Вирок № 109459750, 10.03.2023, Тячівський районний суд Закарпатської області

Дата ухвалення
10.03.2023
Номер справи
307/3755/22
Номер документу
109459750
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 307/3755/22

Провадження № 1-кп/307/255/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071160000449 від 7.08.2022 року, про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 та ч.1 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

6 серпня 2022 року, близько 20 години, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи мотоциклом марки «Senke SK250GY5» без державного номерного знака, рухаючись по правій смузі руху у напрямку с. Нересниця у порушення вимог пунктів 1.5, 2.3, 12.1, 12.4, 12.9 «б» та 1.10 (в частині тлумачення поняття «безпечна швидкість» та «проїзна частина») Правил дорожнього руху, якими передбачено:

п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків».

п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну... і не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі...»,

п. 2.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється з швидкістю не більше 50 км/год».

п. 12.9 Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31.

п. 1.10 Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

...безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх мовах;

проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів;

узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів;

проїжджаючи в с. Тарасівка по вул. Шевченка, навпроти будинку №14, Тячівського району, Закарпатської області, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, при цьому застосував різкий поворот керма, який не відповідав вибраній швидкості руху, що призвело до заносу мотоцикла і втрати ним керованості, та наступному виїзді мотоцикла на ліве узбіччя та наїзду на малолітнього ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який стояв на узбіччі, у результаті чого малолітній ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкрита ЧМТ, забійна рана чола зліва, вдавлений в порожнину черепа на 3,5 см. багатоуламковий перелом луски лівої лобної кістки, переходящий на стінки правої орбіти, субдуральний та субарахноїдальний крововиливи зліва, забій лівої лобної долі мозку, закрита травма грудної клітки, множинні переломи ребер зліва (3,4,7,8) з пошкодженням лівої легені, пневмоторакс зліва, забій обох легень, перелом лівої ключиці зі змішенням, забійно-скальповані рани правого стегна, правої гомілки, множинні забійні рани обличчя, а саме: повіка зліва, носа, верхньої губи справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №182 від 08 вересня 2022 року відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так-як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення, і згідно висновку судової авто-технічної експертизи, знаходяться у прямому причинному зв`язку з діями водія ОСОБА_4 , тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286-1 КК України.

Надалі, ОСОБА_4 розуміючи, що своїми діями, пов`язаними з порушенням правил дорожнього руху та виїздом мотоцикла за межі автодороги за наведених обставин та наїзду на особу, поставив малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , в безпорадний та небезпечний для життя стан, при цьому, маючи можливість для надання допомоги, діючи умисно, всупереч вимогам п. 2.10 Правил дорожнього руху, якими визначено: «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред`явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди.», тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 135 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечуючи своє перебування в момент дорожньо транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України визнав повністю. В частині інкримінованого йому кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 135 КК України, вину не визнав. Цивільний позов визнав частково, а саме з урахуванням вже оплачених потерпілому 1500 Євро, визнав суму суму шкоди ще в розмірі 3500 доларів США. Позов в частині оплати судових витрат, які потерпілий поніс у зв`язку з наданням йому правової допомоги у розмірі 8000 гривень, визнав.

Показав, що того критичного дня, пам`ятає що це було літом, шостого числа минулого року, він привіз додому дружину ОСОБА_8 після чого разом з ним поїхав кататися на мотоциклі та заїхали в магазин. В магазині вони придбали три алкогольні напоюї «Рево» і одну «Ром-колу». Ром-колу ОСОБА_8 випив сам, при цьому кожен з них випив по пів напитка Рево, залишки якого вилили в іншу пляшку з під мінеральної води, яку ОСОБА_8 забрав з собою. Коли вони поверталися додому ОСОБА_8 бив його ззаді по плечах та штовхав за кермо, що призвело до дорожньо транспортної пригоди. Потім він впав, після чого нічого не пам`ятає. Після дорожньо транспортної пригоди, ОСОБА_8 намагався привести його до тями, при цьому пам`ятає, що він йому казав про те, що збив дитину. Після цього він підвівся і намагався взяти мотоцикл, однак ОСОБА_8 його штовхнув, від чого він впав. Налякавшись, він втік з місця події де пройшовши два кілометри через ліс, він втратив свідомість та до тями прийшов приблизно о 1 год. 00 хв. ночі. Він одразу пішов до дружини ОСОБА_8 , яка повідомила йому, що він вчинив наїзд на дитину та з нею він особисто випив три рази по двадцять п`ять або по п`ятдесят грамів горілки. В цей час була приблизно сьома година ранку. Зранку він поїхав в лікарню в смт. Дубове де його затримали працівники поліції. Він не пам`ятає, щоб він бачив дітей безпосередньо перед зіткненням. Ствердив, що гальма на мотоциклі непрацювали, однак він не пам`ятає, чи намагався він гальмувати перед тим, як відбувся наїзд. Права керування транспортним засобом він не має та посвідчення водія не отримував.

