБА_5 та проведена через значний проміжок часу від подій, які мали місце, а тому існують обґрунтовані сумніви у можливості свідка запам`ятати і впізнати особу лише по вказаних ознаках і у протоколі фотографія, на якій нібито зображений ОСОБА_5 уже обведена, що вказує на те, що свідкові відразу вказали на цю фотографію. Результати оператора мобільного зв`язку «Київстар» також не підтверджують присутність ОСОБА_5 у квартирі та біля місця події, адже не встановлено, хто саме користувався мобільним телефоном із таким номером, діапазон станції є розширений і не надає чіткої інформації місця розташування. Відеозаписи із камер зовнішнього спостереження про рух двох транспортних засобів вулицями міста Тернополя також не доводять присутність в них ОСОБА_5 і його прибуття та відповідно і залишення місця події, яка вказана у повідомленні про підозру.

Крім цього захисник зазначає, що ризики, які зазначені слідчим у клопотанні, враховуючи виключно позитивні характеризуючи дані ОСОБА_5 і його сімейний стан, навіть, якщо припустити про обґрунтованість підозри, взагалі відсутні.

Слідчий суддя, перевіривши надані матеріали клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, яка підтримала клопотання, з наведених у ньому підстав, підозрюваного та захисника, які заперечили відносно клопотання, приходить до висновку, що клопотання керівника 4 СВ ТУ ДБР ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан; вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Частина 2 статті 177 цього Кодексу передбачає, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні – навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Обґрунтованість повідомлення про підозру означає, що кожне положення, сформульоване в ній, ґрунтується на зібраних доказах.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 127 КК України, санкція якого встановлює покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, а також у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28 – ч. 2 ст. 162 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років. При цьому, підозра у вчиненні ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності, які долучені слідчим до клопотання.

Вказані докази в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Посилання в судовому засіданні захисника на необґрунтованість підозри, незаконність проведення слідчої дії як то впізнання за фотознімками, відсутність доказів, які б вказували про вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень із викладеними у повідомленні про підозру обставинами або ж причетність його їх вчинення, спростованні матеріалами клопотання, наданими і дослідженими в судовому засіданні обґрунтуваннями прокурора щодо їх зібрання та допустимості згідно вимог КПК України.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Водночас, вивченням особи ОСОБА_5 встановлено, що він має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, офіційно працевлаштований, хоча станом на дату розгляду клопотання відсторонений від займаної посади, на обліках в лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, має позитивну характеристику по місцю роботи та представлений до різного роду заохочень, грамот та вручення подяк у зв`язку із виконанням покладених на нього службових обов`язків, раніше не судимий, що свідчить про стійкі його соціальні зв`язки.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування підтверджено у клопотанні та відповідно і доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбаченого ст. 177 КПК України, для запобігання яких слідчий звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу, а саме, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень – можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків, які йому відомі для зміни показань, інших підозрюваних, із якими ОСОБА_5 перебуває у товариських відносинах через спільне виконання службових обов`язків по роботі для зміни показань або ж відмови від надання показань в його користь, вчинення іншого кримінального правопорушення, ухилення ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Летель проти Франції» від 26.06.1991р. зазначив, що «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виняткову міру запобіжного заходу протягом певного часу». Тобто, із зазначеного рішення Європейського суду вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи із самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень проти життя та здоров`я, проти особистих прав і свобод людини і громадянина, які є умисними злочинами та вчиненні, згідно повідомлення про підозру, за попередньою змовою групою осіб, а саме спільно із своїми підлеглими – працівниками Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області та іншою невстановленою особою, і які супроводжувалися застосуванням насильства.

Дані кримінальні правопорушення, виходячи із повідомлення про підозру від 03.03.2023р. та змісту клопотання, вчиненні ОСОБА_5 , будучи на посаді начальника 2-го відділу (боротьби з транснаціональними та етнічними організованими злочинними групами) Управління стратегічних розслідувань в Тернопільській області ДСР НП України, який під час виконання покладених на нього повноважень є представником держави, на якого законодавством України та складеною присягою покладені обов`язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України, не вчиняти дії, які компрометують діяльність правоохоронних органів, не підривають їхнього авторитету в суспільстві, а повинні бути спрямовані на відновлення довіри та поваги до органу досудового розслідування, шляхом захисту прав, свобод інтересів громадян і викриття злочинів.

А тому, вищевказані обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_5 та його поведінки, незважаючи при цьому на його позитивні характеризуючі дані, при встановлених обставин вчинення кримінальних правопорушень, застосуванням іншого, більш м`якого із запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить уникнення виникнення вищевказаних ризиків.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Крім цього, згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Таким чином, при розгляді клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого і нетяжкого злочинів, які були вчинені із погрозою застосування і застосуванням насильства, однак, приймаючи до уваги особу підозрюваного, перебування на його утримання двох малолітніх дітей 2016 та 2022 років народження, одної неповнолітньої дитини, вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень особою, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, слідчий суддя приходить до висновку про можливість визначити розмір застави у кримінальному провадженні із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та забезпечать уникнення встановлених при розгляді клопотання ризиків у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, які носять особливо суспільно-небезпечний характер та наслідки для суспільства і потерпілих, вчинені, зокрема, за попередньою змовою групою осіб, особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 – ч. 2 ст. 162 КК України, його сімейний та майновий стан, приходить до висновку, що в даному випадку необхідно вийти за законодавчо встановлений максимальний розмір застави у даному кримінальному правопорушенні і визначити розмір застави, який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та уникнення встановлених ризиків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання керівника 4 СВ (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Львові) ОСОБА_3 від 03.03.2023р. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно підозрюваного ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_5 під варту із зали суду.

Датою закінчення строку дії ухвали вважати 00 год. 00 хв. 01 травня 2023 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень для внесення на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_5 у справі №607/4112/23 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 березня 2023 року.

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_5 строком до 00 год. 00 хв. 01 травня 2023 року, наступні обов`язки:

-- з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає і без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-- не спілкуватися із потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

-- здати, у разі наявності, до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів ОСОБА_22 .

Роз`яснити ОСОБА_5 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебува є під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.