Рішення № 109457407, 08.03.2023, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11763/22

Провадження № 2-а/357/4/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 березня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя – Цукуров В.П.,

секретар судового засідання – Чайка О.В.,

за участю представника позивача – адвоката Коннової Н.І., представника відповідача – Гітченка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Маслюка Романа Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2022 року Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на наступні обставини.

23.06.2022 року о 13 годині 55 хвилин відносно Позивача інспектором взводу 1 роти БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Маслюком Р.В. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №847658, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85,00 гривень.

Відповідно до змісту указаної постанови ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився у громадському місці в п`яному вигляді, що ображає людську гідність та громадську мораль, а саме від нього йшов запах алкоголю з роту, мав нечітку мову та хатку ходу, не реагував на зауваження громадян.

Указану постанову Позивач вважає незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки вказаного у постанові адміністративного правопорушення не вчиняв. Дійсно, 23.06.2022 року приблизно о 01 годині 13 хвилин він знаходився за указаною у постанові адресою, проте не перебував у стані алкогольного сп`яніння та не розпивав алкогольних напоїв, у п`яному вигляді у в громадських місцях не знаходився.

Примірник постанови Позивач не одержував, а про її існування дізнався від державного виконавця.

Просив суд визнати незаконною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №847658, винесену 23.06.2022 року інспектором взводу 1 роти БПП в м. Біла Церква УПП у Київській області ДПП Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Маслюком Р.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП і закрити справу. Судові витрати по справі у вигляді судового збору просив стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

22.12.2022 року ухвалою суду про відкриття провадження в адміністративній справі було постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.14-15).

24.01.2023 року до канцелярії суду від представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Гітченко О.П. засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог відмовити, позовну заяву залишити без розгляду, закрити адміністративне провадження. Із посиланням на приписи наказу МВС України №1026 від 18.12.2018 року зазначив, що через тридцятиденний строк збереження відповідної інформації відеозапис події адміністративного правопорушення відсутній. У зв`язку із війною та військовим станом будь-які інші докази відсутні на зберіганні в БПП в м. Біла Церква. Наголосив, що відповідно до змісту позовної заяви оскаржувану постанову Позивач одержав 24.11.2022 року. При цьому позовну заяву про її оскарження подав до суду 05.12.2022 року, тобто на одинадцятий день, з пропуском строку на оскарження, що установлений ст. ст. 289, 291 КУпАП (а.с.21-25).

31.01.2023 року у судове засідання з`явилися представники сторін. У зв`язку із знеструмленням електромережі суду судове засідання було відкладено на 08.03.2023 року (а.с.31).

08.02.2023 року до канцелярії суду Позивачем було подано відповідь на відзив, у якій останній просив його позовні вимоги задовольнити. Наголосив, що Відповідачем жодного доказу стосовно його вини в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не надано. Звернув увагу на те, що підстави для залишення його позовної заяви без розгляду відсутні. Стосовно вимоги представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Гітченко О.П. закрити адміністративне провадження зазначив, що підтримує її задоволення, оскільки аналогічну позовну вимогу заявив і він сам. Щодо твердження про пропуск процесуальних строків пояснив, що дійсно оскаржувану постанову одержав 24.11.2022 року. При цьому позовну заяву про її оскарження подав до суду 05.12.2022 року, тобто на одинадцятий день. Оскільки 04.12.2022 року був вихідним днем (неділя), із посиланням на приписи ст.120 КАС України зазначив, що строки на подання ним позовної заяви пропущені не були (а.с.35-37).

08.03.2023 року у судовому засіданні представник Позивача – адвокат Коннова Н.І. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Надала пояснення, аналогічні за змістом позовної заяви та відповіді на відзив. Наголосила на недопустимості допиту у якості свідка поліцейського ОСОБА_2 , котрим було складено оскаржувану постанову, через його упередженість. Факт знаходження Позивача за адресою: АДРЕСА_1 пояснила тим, що останній проводив ніч в указаному будинку у свого знайомого та виявив, що загубив телефон, тому вийшов на вулицю до лавочки з метою його пошуку. У цей період через нічний час доби жодної людини поруч не було.

08.03.2023 року у судовому засіданні представник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Гітченко О.П. проти задоволення позовних вимог заперечував. Надав пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позовну заяву. Пояснив, що 23.06.2023 року екіпаж патрульної поліції одержав виклик через бійку по вулиці Дачна міста Білої Церкви Київської області. Учасником даної події був Позивач, якого було затримано на місці. Після складання оскаржуваної постанови Позивач відмовився її отримувати, через що протягом трьох днів йому було направлено її копію засобами поштового зв`язку. Потім оскаржувану постанову було направлено до органів ДВС. Просив викликати та допитати у якості свідка поліцейського ОСОБА_2 , яким було складено оскаржувану постанову. На запитання головуючого пояснив, що місце, де було вчинене адміністративне правопорушення є громадським, оскільки біля нього знаходиться дитячий майданчик. Також зазначив, що докази вчинення Позивачем адміністративного правопорушення у матеріалах справи відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини та зміст спірних правовідносин.