Законний представник малолітнього потерпілого, ОСОБА_7 показав, що 6 серпня 2022 він перебував у Чеській Республіці та вдома його не було. Вдома була його дружина, однак саму подію дорожньо-транспортної пригоди, вона не бачили. Момент події було знято на камери відеоспостереження з яких видно, що мотоцикл рухався з дуже великою швидкістю. Малолітнього сина в лікарню доставила карета швидкої медичної допомоги. У сина постійно болить голова, присутній страх, через отримані тілесні ушкодження та лікування, школу не відвідує, він боїться що помре. Лікарі кажуть, що час покаже та можливо буде потрібна операція. У нього була одна операція та зараз він проходить реабілітацію у Чехії. Син сім днів перебував у реанімації у місті Тячів та потім без свідомості був доставлений до лікарні у місті Мукачево де також перебував ще сім днів та там прийшов до тями. Під час перебування на лікування підходила мати, жінка та тітка обвинуваченого. Вони спочатку пропонували в рахунок відшкодування шкоди 400 Євро, та потім надали 1500 Євро. Після лікування в лікарні в м. Мукачево, він перевіз сина на реабілітацію та подальше лікування до Чеської Республіки. В лікарні казали, що операцію на голові на даний час робити небезпечно.

Родичі потеріплого погодилися відшкодувати йому 3500 доларів США, які він на той час вже потратив. Він не заробляв інших грошей через догляд за сином та окрім цього має ще троє дітей, а тому потребує цього відшкодування щоб лікувати сина. В школу не ходить поведінка змінилася, жінка постійно з ним, син розуміє, що з ним сталося, але нічого не пам`ятає. Просить відшкодувати витрати і претензій до нього не буде мати, нехай виходить. Хотів вийти з ним по доброму. Він відкритий до діалогу в частині відшкодування шкоди та готовий таку отримати. На даний час він поніс значні витрати. Позов заявлено на суму 1 000 000 гривень оскільки йому невідомо, які витрати йому доведеться ще понести на лікування сина, яке він потребує на даний час.

Обґрунтовуючи цивільний позов, ствердив, що він та його дружина перенесли на собі психічну травму та змушені були переживати ці події.

Свідок ОСОБА_8 показав, що з обвинуваченим знайомі багато років. З потерпілими він не знайомий. Точної дати він не пам`ятає, однак пам`ятає, що того дня було літо, приблизно сімнадцята година, вечорілося. З обвинуваченим вони зустрілися на стадіоні у с. Калини. Обвинувачений того дня придбав мотоцикл та приблизно о 11 год. приїхав до нього додому, звідки з його дружиною на мотоциклі поїхали збирати ягоди. Після того, як привіз дружину додому, обвинувачений знову поїхав. Через певний час обвинувачений знову повернувся та разом вони по одному, неповністю наповненому стаканчику об`ємом приблизно двадцять п`ять грамів, випили горілки.

В той день вони вживали алкоголь два рази. Пили вони горілку, алкогольний енергетик під назвою та «Рево» та «Ром – колу».

Після того, як вони випили горілки, ОСОБА_4 запропонував покататися на мотоциклі в село Тарасівка. Приїхавши в село Тарасівка в магазині, який знаходився вдома у невідомого йому до цього часу чоловіка, з обвинуваченим вони придбали кожному по два алкогольні напої під назвою «Рево» в металевій банці та який мав приблизно вісім оборотів. Кожен з них неповністю випив по одному напою. Він відмовився надалі вживати алкоголь та решту цього напою, злив у пластмасову пляшку та забрав з собою. Другі дві банки цього напою вони не відкривали. Там вони також вживали з малої скляної пляшки алкогольний напій «Ром-Колу».

Обвинувачений відмовився повертатися по бездоріжжю через ліс, оскільки боявся пошкодити новопридбаний мотоцикл. Тоді власник цього магазину, пояснив йому дорогу та як потрібно проїхати. Додав, що обвинувачений раніше мав мотоцикли та вмів керувати ними.

