Ухвала суду № 109459743, 09.03.2023, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 307/3997/22

Номер провадження 1-кп/305/189/23

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

09.03.2023 року місто Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна та клопотання потерпілого ОСОБА_6 про арешт майна з метою забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України.

На підставі ухвали суду від 21.02.2023 року справу призначено до судового розгляду по суті.

Обвинувачений ОСОБА_4 , 24.02.2023 року, через канцелярію суду подав клопотання про часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна, а саме на належний ОСОБА_8 автомобіль марки Рено Дастер, який перебуває у володінні обвинуваченого.

Клопотання обґрунтоване тим, що на підставі ухвали слідчого судді Тячівського районного суду від 17.08.2022 року, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме автомобіль Renault Duster, власником якого є ОСОБА_8 , та який на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у володінні ОСОБА_4 . Підставою для накладення арешту на автомобіль стала необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження та проведення з вказаним автомобілем необхідних слідчих дій. Проте, на даний час з автомобілем проведено усі необхідні слідчі дії, а тому обмеження ОСОБА_4 у здійсненні ним права користування та володіння майном є невиправданими.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 просить частково скасувати арешт на автомобіль, а саме у частині позбавлення права користування ним, та передати автомобіль йому на відповідальне зберігання.

Окрім цього, 09.03.2023 року, потерпілий ОСОБА_6 , через канцелярію суду подав клопотання про арешт майна з метою забезпечення позову про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Клопотання обґрунтовано тим, що ним заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 суми завданої внаслідок кримінального правопорушення шкоди у розмірі 946789,19 гривень. Вказаний цивільний позов прийнято судом до розгляду разом із кримінальним провадженням за обвинуваченням ОСОБА_4 . Згідно інформаційної довідки, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить житловий будинок у АДРЕСА_1 . Вартість житлового будинку становить 253773 гривень. Разом з цим, поведінка обвинуваченого, який свідомо упродовж тривалого часу ухиляється від відшкодування завданої потерпілому шкоди, свідчить про те, що він до прийняття судом рішення по суті справи може відчужити належний йому житловий будинок.

У зв`язку з викладеним, потерпілий ОСОБА_6 просить задовольнити подане ним клопотання та шляхом заборони відчуження накласти арешт на належний обвинуваченому ОСОБА_4 житловий будинок.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання обвинуваченого заперечив у зв`язку із його необґрунтованістю, а клопотання потерпілого просив задовольнити.

Захисник обвинуваченого, ОСОБА_5 , у судовому засіданні подане його підзахисним ОСОБА_4 клопотання про часткове скасування арешту на майно підтримав та просив таке задовольнити з підстав, що наведені у клопотанні. Окрім цього, не заперечував щодо задоволення клопотання потерпілого ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 заперечили, а також просили задовольнити подане ОСОБА_6 клопотання про накладення арешту на майно.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту з долученими до нього додатками, суд приходить до наступних висновків.

Щодо заявленого обвинуваченим ОСОБА_4 клопотання про часткове скасування арешту на майно необхідно зазначити наступне.

Частиною 1 ст.174 КПК України регламентовано, щоарешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Необхідно відмітити, що з аналогічним за суттю клопотанням про скасування арешту на майно уже звертався захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , і на підставі ухвали від 21.02.2023 року, судом відмовлено у задоволенні цього клопотання у зв`язку з тим, що ним не доведено та не надано жодних доказів, які б свідчили про необґрунтоване накладення арешту на автомобіль який перебував у володінні ОСОБА_4 , а також не доведено, що у подальшому застосуванні арешту відпала потреба, оскільки під час проведення досудового розслідування проведені усі необхідні слідчі дії.

Так, судом встановлено, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 не містить обставин, які б не досліджувались слідчим суддею при розгляді попереднього клопотання адвоката ОСОБА_5 і у задоволенні якого було відмовлено.

Необхідно також наголосити, що адвокат ОСОБА_5 подав клопотання про проведення повторної автотехнічної експертизи, яке на даний час судом не вирішено, оскільки є передчасним. У подальшому, у разі задоволення такого клопотання, може виникнути необхідність у наданні доступу до належного обвинуваченому ОСОБА_4 автомобіля.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про часткове скасування арешту на майно слід відмовити.

Вирішуючи клопотання потерпілого ОСОБА_6 щодо накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову, необхідно зазначити наступне.

У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається, у тому числі, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

При цьому, відповідно до положень ч.5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання про накладення арешту на майно, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, у тому числі, перелік майна, на яке накладено арешт.

Так, на підставі ухвали від 21.02.2023 року, судом прийнято до спільного розгляду з кримінальним провадженням стосовно ОСОБА_4 , заявлений потерпілим цивільний позов про стягнення з обвинуваченого шкоди завданої кримінальним правопорушенням, яка складається з 846789,19 гривень матеріальної шкоди та 100000 гривень моральної шкоди.

Згідно Інформаційної довідки №325027995 від 07 березня 2023 року, долученої потерпілим до клопотання про накладення арешту на майно, обвинувачений ОСОБА_4 є власником житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_1 . Вартість вказаного будинку становить 253773 гривні.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, на думку суду, заявлене потерпілим ОСОБА_6 клопотання є обґрунтованим та підлягає до задоволення, а на належний обвинуваченому ОСОБА_4 житловий будинок слід накласти арешт шляхом заборони його відчуження.

Керуючись ст.170-174, 369, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна – відмовити.

Клопотання потерпілогоОСОБА_6 про арешт майна з метою забезпечення позову – задовольнити.

З метою забезпечення цивільного позову, накласти арешт шляхом заборони відчуження на належний обвинуваченому ОСОБА_4 житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 , вартістю 253773 гривні, який згідно Інформаційної довідки №325027995 від 07 березня 2023 року на праві приватної власності належить обвинуваченому ОСОБА_4 .

Попередити ОСОБА_4 про кримінальну відповідальність, передбачену ст.388 КК України, за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Копію ухвали після її постановлення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілому.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до ч.2 ст.392 КПК України, дана ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 10 березня 2023 року об 11 годині 50 хвилин.

Суддя Рахівського районного суду

Закарпатської області ОСОБА_1 .