Вирок № 109459790, 07.03.2023, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1264/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

під головуванням судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202207000000017 від 28.01.2022 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Мукачево Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , працює ФОП, з вищою освітою, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України,

встановив

ОСОБА_4 , 28 січня 2022 року об 11 годині 00 хвилин, керуючи технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «AUDI» моделі «A6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі «М-06» сполученням «Київ-Чоп», зі сторони міста Мукачево у напрямку міста Ужгород, проїхавши дорожній інформаційно-вказівний знак 5.68 «Кілометровий знак 797» + 224 м., що поблизу населеного пункту с. Глибоке, Ужгородського району, Закарпатської області, де дорожній рух регулюється дорожньою горизонтальною розміткою та дорожніми заборонними знаками 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год.» із зоною дії протяжністю 2 кілометри відповідно до таблички до дорожніх знаків 7.2.1., рухаючись по лівій основній смузі руху свого напрямку із більшою за допустиму швидкістю на даній ділянці дороги, маючи намір виконати маневр випередження того, що рухався попереду нього у його смузі руху, з меншою за його швидкість руху невстановленого транспортного засобу, діючи у супереч вимог п. 1.2., 1.3., п. 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «узбіччя», п. п. б), д) п. 2.3., п. п. б) п. 9.2., п. 10.1., п. 11.2., п. 11.3., п. 12.1., п. 12.3. та п. п. б п. 12.9. «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 які вступили в дію з 1 січня 2002 року, будучи самовпевненим, розраховуючи на свої водійський досвід та навики керування транспортним засобом, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників дорожнього руху, маючи можливість завчасно оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її зміни, не забезпечив безпеку дорожнього руху, перед зміною напрямку свого руху – перестроюванням праворуч з основної на додаткову смугу руху, по якій напрямок руху визначено в бік населеного пункту с. Глибоке та яка на той час була вкрита незначним шаром забрудненого снігу, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не обрав безпечну швидкість не більше 50 км/год., за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, виїхав на додаткову смугу руху та збільшуючи свою швидкість руху почав виконувати випередження зазначеного вище невстановленого автомобіля, що призвело до втрати у водія ОСОБА_4 контролю безпечного керування транспортним засобом та його руху, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху, не вжив заходів для негайного зменшення своєї швидкості, а навпаки збільшив її, у результаті чого у боковому заносі проїхавши перехрестя головної дороги з другорядною, що справа по ходу його руху, яка веде в бік населеного пункту с. Глибоке, з`їхав на праве по ходу свого руху ґрунтово-щебеневе узбіччя, та при проїзді рову, що на узбіччі, виїхав на проїзну частину дороги своєї смуги руху з подальшим виїздом на зустрічну смугу руху, де зіткнувся із зустрічним автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21043» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 . Після вказаного зіткнення автомобіль марки «AUDI» моделі «A6» реєстраційний номер НОМЕР_1 по інерції у некерованому стані відкинуло далі по ходу його руху, де відбулося зіткнення з другим автомобілем марки «MERCEDES-BENZ» моделі «Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 , який у той час рухався позаду та в попутному напрямку з автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21043».

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «MERCEDES-ВENZ» моделі «Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому п`ятої п`ястної кістки правої кисті, які виникли від дії твердих тупих предметів по механізму удару, можливо їх виникнення у водія при ударянні об внутрішнє обладнання салону мікроавтобуса, при ДТП, що мала місце 28.01.2022 та які згідно п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Окрім цього, у результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21043» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: масивної травми тіла у вигляді саден та крововиливів в м`які тканини, переломів кісток тазу, лівої стегнової, правої великогомілкової, лівої променевої та ліктьової кісток, чисельних переломів ребер зліва та справа, забоїв тканини легень та серця з розривом передньої стінки його лівого шлуночка, що і призвело до настання смерті ОСОБА_8 . Тобто, вказана травма знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті ОСОБА_6 і відповідно до «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених Наказом МОЗ України від 17 січня 1995р. №6, зареєстрованих Miністерством юстиції України 26 липня 1995 року за №255/791, узгоджених з Верховним Судом України, Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Між даною дорожньо-транспортною пригодою та настанням смерті ОСОБА_6 вбачається причинний зв`язок.

Таким чином, водій ОСОБА_4 порушив вимоги п. 1.2., 1.3., п. 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка» та «узбіччя», п.п. б), д) п. 2.3., п.п. б) п. 9.2., п. 10.1., п. 11.2., п. 11.3., п. 12.1., п. 12.3. та п.п. б п. 12.9. «Правил дорожнього руху», якими визначено:

п. 1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

п. 1.3. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

п. 1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

«безпечна швидкість» - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

«дорожні умови» - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан;

«дорожня обстановка» - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

«узбіччя» - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней);

п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

п. п. б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. п. д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

п. п. б) п. 9.2. Водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 11.2. На дорогах, які мають дві і більше смуг для руху в одному напрямку, нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини, крім випадків, коли виконується випередження, об`їзд або перестроювання перед поворотом ліворуч чи розворотом.

п. 11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу.