В той час коли вони поверталися, в с. Тарасівка за поворотом трапилася ця дорожньо -транспортна пригода. Спідометр на мотоциклі не працював. Однак ОСОБА_9 вів свій мотоцикл дуже швидко. Під час руху він весь час робив зауваження обвинуваченому, щоб той їхав потроху і не газував, однак останній не реагував та в нього було відчуття, що його він вже не чує. На повороті їх мотоцикл знесло на узбіччя, звідки одразу, мотоцикл виїхав на проїжджу частину догороги де і відбувся наїзд на дитину. Він встав і заніс дитину в середину, в цей час ОСОБА_10 продовжував лежати на узбіччі. Він сказав обвинуваченому, що вони здійснили наїзд на дитину. Однак обвинувачений перелякався і спочатку не реагував, а потім встав і заперечив цей факт повідомивши, що на дитину він наїзд не вчиняв.

Він казав обвинуваченому, щоб той не тікав, оскільки буде біда. Однак останній все рівно втік. В обвинуваченого була голова розсічена та текла кров. У двір обвинувачений не заходив та дитини, не бачив. Далі він обвинуваченого не бачив, оскільки зайшов до дитини у двір.

Малолітня ОСОБА_11 у присутності законного представника ОСОБА_12 та педагога ОСОБА_13 , в судовому засіданні показала, що того дня коли трапилася дорожньо-транспортна пригода, вона разом з малолітньою ОСОБА_14 знаходилися з боку дороги, а потерпілий ОСОБА_15 на дорозі. Вона казала ОСОБА_15 , щоб йшов на край дороги. Коли вона побачила мотоцикл то зійшла з велосипеда, а ОСОБА_15 не встиг. Потім приїхала швидка медична допомога та вона побігла.

Малолітня ОСОБА_16 у присутності законного представника ОСОБА_17 та педагога ОСОБА_13 в судому засіданні показала, що того дня коли трапилася подія, вони втрьох разом з ОСОБА_18 та потерпілим ОСОБА_15 знаходилися на вулиці. Мотоцикл в`їхав у них трьох, від чого її відкинуло. Вона підбігла до ОСОБА_15 , а один з чоловіків який їхав на мотоциклі підняв потерпілого ОСОБА_15 . Водій мотоцикла лежав без свідомості, а потім відкрив очі та почав повзти. Після цього вона побігла додому.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні 12.01.2023 показала, що того критичного дня вона поїхала з обвинуваченим покататися по ягоди «Яфони». Того дня разом з обвинуваченим вони вживали алкогольний енергетик під назвою «Рево» в металевій банці чорного або синього кольору, який на смак солодкий. Сам обвинувачений випив дві баночки цього напою, вона одну.

Будучи додатково допитаною в судовому засіданні 8.02.2023 свідок ОСОБА_19 показала, що покликала сусідку в гості. Десь о восьмій годині ранку до них прийшов ОСОБА_20 , який був дуже побитий. Він прийшов та попросив налити йому три по двадцять п`ять грамів горілки. Горілку він пив тоді, коли вже знав, що вчинив дорожньо транспортну пригоду.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 та ч.1 ст.135 КК України, не дивлячись на заперечення ним своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 135 КК України, доведена повністю та підтверджується сукупністю наступних зібраних, досліджених та перевірених у судовому засіданні доказів.

Із рапорту помічника чергової частини Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_21 від 6.08.2022 року на ім`я начальника Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_22 вбачається, що від лікаря карети швидкої медичної допомоги надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 6.08.2022 року, о 20.21 год., за адресою: АДРЕСА_2 , сталася ДТП, постраждало двоє осіб, один з яких дитина (а.с. 124-125).

З протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 10.08.2022 року, вбачається, що ОСОБА_23 , просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який 6.08.2022 року близько 20 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи мотоциклом в с. Тарасівка по вул. Шевченка допустив наїзд на його малолітнього сина, який отримав численні тілесні ушкодження після чого залишив дитину у небезпеці і з місця пригоди втік. (а.с.200-201).

Згідно з протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 6.08.2022 року проведеного у період часу з 22 год. 02 хв. по 22 год. 50 хв. та схемою і фототаблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, встановлено місце дорожньо-транспортної пригоди, яке знаходиться за адресою: в с. Тарасівка вул. Шевченка. На вулиці, яка є прямою в плані, асфальтобетонне покриття, яке сухе та чисте. Праворуч та ліворуч від дороги розташований кювет. На будинку №5 по вул. Шевченка в с. Тарасівка, наявне відеоспостереження. На мотоциклі з маркуванням SK150GY-5, а саме на паливному баку наявна речовина бурого кольору. (а.с. 126-134).

Згідно схеми до протоколу проведення слідчого експерименту на узбіччі проїзній частині дороги загальною шириною 5,78 м., з ліва в напрямку від с. Підплеша, вздовж по вул. Шевченка біля будинку №5 по вул. Шевченка в с. Тарасівка, розташовані велосипед синього кольору з маркуванням СUBE, та мотоцикл з маркуванням «SK250GY5», що позначені на схемі під №1-3.

