Ухвала суду № 109456114, 09.03.2023, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 938/160/22

Провадження № 2/938/19/23

УХВАЛА

про вирішення клопотань сторони позивача про призначення експертиз

09 березня 2023 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – адвоката Бельмеги М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Верховинська районна державна нотаріальна контора, Білоберізька сільська рада про визнання заповіту недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 17.03.2022 року звернувся до Верховинського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог: Верховинська районна державна нотаріальна контора, Білоберізька сільська рада про визнання заповіту недійсним.

Ухвалою суду від 25.03.2022 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні сторона позивача заявила клопотання про призначення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз, але в подальшому відмовилася від вказаних клопотань.

Також у підготовчому засіданні сторона позивача заявила клопотання про призначення почеркознавчої експертизи (а.с.34-36) з метою встановлення, чи в оспорюваному заповіті підпис від імені померлого заповідача виконано ним чи іншою особою.

Представник – адвокат Бельмега М.В. вказав, що дане клопотання розглянути на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторони відповідача, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання з таких підстав.

Зокрема, порядок призначення та проведення експертизи визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5.

Як вбачається з п.1.2 цієї Інструкції почеркознавча експертиза є видом криміналістичної судової експертизи.

У п.1.3 та п.1.4 вищевказаних Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень закріплено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації ; вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. У разі неможливості пред`явити зазначені зразки (смерть виконавця, від`їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо).

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, згідно зі ст.ст. 83,84 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таким чином, сторона позивача повинна була надати до суду вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку померлого заповідача ОСОБА_3 або заявити клопотання про витребування їх.

З метою реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків стороною позивача заявлено клопотання про витребування доказів, які судом задоволено, однак вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку померлого заповідача ОСОБА_3 не здобуто.

У підготовчому засіданні, яке відбулося 28.09.2022 року, оголошено перерву та надано стороні позивача можливість підготувати та надати до суду письмове клопотання про витребування доказів, в тому числі й тих, які містять вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку померлого заповідача ОСОБА_3 .

Надалі підготовчі засідання в даній справі відкладалися за клопотанням або в зв`язку з неявкою позивача і/або його представника (03.11.2022 року, 22.11.2022 року,07.12.2022 року,11.01.2023 року.)

У подальшому сторона позивача, а саме представник позивача, з`явився в підготовче засідання 01.03.2023 року, будь-яких клопотань про витребування доказів до суду не подав, заявивши що клопотання про призначення почеркознавчої експертизи «залишає відкритим».

Враховуючи відсутність вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків почерку померлого заповідача ОСОБА_3 , що унеможливлює проведення почеркознавчої експертизи, відсутність будь-яких клопотань сторони позивача про їх витребування, а також принцип здійснення судочинства на засадах змагальності сторін, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Також стороною позивача в підготовчому засіданні 01.03.2023 року заявлено клопотання про призначення судової-медико-криміналістичної експертизи (а.с.22-24), на вирішення якої поставити питання, чи міг ОСОБА_3 писати, розмовляти та ходити станом на 05.04.2013 року (на дату посвідчення оспорюваного заповіту) з огляду на наявні в нього захворювання, а проведення цієї експертизи доручити судовим експертам Івано-Франківського науково-дослідного криміналістичного центру при МВС України та Івано-Франківського обласного бюро СМЕ.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення зазначеного клопотання.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторони відповідача, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні вищевказаного клопотання з таких підстав.

Зокрема, по-перше, Івано-Франківський науково-дослідний криміналістичний центр при МВС України не проводить судово-медичні експертизи. По-друге, судово-медична експертиза, яка проводиться, в тому числі експертами Івано-Франківського обласного бюро СМЕ, не вирішує питання, чи могла померла особа писати, розмовляти та ходити з огляду на наявні в нього захворювання. Таке питання вирішується судово - психіатричною експертизою, яка проводиться, наприклад, Івано-Франківською філією судово - психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово – психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України».

Однак, до суду не поступало клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи, призначення судом якої є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін. При цьому суд звертає увагу, що призначення судом будь-якої експертизи з власної ініціативи порушує принцип змагальності сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 83,84, 189, 260, 261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотань сторони позивача про призначення почеркознавчої та судово-медичної криміналістичної експертиз – відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ЧЕКАН