Рішення № 109457763, 01.03.2023, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/292/2023

130/2898/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Костянтина Шепеля,

за участю секретаря судового засідання Раїси Буги,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду справу за позовом ОСОБА_4 до Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради Вінницької області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

приходить до такого.

Представник позивача ОСОБА_4 – адвокат Смірнов С.М. – 16 грудня 2022 року звертається до суду з цим позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ КНП «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради № 104-к/тр/ОС від 25 листопада 2022 року про звільнення позивачки з посади сестри медичної загальної практики – сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1 КНП «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради, поновити її на роботі на цій посаді та стягнути з КНП на її користь зарплату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.

Свій позов мотивує порушенням процедури її звільнення.

На підтвердження своєї позиції надає копії трудової книжки, заяви про переведення, наказу про звільнення, довідки про доходи (а.с.1-18).

У судовому засіданні позивачка підтримує позов. Просить скасувати незаконний наказ про її звільнення, поновити її на попередній посаді, стягнути зарплату за час вимушеного прогулу. 12 лютого 2020 року вона написала заяву про переведення її на постійно на посаду сестри медичної ЗПСМ амбулаторії ЗПСМ м.Жмеринка № 1 з 2 березня 2020 року. В листопаді 2022 року її було повідомлено, що вона працює до 28 листопада 2022 року, оскільки закінчується відпустка по догляду за дитиною віком до трьох років у працівника, на робочому місці якої працює позивачка, а саме ОСОБА_5 . Це попередження шокувала позивачку, тому що вона була впевнена, що в лютому 2020 року писала заяву про її переведення на постійне місце на посаду сестри медичної АЗПСМ № 1 з посади сестри медичної денного стаціонару. Вважає даний наказ незаконним і таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні пояснює, що позивачка у своїй заяві від 2 березня 2020 року не вказувала про строковість своєї роботи на вказаній посаді. В цій заяві видно, що іншою особою в кінці дописано «тимчасово, д/в ОСОБА_5 ». У довідці про доходи позивачки також вказано, що форма працевлаштування «основна», а не тимчасова. Просить визнати наказ про її звільнення від 25 листопада 2022 року незаконним, скасувати його, поновити позивачку на посаді сестри медичної ЗПСМ амбулаторії ЗПСМ м.Жмеринка № 1 з 25 листопада 2022 року, а також стягнути зарплату за час вимушеного прогулу та витрати на правничу допомогу.

Позиція відповідача

Представник відповідача позов повністю не визнає. Подає відзив на позов, в якому вимоги позивача вважає безпідставними та необґрунтованими. Адміністрація підприємства діяла відповідно до чинного законодавства. Просить відмовити в позові (а.с.37-85).

У судовому засіданні позов не визнає повністю з викладених у відзиві підстав. Пояснює, що позивачка весь час до звільнення працювала за строковими трудовими договорами. Тому при переведенні її на посаду сестри медичної ЗПСМ амбулаторії ЗПСМ м.Жмеринка № 1 трудовий договір також був строковий – до виходу з декретної відпустки попереднього працівника.

На підтвердження своєї позиції надає копії наказів від 1 жовтня 2018 року № 143-ОС «Про переведення», від 22 листопада 2018 року № 170-ОС «Про переведення», від 1 липня 2019 року № 67–ОС «Про зміну прізвища», від 2 січня 2020 року № 41 «Про затвердження структури та штатного розпису на 2020 рік», від 20 березня 2018 року № 28-В «Про надання відпустки», від 31 грудня 2010 року № 2 ОС «Про прийняття», наказ від 11 січня 2013 року № 26 «Про внесення зміни до Статусу КУ «Жмеринський районний медичний центр медико-санітарної допомоги», від 22 січня 2013 року № 13-ОС «Про переведення», від 3 лютого 2015 року № 18-ОС «Про переведення», від 24 липня 2015 року № 117-ОС «Про прийняття», від 14 квітня 2016 року № 44-ОС «Про прийняття», від 18 серпня 2016 року № 119-ОС «Про прийняття», від 23 серпня 2016 року № 125-ОС «Про прийняття», від 31 січня 2017 року № 19-ОС «Про переведення», від 7 жовтня 2019 року № 115-ОС «Про переведення», від 2 березня 2021 року № 10-к/тр/В «Про надання відпустки», копію заяви ОСОБА_5 від 7 листопада 2022 року, копію наказу від 14 листопада 2022 року № 99-к/тр/ОС «Про вихід на роботу».