На відстані 0,2 м. до узбіччя з права на проїзній частині дороги загальною шириною 5,78 м., в напрямку від с. Підплеша, вздовж по вул. Шевченка, розташоване пляма рідини безбарвної форми еліпса, яке відносно ширини дороги має розмір, 0,6 метра, а відносно довжини дороги 1 метр та на схемі позначена під №4 (а.с.135).

З фото №2 до протоколу огляду місця події від 6.08.2022 с. Тарасівка вул. Шевченка 5, Тячівського району, Закарпатської області видно, що на проїзній частині дороги ближче до узбіччя розташована пляма (а.с. 136).

З фото №9 до протоколу огляду місця події від 6.08.2022 с. Тарасівка вул. Шевченка 5, Тячівського району, Закарпатської області видно, що на узбіччі дороги наявна пляма темного кольору (а.с. 138).

З фото №12 до протоколу огляду місця події від 6.08.2022 с. Тарасівка вул. Шевченка 5, Тячівського району, Закарпатської області видно, що на мотоциклі у місці позначення маркування DESERT GY-5 наявні плями темного-бурого кольору (а.с. 39).

З протоколу огляду предмета від 10.08.2022 року проведеного у період часу з 12 год. 40 хв. по 13 год. 00 хв. та фототаблицею до нього вбачається, що об`єктом огляду являється мотоцикл з маркуванням «SK250GY-5» зеленого та чорного кольору без державного номерного знака на якому наявні пошкодження , а саме відсутня та пошкоджена пластмаса біля панелі приладів мотоцикла. Пошкоджені захисні пластмасові елементи з передньої правої та лівої сторони та на задній частині мотоциклу. На мотоциклі наявні численні подряпини та на керму відсутні резинові ручки. (а.с.185-189).

З протоколу огляду предмета від 10.08.2022 року проведеного у період часу з 12 год. 15 хв. по 12 год. 35 хв. та фототаблицею до нього вбачається, що об`єктом огляду являється велосипед з надписом «СUВЕ» синього кольору на якому наявні численні пошкодження та подряпини. Пошкоджено переднє та заднє колеса, передня вилка, також відсутнє сидіння. (а.с.190-195). Згідно письмової заяви від 7.08.2022 року, ОСОБА_24 мешканець АДРЕСА_2 добровільно надав працівникам поліції відеозапис обставин ДТП в селі Тарасівка за участі малолітнього ОСОБА_7 , який зафіксовано на камеру відеоспостереження, що установлена на його будинку по місцю його проживання (а.с. 149).

З протоколу перегляду відеозапису від 7 серпня 2022 проведеного у період часу з 16 год. 00 хв. по 16 год. 55 хв. та долучених до нього скриншотів вбачається, що під час перегляду відеозапису тривалістю 2 хв. 39 сек., який також безпосередньо досліджено в судовому засіданні видно, як на відрізку вулиці Шевченка в с. Тарасівка, Тячівського району, Закарпатської області, на узбіччі з лівої сторони в напрямку с. Підплеша, видно трьох дітей, які сидять на велосипедах. На 13 секунді відео, видно як проїжджає мотоцикл на якому знаходяться дві особи чоловічої статі. Вказаний мотоцикл здійснює наїзд на хлопчика, дві дівчата в цей час відстрибують в канаву. Після наїзду дівчата розбігаються в різні сторони. Потім з дворогосподарства вибігають особа чоловічої та жіночої статі. А за ним на 23 сек. запису з дворогосподрства АДРЕСА_2 , виходить ще одна особа чоловічої статі. На 26 секунді запису з`являється особа чоловічої статі без футболки, в чорних штанах , яка тримає на руках дитину без свідомості та кладе дитину на бетонне покриття біля входу в доворогоподрство (а.с. 150, 151-159).

Висновком експерта №182 від 8.08.2022 року стверджується, що при судово-медичній експертизі у дитини ОСОБА_7 , мали місце тілесні ушкодження:

- відкрита черепно-мозкова травма, забійна рана чола зліва, вдавлений в порожнину черепа на 3,5 см. багатоуламковий перелом луски лівої лобної кістки, переходящий на стінки правої орбіти, субдуральний та субарахноїдальний крововиливи зліва, забій лівої лобної долі мозку, закрита травма грудної клітки, множинні переломи ребер зліва (3,4,7,8) з пошкодженням лівої легені, пневмоторакс зліва, забій обох легень, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, оскільки є небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення,

- перелом лівої ключиці зі змішенням, які відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості,

- забійно-скальповані рани правого стегна, правої гомілки, множинні забійні рани обличчя, а саме: повіка зліва, носа, верхньої губи справа, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.

