Ухвала суду № 109458895, 03.03.2023, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/8080/21

Провадження № 1-кп/0182/204/2023

У Х В А Л А

Іменем України

03.03.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції на стадії судового розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021041340000832 від 22.09.2021 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Князе-Григорівка Великолепетиського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України (далі – КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника – адвоката ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні корисливих злочинів за які передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення заявленого прокурором клопотання, його позицію підтримав захисник ОСОБА_5 , вважаючи клопотання не доведеним та необґрунтованим, пославшись на тривалий час розгляду справи та на практику ЄСПЛ. Просили запобіжний захід змінити на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 .

4.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене ним клопотання, вважаючи, що заявлені ризики продовжують існувати.

5.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.

6.Щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався, зокрема, строком не більш ніж на 60 діб, до 03.03.2023 включно із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

7.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

8.ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад в рішеннях «Осаковський проти України», «Марченко проти України»).

9.При цьому суд враховує й позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад рішення від 08.10.1994 «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 21.07.2011 «Нечипорук та Йонкало проти України» та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

10.Крім того, у справі «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».

11.Крім того, при розгляді заявленого клопотання суд приймає до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, а також з огляду на тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання винуватим в інкримінованому кримінальному правопорушенні, суд вважає, що продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

12.Також продовжує існувати ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні (судом допитані лише дві потерпілі).

13.Судом також враховується і та обставина, що під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу та заявленого клопотання стороною захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, обвинуваченим та його захисником не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу.

14.Щодо посилання сторони захисту на те, що обвинувачений має місце проживання та висловив позицію виконувати покладені процесуальні обов`язки, слід зазначити, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

15.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 зможе ухилитися від суду, а інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та виконання процесуальних рішень, тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

16.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

17.Також, враховуючи всі обставини справи, суд не вбачає підстав, для зміни розміру застави.

Керуючись статтями 183, 194, 197, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу – відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 28 квітня 2023 року включно.

4.Визначений раніше розмір застави для ОСОБА_3 у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн.00 коп. - залишити без змін.

5.У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України на нього покладаються наступні обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

6.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

7.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга на протязі п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 07.03.2023.