Рішення № 109458848, 09.03.2023, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/222/23

2-а/179/3/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року смт. Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Хорольської І.П.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №179/222/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що постановою серії БАВ №051699 від 14.01.2023 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 грн. У постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом, не пристебнутий паском безпеки, чим порушив п.п. «в» п.2.3 ПДР України.

Позивач не згоден з притягненням його до адміністративної відповідальності, оскільки був пристебнутий ременем безпеки під час руху, а тому не вчиняв жодного правопорушення. Інспектор не надав жодних доказів вчинення ним правопорушення. Складання постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним та незаконним, що підтверджується Постановою Верховного суду у справі №357/10134/17 від 23.10.2019 , подібні постанови підлягають скасуванню.

Також зазначає, що в порушення вимог ч.2 ст.279 КУпАП при розгляді справи йому не роз`яснені права та обов`язки. В порушення вимог ч.2 ст.268 КУпАП інспектор залишив без розгляду його клопотання про надання доказів вчинення правопорушення та про необхідність залучення захисника. Також поліцейським порушено процесуальний порядок розгляду справи, встановлений КУпАП, адже жодного розгляду справи взагалі не було. Поліцейський обмежився лише формальним складанням постанови без дотримання встановленої законом процедури, чим порушив ст.ст.276, 277, 277-2, 278, 279, 280, 281 КУпАП.

Інспектор не надав йому копію постанови у момент її складання, у зв`язку з чим він її отримав поштою лише 02 лютого 2023 року, а тому вважає, що з поважних причин пропустив строк звернення до суду.

Позивач просить суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАВ №051699 від 14.01.2023 року.

Ухвалою судді від 14 лютого 2023 року позивачу поновлений строк для звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови серії БАВ №051699 від 14.01.2023 року. Позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні позивач підтримав доводи, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №051699 від 14.01.2023 року, винесеної інспектором СРПП ВП №1 Новомосковського районного відділу поліції Скляр С.В., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

В оскаржуваній постанові серії БАВ №051699 від 14.01.2023 року вказується, що 14.01.2023 року о 07 годин 27 хвилин в смт.Магдалинівка по вул.Центральна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21061, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи не пристебнутим паском безпеки, чим порушив п.2.3 в) Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.4).

Копію зазначеної постанови позивач отримав поштою 02.02.2023 року, що підтверджується його підписом у книзі спеціалізованих поштових відправлень (а.с.5).

Позивач не погоджується із зазначеною постановою та оскаржив її у судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п.1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.3 в) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП настає за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

В свою чергу, згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

При цьому, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач жодних доказів на підтвердження факту порушення позивачем вимог п.п.2.3 в) ПДР України не надав і в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначив.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем суду не надано та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксація порушення позивачем Правил дорожнього руху, тощо.

Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм п.2.3 в) Правил дорожнього руху. Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові.

Крім того, позивач у судовому засіданні та у позовній заяві посилається на те, що при розгляді справи інспектором поліції не були роз`яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП, не було надано можливості скористатися правовою допомогою, а також на те, що інспектором взагалі не було проведено розгляд справи, чим порушені його права.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач відзив не надав, будь-яких доказів, встановлених ст.251 КУпАП, на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові не надав та не спростував вказані доводи позивача.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, в порушення вимог ч.2 ст.77 КАС України, не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.

Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки доказів, які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП не надано, і відповідачем не доведено перед судом порушення ОСОБА_1 п. 2.3 в) Правил дорожнього руху, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн., що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.1).

З урахуванням зазначених процесуальних норм, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровський області.

Керуючись ст.ст. 52, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241- 246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову БАВ №051699 від 14.01.2023 року, винесеної інспектором СРПП ВП №1 Новомосковського районного відділу поліції Скляром С.В про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя О.Ю. Кравченко