Ушкодження у дитини ОСОБА_7 могли виникнути при ДТП, що мало місце 6 серпня 2022 року (а.с. 174-179).

Відповідно до висновку експерта №117/08 від 15.08.2022 судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану мотоцикла та фототаблиці до нього, на момент проведення огляду транспортного засобу робоча гальмова система мотоцикла «Senke SK250GY5» без державного номерного знака була працездатною і відповідала вимогам ПДР і заводу виробника. Система рульового керування та технічний стан ходової частини мотоцикла, також відповідала вимогам на експлуатацію, встановленим ПДР. Шини за розміром та допустимим навантаженням відповідали моделі транспортного засобу. Кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів відповідали вимогам конструкції транспортного засобу (а.с. 180-183).

З висновку судової автотехнічної експертизи №145/09 від 14.09.2022, вбачається, що у заданій дорожній ситуації водій мотоцикла «Senke SK250GY5» без державного номерного знака, ОСОБА_4 у відповідності до вимог п.п. 1.5, 2.3, 12.1, 12.4, 12.9 «б» та 1.10 (в частині тлумачення поняття «безпечна швидкість») ПДР повинен був, з технічної точки зору, вести свій мотоцикл з безпечною швидкістю не більше 50 км/год., яка ураховує дорожню обстановку і дорожні умови, гальмування та поворот керма застосовувати відповідно вибраній безпечній швидкості, при цьому уникати різкого гальмування та повороту керма, що дає змогу постійно контролювати рух мотоцикла та безпечно керувати ним, вести свій мотоцикл по поїзній частині дороги по смузі руху, не виїжджаючи на узбіччя, де можуть знаходитися пішоходи.

При заданих вихідних даних, з технічної точки зору, водій мотоцикла «Senke SK250GY5» без державного номерного знака, ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути виїзду на узбіччя та наїзду на пішохода на узбіччі в даній дорожній ситуації і полягала ця технічна можливість у виконанні вказаним водієм технічних п.п. 1.5; 2.3; 12.1; 12.4; 12.9 «б» та 1.10 ( в частині тлумачення поняття «безпечна швидкість» та «проїзна частина») ПДР, тобто для уникнення виїзду на узбіччя та наїзду на пішохода на узбіччі водієві мотоцикла ОСОБА_4 , з технічної точки зору, достатньо було діяти так, як вказано в п.1 даного дослідження.

При заданому комплексі вихідних даних, з технічної точки зору, умовою ДТП є факт відповідності дій водія мотоцикла «Senke SK250GY5» без державного номерного знака, ОСОБА_4 технічним вимогам п.п. 1.5; 2.3; 12.1 ; 12.4 ; 12.9 «б» та 1.10 ( в частині тлумачення поняття безпечна швидкість» та «проїзна частина») ПДР, оскільки він, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, при цьому застосував різкий поворот керма, який не відповідав вибраній швидкості руху, що призвело до заносу мотоцикла і втрати ним керованості, та наступному виїзду мотоцикла на узбіччя та наїзду на пішохода (а.с. 202-204).

Актом забору крові від 7.08.2022 року, вбачається, що забір крові з вени лівої руки обвинуваченого, було здійснено 7.08.2022 о 11 год. 20 хв. Кров було поміщено до двох пробірок, які належним чином обліплені з позначенням кульковою ручкою ОСОБА_4 та час здійснення забору 07.08.2022 о 11 год. 20 хв. (а.с. 163).

Згідно висновку експерта №1457 від 8.08.2022 судово-медичної токсилогічної експертизи, в крові ОСОБА_4 не виявлено: метилового, етилового, н-пропілового, н-бутилового, н-амілового спирту та їх ізомери. Забір крові проведено 07.08.2022 о 11 год. 20 хв. (а.с. 170-173).

Згідно результатів тестування за допомогою приладу «Драгер» Алкотест 6810 проведеного в смт. Дубове вул. Подольського та доданого до нього відеозапису вбачається, що ОСОБА_4 було освідчено на визначення стану алкогольного сп`яніння.

З дослідженого в судовому засіданні результату тестування та відображеної в ньому інформації, достовірно встановлено, що тест на ступінь алкогольного сп`яніння було проведено 7.08.2022 о 8 год. 50 хв. та за результатами цього тестування, в освідчуваного ОСОБА_4 було встановлено ступінь алкогольного сп`яніння, який становив 0.41 % проміле. При цьому безпосередньо досліджений за участі учасників кримінального провадження відеозапис, який відображає процес проведення освідчення поліцейським, підтверджено відображений у чеку результат тесту ступеню алкогольного сп`яніння - 0,41 % проміле.