Водночас пояснює, що вказані документи свідчать про відсутність посади, на якій працювала позивачка, у разі поновлення її на роботі судом. Тому просить не брати їх до уваги при вирішенні спору.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Позовна заява надійшла до суду 16 грудня 2022 року (а.с.1). Разом із позовною заявою надійшла заява позивача про витребування доказів – оригінал заяви ОСОБА_4 від 12 лютого 2020 року про переведення на посаду сестри медичної та оригіналу наказу № 25-к/тр/ОС від 28 лютого 2020 року (а.с. 10-11).

Ухвалою судді від 19 грудня 2022 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі (а.с.31).

6 січня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.37 -85).

10 січня 2023 року надійшло клопотання представника про відкладення розгляду справи позивача для надання можливості ознайомитись з відзивом (86-87).

1 лютого 2023 року оголошено перерву в судову засіданні для підготовки до судових дебатів (а.с. 92).

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

Перед тим, як перейти до правового оцінювання спірних правовідносин суд вважає за необхідне спочатку окреслити предмет спору та визначити питання, на які потрібно відповісти в межах розгляду цієї справи.

Відповідно до копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивачка ОСОБА_4 має загальний трудових стаж 11 років 7 місяців 22 дні, весь цей час вона працювала на посаді сестри медичної в КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» (в різні часи заклад називався: КУ «Жмеринський РМЦ ПМСД», АЗПСМ, КНП «Жмеринський РМЦ ПМСД»). 25 листопада 2022 року звільнена з посади у зв`язку з закінченням строку трудового договору, відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпПУ (а.с. 13-14).

12 лютого 2020 року ОСОБА_4 написала заяву на ім`я директора КНП «Жмеринський РМЦ ПМСД» ОСОБА_6 , згідно з якою просила перевести її на посаду сестри медичної ЗПСМ амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1 з 2 березня 2020 року, тимчасово, д/в ОСОБА_5 (так вказано в тексті заяви). З копії даної заяви, а також з оглянутого у судовому засіданні оригіналу, вбачається, що заява містить дописаний текст «тимчасово, д/в ОСОБА_5 » (а.с. 17).

Відповідно до копії наказу № 25-к/тр/ОС від 28 лютого 2020 року ОСОБА_4 з 2 березня 2020 року переведена на посаду сестри медичної загальної практики – сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1, тимчасово, на час відпустки по вагітності і пологам та відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 , з робочим днем згідно з графіком роботи, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису 6895 грн (а.с. 18).

Згідно з копією довідки про доходи, виданої ОСОБА_4 , вказано, що форма працевлаштування позивача «основна», займає посаду сестра медична загальної практики- сімейної медицини, з березня 2020 року по листопад 2022 року сума загального доходу становить 344867,80 грн (а.с. 19-20).

Відповідно до копії наказу директора КНП «Жмеринський МЦ ПМСД» ОСОБА_7 від 25 листопада 2022 року № 104-к/тр/ОС, звільнено ОСОБА_4 з посади сестри медичної загальної практики – сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1 з 25 листопада 2022 року у зв`язку з закінченням строку трудового договору, пункт другий статті 36 КЗпП України. Бухгалтерію зобов`язано провести розрахунок при звільненні (підстава: заява ОСОБА_8 про вихід на роботу з відпустки по догляду за дитиною) (а.с. 21).

Згідно з довідкою, виданою директором КНП «Жмеринський МЦПМСД від 25 листопада 2022 року № 13 ОСОБА_7 , ОСОБА_4 станом на 25 листопада 2022 року виплачено заробітну плату в розмірі 7329,46 грн (а.с.22) .

1 жовтня 2018 року наказом головного лікаря Калінського О.І. № 143-ОС ОСОБА_9 , сестру медичну загальної практики – сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1, з 2 жовтня 2018 року переведено за її згодою на посаду сестри медичної денного стаціонару амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1, тимчасово, на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_10 (а.с.43-46).

22 листопада 2018 року наказом головного лікаря Калінського О.І. № 170-ОС ОСОБА_9 , сестру медичну денного стаціонару амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1, з 22 листопада 2018 року переведено, за її згодою, на посаду сестри медичної денного стаціонару амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 2, тимчасово на час відпустки по догляду за дитиною до трьох років ОСОБА_10 (а.с. 47).

Відповідно до копії наказу головного лікаря ОСОБА_6 від 1 липня 2019 року № 67-ОС «Про зміну прізвища», ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про шлюб від 30 березня 2019 року змінено прізвище на « ОСОБА_12 » (а.с. 48).