п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

п. п. б п.12.9. Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил;

Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 скоїв у результаті порушення та невиконання вимог п. 10.1., п. 11.2., п. 11.3., п. 12.1., п. 12.3. та п. п. б п. 12.9. «Правил дорожнього руху», які безпосередньо перебувають у прямому причинному зв`язку з наслідками, що настали, зокрема отриманням потерпілим ОСОБА_7 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості та отриманням ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, які потягли за собою його смерть, а також п. 1.2., 1.3., п. 1.5., п. 1.10. з посиланням на термін «безпечна швидкість», «дорожні умови», « дорожня обстановка» та «узбіччя», п.п. б), д) п. 2.3., п.п. б) п. 9.2. «Правил дорожнього руху», які сприяли порушенню вищевказаних ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року та введені в дію з 01 січня 2002 року.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинили смерть потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_4 , допитаний у судовому засіданні, вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 28 січня 2022 року, об 11 годині, він керував автомобілем «AUDI» моделі «A6» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по автомобільній дорозі «М-06» сполученням «Київ-Чоп», зі сторони міста Мукачево у напрямку міста Ужгород, поблизу населеного пункту с. Глибоке, почав маневр обгону автомобіля, що рухався попереду. В момент обгону його автомобіль занесло, він втратив керування автомобілем, автомобіль на узбіччі потрапив у яму, внаслідок чого його автомобіль відкинуло на зустрічну смугу руху де він зіткнувся з зустрічним автомобілем «ВАЗ» моделі «21043». Від удару його автомобіль знов відкинуло і він скоїв зіткнення з автомобілем «MERCEDES-BENZ» моделі «Sprinter». Він добровільно відшкодував потерпілим спричинені збитки і потерпілі не мають до нього ніяких претензій. Просив суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами. В скоєному злочині розкаюється.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України Суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи показання обвинуваченого, співвіднісши їх з фактичними обставинами справи, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, Суд знаходить, що в даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 порушив вимоги пунктів п. п. 10.1., 11.2., 11.3., 12.1., 12.3. п.п. б п. 12.9., 1.2., 1.3., 1.5., 1.10. , п. п. б, д п. 2.3., п. п. б п. 9.2. Правил дорожнього руху України, що стало причиною та умовою настання даної дорожнього-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв`язку з її наслідками.

Його дії слід кваліфікувати за частиною другою статті 286 КК, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинили смерть потерпілого.

Вина ОСОБА_4 у скоєному доведена у повному обсязі.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування потерпілим завданих збитків.

При цьому Судом враховується, що щире каяття ОСОБА_4 проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини, запевненні, що він більше подібного не вчинить і бажає виправитись, відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди потерпілим.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид покарання ОСОБА_4 , Суд виходить із принципів верховенства права, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання і відповідно до статті 65 КК бере до уваги:

ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із статтею 12 КК є тяжким злочином, проте характеризується необережною формою вини щодо наслідків;

враховує характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, відшкодуванню шкоди потерпілим;

особу винного: наявність постійного місця проживання та позитивної характеристики за таким, постійного місця роботи, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, його благодійна та волонтерська діяльність;

наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання;

що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

У зв`язку із чим, Суд доходить висновку, про можливість виправлення ОСОБА_4 з обранням покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Проте, Суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час іспитового строку, тобто його припустимо, в порядку виключення, звільнити від відбуття покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому, Суд, окрім наведених вище мотивів враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання)).

Закріплення в законі можливості звільнення особи від відбуття покарання з випробуванням є вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності.

Так, в даному конкретному випадку Судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, позиція потерпілого про призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі, а також, те що застосування статті 75 КК не забороняється кримінальним законом в даній конкретній ситуації.

Також, обґрунтовуючи можливість застосування статті 75 КК до обвинуваченого Суд звертає увагу на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених (частина друга статті 50 КК).

В цій ситуації відіграє значення і позиція сторони обвинувачення, яка підтримує публічне обвинувачення і реалізує відповідну функцію держави в кримінальному провадженні, яка зводиться до можливості застосування статті 75 КК в правовідносинах, що розглядаються.

Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування ОСОБА_4 статті 75 КК, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходами, які застосовуються до винного і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідними і не надмірними.

У зв`язку зі звільненням останнього від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

Суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на один рік, оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення в тверезому стані, в скоєному злочині щиро покаявся, однак допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, що призвело до заподіяння одному потерпілому смерті.

Підстав для обрання більш м`яких або тяжких покарань Суд не знаходить.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до статті 100 КПК.

Процесуальні витрати по справі в розмірі за проведення експертиз покладаються на ОСОБА_4 відповідно до статті 124 КПК.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

З цих підстав, керуючись статтями 368, 370-371, 373-374, 376 Кримінально процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

В силу статті 76 Кримінального кодексу України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Початок іспитового строку ОСОБА_4 слід рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Арешт накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду закарпатської області від 01.02.2022 року на: автомобіль марки «Audi» моделі «А6» реєстраційний номер НОМЕР_4 ; автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21043» реєстраційний номер НОМЕР_2 ; автомобіль марки «Mercedes-benz» моделі «Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_3 , скасувати.

Речові докази: автомобіль марки «Audi» моделі «А6» реєстраційний номер НОМЕР_4 , що знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_4 залишити в його володінні; автомобіль марки «ВАЗ» моделі «21043» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Центрі забезпечення ГУ НП в Закарпатській області в м. Мукачево вул. Об`їзна, б/н повернути власнику або іншій уповноваженій особі; автомобіль марки «Mercedes-benz» моделі «Sprinter» реєстраційний номер НОМЕР_3 , що знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_7 лишити в його володінні; оптичний диск DVD+R марки hp, розміром 4.7 Gb Data 16x 120 min Video № НОМЕР_5 , з трьома відео файлами, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на користь держави за проведення експертиз: 1372,96 грн. № СЕ-19/107-22/982-ІТ від 23.02.2022; 1372,96 грн. № СЕ-19/107-22/983-ІТ від 28.02.2022; 1372,96 грн. № СЕ-19/107-22/984-ІТ від 04.03.2022; 5491,84 грн. № СЕ-19/107-22/980-ІТ від 14.03.2022; 1585,78 грн. № ЕД-19/107-22/985-АВ від 20.07.2022; 1585,78 грн. № ЕД-19/107-22/987-АВ від 22.07.2022; 1585,78 грн. № ЕД-19/107-22/986-АВ від 20.07.2022.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1