З вказаного відеозапису також видно, як ОСОБА_4 не заперечуючи факту вчинення ним ДТП, на попозицію поліцейського пройти огляд на визначення ступеня алкогольного спяніння, одразу ж в ствердній формі вказує, що він вчора не пив, а пив лише сьгодні зранку. Після того як він пройшов огляд на визначення ступеня алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» з визначенням результату 0,41 % проміле, він беззупинно повторно продовжував стверджувати, що алкогольні напої він вчора не вживав, оскільки був закодований та вжив алкоголь лише ранком після дорожньо-транспортної пригоди. Такі дії ОСОБА_4 суд оцінює, як спробу уникнути відповідальності та відповідної кваліфікації його дій за порушення правил дорожнього руху, вчинене в стані алкогольно сп`яніння. Саме таку оцінку, суд надає виходячи з показів допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_8 та показів самого ОСОБА_4 , які вказували про вживання останнім до настання дорожньо транспортної пригоди, алкогольного напою під назвою «Рево» та горілку. (а.с. 140, 141).

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 7.08.2022 року, видно що ОСОБА_8 , який під час розгляду справи допитаний у якості свідка, та який дав покази про те, що в день події разом з обвинуваченим вживали алкогольні напої, за результатами проведеного 7.08.2022 року о 0 год. 20 хв. огляду перебував у стані алкогольного сп`яніння ступінь якого становила 0.350% проміле. (а.с. 142).

Таким чином оцінюючи в своїй сукупності наведений медичний висновок, згідно якого у свідка ОСОБА_8 було встановлено стан алкогольного сп`яніння, покази цього свідків ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_19 , які є цілком логічними, послідовними та повністю узгоджуються між собою, щодо всіх фактичних обставин справи, як щодо часу обставин, які відбувалися того критичного дня, так і обставин за яких обвинувачений безпосередньо до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, вживав різного виду алкогольних напоїв, з яких були названі, «Ром-Кола», «Рево» та горілка, з урахування обставин його втечі з місця дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення факту перебування водія ОСОБА_4 в момент дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння, а відтак і вірності кваліфікації його дій відповідно до ч.2 ст. 286-1 КК України.

Висновок токсилогічної експертизи вказаних висновків суду не спростовують. Такий висновок з огляду на те, що забір крові за результатами експертного дослідження якої було встановлено відсутність в крові ОСОБА_4 спирту, було проведено 7.08.2022 о 11 год. 20 хв., тобто через 15 год. 20 хв. після настання дорожньо-транспортної пригоди та на 2 год. 30 хв. пізніше за освідчення за допомогою приладу «Драгер», яким у обвинуваченого було встановлено стан алкогольного сп`яніння.

Розглядаючи кримінальні справи щодо вчинення злочинів щодо порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп`яніння Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України від 09 листопада 2015 року, прийняті відповідно до ст. 266 КУпАП, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».

Тобто, зазначені нормативно-правові акти не регулюють питання доказування в кримінальному провадженні та не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України, у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду.

Таким чином перебування ОСОБА_4 у стані алкогольного сп`яніння поза розумним сумнівом підтверджується роздруківкою тестування на стан алкогольного сп`яніння «Драгер Алкотест 6810» від 7 серпня 2022 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 виявлено 0,41 % проміле алкоголю та показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_19 та врешті самого обвинуваченого, який не запречував вживання ним до події слабоалкогольного енергетичного напою під назвою «Рево» хоч і в малій кількості.

На очевидність перебування ОСОБА_4 в момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння, вказують його покази, в яких він вказав, що не бачив того моменту коли вїхав на дорозі у дітей та те, що жодних спроб з його боку зупинити мотоцикл шляхом екстренного гальмування він не вчиняв. Його покази про несправність гальмівної системи, об`єктивно спростовуються висновком експерта №117/08 від 15.08.2022 судової автотехнічної експертизи.

При цьому, суд враховує, покази свідка ОСОБА_19 , яка показала, що о восьмій годині ранку, на наступний день після вчинення ДТП, ОСОБА_4 вживав горілку, будучи обізнаним про те, що вчинив наїзд на дитину, та є учасником дорожньо-транспортної пригоди.

В силу положень ст.68 Конституції України, незнання ОСОБА_4 , який вів свій мотоцикл, немаючи на те відповідного права керування транспортним засобом, закону в частині заборони вживати алкогольні напоїв після ДТП до приїзду працівників поліції, не звільняє його від юридичної відповідальності.

Згідно практики Європейського суду з прав людини будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортним засобом та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 135 КК України, завжди характеризується прямим умислом щодо самого діяння. Що стосується наслідків, ставлення суб`єкта злочину до них завжди характеризується необережністю (злочинною недбалістю чи злочинною самовпевненістю).