Згідно з копією наказу директора КНП «Жмеринський РМЦПМСД» ОСОБА_6 від 2 січня 2020 року № 41, затверджено і введено з 2 січня 2020 року в дію структуру і штатний розпис (а.с. 49-54).

20 березня 2018 року наказом головного лікаря Калінського О.І. № 28-В, ОСОБА_5 , сестрі медичній ЗПСМ амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1, надано відпустку по догляду за дитиною до трьох років з 9 травня 2018 року по 4 березня 2021 року (а.с. 55).

11 січня 2013 року наказом головного лікаря Калінського О.І.№ 26 внесено зміни до статуту КУ «Жмеринський районний медичний центр медико-санітарної допомоги» (а.с. 64).

2 березня 2021 року наказом директора КНП «Жмеринський РМЦПМСД» Калінського О.І. від 2 березня 2021 року ОСОБА_5 , сестрі медичній загальної практики – сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1, надано відпустку по догляду за дитиною до трьох річного віку з 5 березня 2021 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 77).

Згідно з копією заяви від 7 листопада 2022 року, ОСОБА_5 просить дозволу приступити до роботи після відпустки по догляду за дитиною з 28 листопада 2022 року (а.с. 78).

Відповідно до копії наказу директора КНП «Жмеринський МЦПМСД» Султанова О.Н. від 14 листопада 2022 року № 99-к/тр/ОС, ОСОБА_5 , сестра медична загальної практики–сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1, приступила до роботи після відпустки по догляду за дитиною з 28 листопада 2022 року. Підстава: заява ОСОБА_5 (а.с. 79).

Свідок ОСОБА_13 у судову засіданні пояснює, що працює старшим інспектором з кадрів. Під час перебування ОСОБА_4 у декретній відпустці, виявила бажання вийти на роботу основний працівник, яка також перебувала у декретній відпустці. У зв`язку з цим ОСОБА_13 зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила про дану ситуацію та запропонувала написати заяву про переведення на іншу посаду на час декретної відпустки іншого працівника. ОСОБА_4 погодилась та написала відповідну заяву. Вказана заява позивачки була передана директору, який згодом її відав у кадри вже зі своєю резолюцією, і вказав, що в заяві не зазначено щодо строковості даного переведення. Після чого вона зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила про необхідність прийти та внести доповнення до заяви, однак ОСОБА_4 так і не прийшла, але в телефонному режимі надала свою згоду на внесення доповнення до заяви про переведення саме на час декретної відпустки попереднього працівника ОСОБА_14 від її імені. Після цього ОСОБА_13 власноручно в заяві ОСОБА_4 від 12 лютого 2020 року здійснила допис «тимчасово, д/в ОСОБА_5 ». Зазначила, що спочатку був виданий наказ від 28 лютого 2020 року № 25-к/тр/ОС «Про переведення ОСОБА_4 », а потім вона внесла доповнення до заяви ОСОБА_4 . З наказом від 28 лютого 2020 року про переведення ОСОБА_4 на час відпустки по вагітності і пологам та відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 не був доведений до відома ОСОБА_4 , так як ОСОБА_13 про це забула.

Після заслуховування показань ОСОБА_13 позивач пояснює, що вона надає неправдиві показання. Заяву від 12 лютого 2020 року вона писала у кабінеті ОСОБА_13 під її диктовку. Зазвичай так роблять всі працівники. Після написання цієї заяви ОСОБА_13 їй не телефонувала, вона не давала згоду на дописування в її заяви слів «тимчасово, д/в ОСОБА_5 ».

Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_13 в частині виконання вказаного допису в заяві позивачки з її дозволу, оскільки така форма не передбачена законом, і сама позивачка цьому заперечує.

Таким чином, у судовому засіданні установлено, (і дані факти не оспорюються сторонами по справі і доводяться дослідженими у судовому засіданні доказами), що :

- позивачка 12 лютого 2020 року пише заяву про переведення її на посаду сестри медичної ЗПСМ амбулаторії ЗПСМ м.Жмеринки № 1 з 2 березня 2020 року, у якій не вказує про тимчасовий характер цього переведення;

- 28 лютого 2020 року директор підприємства Калінський О.І. видає наказ про переведення позивачки за її згодою на посаду сестри медичної загальної практики – сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ м.Жмеринка № 1 тимчасово на час відпустки по вагітності і пологам та відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_5 . Підставою зазначає заяву ОСОБА_4 ;

- після видання вказаного наказу старший інспектор з кадрів ОСОБА_13 власноручно у заяві позивачки дописує «тимчасово, д/в ОСОБА_5 »;

- з наказом від 28 лютого 2020 року позивачку не ознайомлено.