Як убачається з наданої суду Позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №847658, Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 гривень (а.с.6).

Виходячи із змісту указаної постанови про накладення адміністративного стягнення підставою для її винесення стало те, що перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 знаходився у громадському місці в п`яному вигляді, що ображає людську гідність та громадську мораль, а саме від нього йшов запах алкоголю з роту, мав нечітку мову та хатку ходу, не реагував на зауваження громадян.

Утім, Позивач своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнає та просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ст.ст. 268, 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі.

Згідно з ч.1 ст.178 КУпАП розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.ст.72-74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування та одержані в порядку встановленому законом.

При цьому, ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як встановлено судом, Позивачем заперечується факт скоєння ним адміністративного правопорушення.

Проте, Відповідач не надав суду ані доказів вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, зокрема - відеозапису чи фотографій тощо, ані дотримання ним вимог ст.ст.268, 280 КУпАП України під час прийняття рішення відносно Позивача.

Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №489/4827/16а, є безпідставним врахування судом пояснень інспектора патрульної поліції в якості доказу вчинення Позивачем адміністративного правопорушення, адже під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення він діяв як службова особа.

Відтак, суд критично оцінює посилання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Гітченко О.П. на необхідність виклику та допиту у якості свідка поліцейського ОСОБА_2 , яким було складено оскаржувану постанову. Тому суд відмовив представнику Відповідача у задоволенні відповідного клопотання. Крім того, оскільки поліцейський Маслюк Р.В. є одним із Відповідачів у даній справі, він мав можливість самостійно прибути у судове засідання і надати пояснення як сторона у справі, чого останнім зроблено не було.

Разом із викладеним, судом враховано наступне.

Визначення терміну громадського місця в Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутнє.

Проте, згідно з частиною першою ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 року №2899-IV, зокрема громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

А відповідно до п. 2 Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 10.10.2016 року №515, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.11.2016 року за №1429/29559 (надалі - Інструкція), громадське місце - будівля (споруда) або будь-яка її частина з вільним доступом до неї населення, або за запрошенням, або за плату, або постійно, або періодично, зокрема під`їзди, підземні переходи, стадіони.

Згідно з ч.6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

У зв`язку з тим, що Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за появу в громадському місці у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, відповідачами не надано доказів на підтвердження того, що територія, на якій перебував позивач 23.06.2022 року о 13 годині 55 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 є громадським місцем в розумінні частини першої ст. 1 Закону № 2899-IV та п. 2 Інструкції.

Разом з тим, суд зазначає, що склад правопорушення повинен в собі містити: суб`єкт правопорушення, суб`єктивну сторону правопорушення, об`єкт правопорушення та об`єктивну сторону правопорушення. Відсутність одного із вищезазначених елементів в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення. З огляду на викладене, об`єктивна сторона правопорушення у даній справі не є встановленою.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях Позивача складу адміністративного правопорушення.

При цьому суд ураховує, що постанова про накладення адміністративного стягнення є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Зазначені правові позиції викладені у постановах №524/5536/17 від 15.11.2018, №338/855/17 від 26.04.2018, № 338/1/17 від 26.04.2018 Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Із приписів КУпАП, які регламентують порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності можна зробити висновок, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема наявність вини особи у вчиненні такого правопорушення. Відповідач, як представник державного органу, наділеного повноваженнями щодо виявлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, у своїй діяльності має керуватися виключно законом та діяти відповідно до нього.

При цьому суд ураховує, що Відповідачем не доведено, що при винесенні оспорюваної постанови було дотримано права Позивача, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Таким чином, будь-який належний, достовірний та допустимий доказ вчинення Позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення у справі, а також доказ дотримання відповідачем встановленої законом процедури розгляду адміністративної справи, відсутній.

Також, у процесі судового розгляду не знайшли свого підтвердження посилання представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Гітченко О.П. на пропуск Позивачем строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Так, відповідно до ст.289 КУпАП України скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як убачається із змісту оскаржуваної постанови Позивач, не отримав її копію від працівника поліції. Натомість, оскаржувану постанову Позивач одержав 24.11.2022 року від органів ДВС. Указана обставина представником Відповідача у судовому засіданні не оспорювалася.

Судом встановлено та сторонами не оспорювалося, що Позивач звернувся до суду із позовною заявою про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення 05.12.2023 року.

Згідно з ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки 04.12.2022 року був вихідним днем (неділя) – строки на подання позовної заяви пропущено не було – її було подано у перший робочий день - понеділок 05.12.2022 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги Позивача ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню. Постанова про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП підлягає скасуванню, а справа - закриттю.

Враховуючи положення ч.1 ст.139 КАС України, судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 496,20 грн. також підлягає стягненню з Відповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, на користь Позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 6-8, 19, 72-77, 241-246, 255, 286 КАС України, суд –

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора взводу 1 роти батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Маслюка Романа Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №847658 від 23.06.2022 року – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.178 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 496,20 гривень (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 08.03.2023 року.