Поняття "завідомість" означає усвідомлення особою, яка чинить будь-яке діяння, певних фактів чи обставин, які випливають зі змісту кримінально-правової заборони залишення в небезпеці, та є ознакою, яка характеризує інтелектуальний момент умислу. В діях особи наявний склад злочину лише тоді, коли вона достовірно знала про небезпеку, що загрожує потерпілому, і про те, що вказана небезпека загрожує життю останнього. Тільки неусвідомлення особою небезпечного для життя стану безпорадної особи виключає кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці.

Отже, відповідно до змісту диспозиції статті 135 КК суб`єкт цього злочину має усвідомлювати:

а) небезпечний для життя стан потерпілого;

б) безпорадність особи, про яку даний суб`єкт повинен був піклуватися або яку поставив в небезпечний для життя стан;

в) загроза життю виникла внаслідок поставлення його в небезпечний для життя стан суб`єктом злочину чи внаслідок подій або явищ, не пов`язаних з поведінкою винного;

г) суб`єкт злочину має можливість надати необхідну потерпілому допомогу.

Про те, що ОСОБА_4 завідомо залишив без допомоги особу, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, якщо той хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан свідчить покази свідка ОСОБА_8 .

В судовому засіданні свідок показав, що після того, як ОСОБА_4 прийшов до тями, він заперечував твердження свого знайомого ОСОБА_25 про те, що вчинив наїзд на малолітню дитину. Та при тому, що свідок попереджав останнього щоб той не покидав місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки це викличе негативні для нього наслідки, останній на відміну від пасажира мотоцикла, який відповідально поставився до наслідків вчиненого та вжив всіх наявних у нього на той час заходів до збереження життя малолітнього та залишився на місці події до приїзду карети швидкої медичної допомоги, з місця події втік.

Ураховуючи силу удару, пошкодження велосипеда на якому в момент наїзду перебував потерпілий та їх локалізацію, дій ОСОБА_4 під час здійснення наїзду та після нього та показів свідка ОСОБА_8 , суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 повинен був усвідомлювати небезпечний для життя малолітнього потерпілого ОСОБА_7 стан та його безпорадність, однак після наїзду на нього не вжив жодних дій щодо встановлення обставин наїзду та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Будь-які докази про неможливість надати необхідну потерпілому допомогу відсутні.

Тому, показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що через отримані ним тілесні ушкодження, йому не було відомо про наїзд на ОСОБА_7 і небезпечний для життя стан потерпілого та його безпорадність, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, а його показання, як такі, що дані з метою уникнення кримінальної відповідальності чи зменшення такої відповідальності.

Аналізуючи інші наведені та безпосередньо досліджені судом докази щодо обставин вчинених протиправних дій обвинуваченим, суд не вбачає підстав піддавати їх сумніву, оскільки вони узгоджуються між собою як окремо, так і в сукупності, доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_4 в момент ДТП не перебував у стані алкогольного сп`янніня та не вчиняв злочину передбаченого ч.1 ст. 135 КК України, суд оцінює критично, оскільки дані обставини об`єктивно спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами та підтверджується як показаннями свідків так і ОСОБА_4 , який не дивлячись на отримані ним травми, самостійно без допомоги сторонніх осіб, до приїзду поліції покинув місце ДТП.

Таким чином, оцінивши в сукупності вищенаведені докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст. 286-1 КК України за кваліфікуючою ознакою – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та ч.1 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через свій безпорадний стан, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів, особу винного, який молодий за віком, обставини, що пом`якшують його покарання, а також досудову доповідь уповноваженого представника Тячівського РВ філії Державної установи Центр пробації в Закарпатській області.

ОСОБА_4 вчинив два злочини, один із яких є необережним тяжким злочином, а інший нетяжким умисним злочином.

До кримінальної відповідальності він притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку в психіатра та нарколога не значиться та має на утриманні неповнолітню дитину.

Пом`якшуюча його покарання обставина, часткове визнання вини та добровільне часткове відшкодування завданих збитків.

Суд не знаходить підстав для визнання такої пом`якшуючої обставини, як щирого каяття та активне сприяння розкриттю злочину, оскільки основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Також активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи, чого матеріалами кримінального провадження не підтверджено.

Під час судового розгляду судом таких обставин встановлено не було. Натомість в судовому засіданні 13.01.2023 суд, перевіряючи розуміння ОСОБА_4 суті пред`явленого йому обвинувачення, поставивши йому запитання, - «Чи визнає він цивільний позов?», отримав від ОСОБА_4 відповідь, у якій він, не дивлячись на відкритість законного представника до розумного діалогу в частині вирішення питання щодо відшкодування шкоди, заявив: «Що він не буде сидіти та ще й гроші платити». Вказане свідчить про відсутність з боку обвинуваченого щирого каятття.