Отже, в даному випадку під предметом спору розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, тобто то, по відношенню до чого позивач просить у суду захисту – поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу. Суду необхідно встановити, чи була дотримана відповідачем передбачена законом процедура переведення та звільнення позивача з роботи, чи є трудовий договір, укладений між позивачкою та підприємством, строковий чи безстроковий.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

КЗпП України визначає механізм захисту трудових прав працівників, що включає в себе, зокрема, право на працю, та визначає способи захисту прав працівників.

При цьому КЗпП України визначає можливість працівника оскарження наказу про його звільнення.

Частиною першою статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Рішенням Конституційного Суду України № 1-25/2003 року від 8 серпня 2003 року визначено, що однією із правових гарантій захисту громадян від незаконного звільнення з роботи є встановлений законами України вичерпний перелік підстав для звільнення працівників.

Згідно з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», судам роз`яснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю. При надані на підприємство заяви на прийняття на роботу (переведення на посаду тощо) тимчасовий працівник обов`язково повинен вказати на строковість трудових відносин. Причому формулювання має бути чітким, аби уникнути непорозумінь.

В даному випадку позивачка ОСОБА_4 в заяві від 12 лютого 2020 року взагалі не вказала про тимчасовий характер її роботи, замість неї цю частину заяви дописала старший інспектор з кадрів ОСОБА_13 , про що вона підтвердила у судовому засіданні.

На підставі заяви видається наказ про прийняття на роботу працівника за строковим трудовим договором, де також обов`язково вказують про час виконання такої роботи на посаді.

Однак з даним наказом від 28 лютого 2020 року ОСОБА_4 не ознайомили, а відповідно не довели до її відома інформацію про те, що її трудовий договір має строковий характер, що є порушенням ведення кадрової роботи, а саме Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року. Відповідачем не надано доказів ознайомлення позивача з цим наказом, а тому у суду немає підстав не брати до уваги пояснення позивача в частині не ознайомлення її з наказом про переведення.

Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

В постанові Верховного Суду України № 6-33цс14 від 21 травня 2014 року зазначено, що аналіз правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розмір грошового зобов`язання, що підлягає стягненню визначається відповідно до приписів Порядку №100, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року, згідно з якого середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою про доходи (а.с.91), середньоденна заробітна плата ОСОБА_4 складає 585,33 грн, що визначено шляхом підрахунку кількості робочих днів згідно графіка роботи у вересні 2022 року – 22 дні, у жовтні 2022 року – 21 день та діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні ((12844,51 грн +12325,01 грн) : (22+21)).

У зв`язку з цим на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 листопада 2022 року по 1 березня 2023 року, тобто за 3 місяці та 4 дні (68 робочих днів), виходячи з її середньоденного розміру заробітної плати (585,33 грн х 68 робочих днів = 39802,44 грн).

Висновки суду

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

У судовому засіданні установлено, що позивач була звільнена з роботи без законної підстави, з порушенням процедури звільнення, тому оскаржуваний наказ підлягає визнанню протиправним і скасуванню, а позивач – поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Отже, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати, які понесла позивач за надання правничої допомоги в сумі 15000 грн (а.с. 98, 99, 100) та на користь держави судовий збір в сумі 5368 грн за дві позові вимоги немайнового характеру як з юридичної особи.

Керуючись статтями 19, 43 Конституції України, статтями 259, 263 ЦПК України, на підставі статей 32, 36, 40, 235, 237-1 КЗпП України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_4 до Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради № 104-к/тр/ОС від 25 листопада 2022 року "Про звільнення".

Поновити на роботі з 25 листопада 2022 року ОСОБА_4 на посаді сестри медичної загальної практики - сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ м. Жмеринка № 1 Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради на користь ОСОБА_4 зарплату за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день поновлення на роботі в сумі 79605 (сімдесят дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн 56 коп, а також судові витрати за надання правничої допомоги в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради на користь держави судовий збір в сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складене 10 березня 2023 року.

Ім`я (найменування) сторін

Позивач ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Представник позивача адвокат Смірнов Сіргій Михайлович, вул.Київсбка, 15, оф.2 м. Жмеринка Вінницької області.

Відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Жмеринський медичний центр первинної медико-санітарної допомоги» Жмеринської міської ради, вул.Добролюбова, 2 м. Жмеринка Вінницької області, код ЄДРПОУ 37261811.

Представник відповідача адвокат Поляруш Анатолій Васильович, проспект Космонавтів, 24, а/с 1949 м. Вінниця.

Головуючий суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