Ухвала суду № 109457427, 09.03.2023, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/982/23

Провадження № 2-а/359/38/2023

У Х В А Л А

09 березня 2023 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

при секретарі - Івкової А.Л.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Моторне (транспортне) страхове бюро України, про скасування постанови –

В С Т А Н О В И В :

30.01.2023 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області вищевказаним адміністративним позовом про скасування постанови інспектора Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №432335 від 19.01.2023 .

Ухвалою від 01.02.2023 було відкрито провадження у вказаній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено до судового розгляду.

03.03.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про заміну неналежного відповідача, за змістом яких представник відповідача – Департаменту патрульної поліції звертає увагу, що оскаржувану постанову винесено інспектором поліції Бориспільського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Київської області, у зв`язку з чим належним відповідачем у справі має бути залучено – Головне управління Національної поліції в Київській області.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав відзив, та просить замінити Департамент патрульної поліції на належного відповідача ГУ НП в Київській області.

Представник відповідача та третьої особи у призначене судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає судовому розгляду справи.

Дослідивши подане клопотання, заслухавши клопотання позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Згідно ч.3 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоячий орган (вищестоячій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що в межах спірних правовідносин, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені, у даному випадку ГУ НП в Київській області – структурним підрозділом якого є Бориспільський РУП ГУ НП в Київській області, інспектором ВРРП якого працює посадова особа, яка склала оспорювану постанову.

Верховний Суд у постановах від 26.12.2019 у справі №724/716/16 та від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 зазначив, що використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Верховний Суд у вказаних справах виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивачем ГУ НП в Київській області до участі у справі в якості належного відповідача залучено не було.

Згідно з ч.ч.3,4 статті 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, а у випадку його незгоди - залучає як другого відповідача, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів, та їх заміна у разі необхідності.

Зважаючи на вищевикладені вимоги чинного адміністративного законодавства, а також, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 пітримав подане відповідачем клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання позивача слід задовольнити та замінити неналеного відповідача – Департамент патрульної поліції на належного відповідача - Головне управління Національної поліції у Київській області (код ЄДРПОУ 40108616).

Копію даної ухвали, а також копію позовної заяви направити залученому відповідачу, роз`яснивши обов`язок надати відзив на позовну заяву.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 48,162 КАС України, суд, -

ухвалив:

Замінити неналежного відповідача – Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) на належного відповідача - Головне управління Національної поліції у Київській області (код ЄДРПОУ 40108616) у даній адміністративній справі №359/982/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Моторне (транспортне) страхове бюро України, про скасування постанови.

З урахуванням положень ст.ст.159,162,163,269 КАС України відповідач має подати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали, а позивач протягом п`яти дня з дня отримання відзиву – має право подати відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ч.ч.2-4 ст.162 КАС України.

Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Ухвала набирає чинності з моменту її винесення та самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Муранова-Лесів