Урахувавши наведене, суд дійшов висновку про те, що виправлення ОСОБА_4 та попередження нових злочинів можливе тільки в умовах його ізоляції від суспільства і тому з урахуванням положень ст. 75 КК України, відсутні підстави для звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, а висновок органу пробації про середній рівень небезпеки обвинуваченого для суспільства і можливість виправлення його без позбавлення або обмеження волі на певний строк є недостатнім.

Так як ОСОБА_4 грубо порушив ряд пунктів Правил дорожнього руху, що спричинило тяжкі наслідки, йому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

За положенням ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, зі змінами від 06.11.2009 року, звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернуто увагу суддів на те, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, його поведінку після вчинення злочину, з урахуванням наявності на час розгляду справи претензій з боку законного представника потерпілого, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, пов`язаного проти безпеки руху та експлуатації транспорту та проти життя та здоров`я особи, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 і попередження вчинення з його боку нових злочинів не можливе без ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно призначити покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286-1 та ч.1 ст. 135 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк з позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому саме такого покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є співмірним протиправним діянням, і не може вважатися явно несправедливим внаслідок м`якості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Відповідно до ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Законним представником малолтінього потерпілого ОСОБА_23 пред`явлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 1000000 грн.

Обвинувачений позов потерпілого визнав частково на суму 3500 доларів США, що на час розгляду справи, відповідно до офіційного курсу валют Нацбанку України, еквівалентно сумі 127 990,1 гривень.

Суд вважає, що даний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода завдана особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.1995 року № 4, із змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд встановив, що діями обвинуваченого потерпілому дійсно була завдана моральна шкода, яка полягає у його стражданнях та переживаннях за своє здоров`я, у перенесенні фізичного болю викликаного тілесними ушкодженнями, як під час їх отримання, так і під час лікування, що потягло за собою порушення його нормальних життєвих зв`язків. У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, керуючись принципом розумності та справедливості при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, суд вважає, що 500000 грн. буде адекватною компенсацією потерпілому моральної шкоди заподіяної неправомірними діями обвинуваченого та необхідною і достатньою для відновлення його життєвих зв`язків.

Обраний щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід продовжити до нарання вироком законної сили, але недовше ніж шістдесят діб.

Процесуальних витрат згідно обвинувального акту відсутні та прокурором не заявлялися.

Питання щодо речових доказів вирішується судом у порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 349, 368-370, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286-1 та ч.1 ст. 135 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 286-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на п`ять років;

- за ч.1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, більш суворим, визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання – з 7 серпня 2022 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою, але не довше ніж на шістдесят діб, тобто до 8 травня 2023.

Цивільний позов ОСОБА_23 про відшкодування моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь законного представника малолітнього потерпілого - ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судові витрати в сумі 8000,00 (вісім тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 9 серпня 2022 року, на мотоцикл марки «SK 250GY-5», без державного номерного знаку та резинові ручками з керма мотоцикла, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканець АДРЕСА_1 та на велосипед синього кольору з маркуванням СUBE, який належить неповнолітньому потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , скасувати.

Речові докази:

- мотоцикл марки «SK 250GY-5», без державного номерного знаку, який зберігається на майданчику тимчасового тримання Тячівського РВП ГНП в Закарпатській області та резинові ручки з керма мотоцикла, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, повернути власнику ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканеця АДРЕСА_1 або уповноваженій ним особі;

- велосипед синього кольору з маркуванням СUBE, який зберігається на майданчику тимчасового тримання Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області повернути законному представнику малолітнього потерпілого ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_3 або уповноваженій ним особі.

- змиви плям бурого кольору з баку мотоцикла, які зберігаються в кімнаті речових доказів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області – знищити після набрання вироком законної сили,

- DVD - диск, на якому наявні відео файл з камери відеоспостереження розташованої за адресою АДРЕСА_2 який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та потерпілому.

Головуючий ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 109459750 ?

Документ № 109459750 це Вирок

Яка дата ухвалення судового документу № 109459750 ?

Дата ухвалення - 10.03.2023

Яка форма судочинства по судовому документу № 109459750 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 109459750 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 109459750, Тячівський районний суд Закарпатської області

Судове рішення № 109459750, Тячівський районний суд Закарпатської області було прийнято 10.03.2023. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 109459750 відноситься до справи № 307/3755/22

Це рішення відноситься до справи № 307/3755/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 109459748
Наступний документ : 109466166