Ухвала суду № 109457073, 24.02.2023, Мар'їнський районний суд Донецької області

237/2688/22

1-кп/237/690/23

УХВАЛА

Іменем України

23.02.2023 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні – начальника Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаннях сил ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селищі Приморське, Васильївського району, Запорізької області, українця, неодруженого, громадянина України, з неповною середньою освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, механіка-водія-хіміка взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки роти радіаційного, хімічної, біологічного захисту, військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор у кримінальному провадженні – начальник Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаннях сил ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб.

В судовому засіданні встановлено, що солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією і проходячи її на посаді механіка-водія-хіміка взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , 06.08.2022 близько о 05 год. 30 хв., перебуваючи у спальному приміщенні особового складу взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 , що розташоване у підвальному приміщенні промислового складу у АДРЕСА_2 , більш точна адреса слідством не встановлена, в порушення вимог ст.ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п.1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, будучи невдоволеним виконанням обов`язків з військової служби своїм начальником – командиром взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 та тим, що останній зробив йому зауваження з приводу його перебування в стані алкогольного сп`яніння та непристойної поведінки у нічний час, здійснив погрозу вбивством останнього, шляхом наведення на ОСОБА_5 автоматичної зброї системи «Калашникова», яку ОСОБА_5 сприйняв як реальну.

В своєму клопотанні прокурор просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , з місцем дислокації Дніпропетровська область, м. Павлоград, строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити, посилаючись на ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та мотиви наведені в самому клопотанні.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, мотивуючи це відсутність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив обрати йому запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України, знаходиться на розгляді у Мар`їнському районному суді Донецької області.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області, відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 24.02.2023 року.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 405 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 2 ст. 183 КПК України чітко встановлені випадки коли відносно особи слідчим суддею, судом може бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З огляду на норми зазначеної статті вбачається, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину; до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років; до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки; до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

В судовому засіданні прокурором не надано переконливих доказів, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та на даному етапі перешкоджати кримінальному провадженню.

Виходячи з цього суд доходить до висновку, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 не є можливим, як таке що не відповідає обставинам справи та суперечить вимогам норм КПК України, однак з огляду на приведені у судовому засіданні доводи прокурора, керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України, якою визначається, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, суд вважає за потрібним застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, ніж той який зазначений у клопотанні, а саме цілодобовий домашній арешт, із покладанням на останнього певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 309, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні – начальника Покровського відділу Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаннях сил ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – задовольнити частково.

Обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на 2 (два) місяці.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до Мар`їнського районного суду Донецької області за першою вимогою;

2) цілодобово не залишати місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.

Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем реєстрації обвинуваченого, тобто за місцем його перебування під домашнім арештом.

Органу Національної поліції негайно поставити на облік обвинуваченого ОСОБА_4 і повідомити про це суд.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням цієї ухвали суду.

В іншій частині клопотання прокурора відмовити.

Копію вказаної ухвали для виконання направити негайно в орган Національної поліції за місцем реєстрації обвинуваченого.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 7 діб через Мар`їнський районний суд Донецької області. У разі оголошення вступної та резолютивної частин ухвали – з моменту отримання повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складений та проголошений 24.02.2023 року.

Суддя ОСОБА_6