Вирок № 109455795, 09.03.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1177/23

№ 1-кп/183/1005/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 62022170030000790 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боровківка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, обіймаючого посаду командира бойової машини – командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», учасника бойових дій, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.02.2022 №33 (по стройовій частині) старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду командира бойової машини-командир 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 і вважати таким, що приступив з 15.02.2022 до виконання у військовій частині НОМЕР_1 службових обов`язків відповідно до займаної посади.

Старший солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України був зобов`язаний суворо дотримуватись у своїй службовій діяльності вимог законів України, Статутів Збройних Сил України, бути взірцем виконання службового обов`язку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про Оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.

Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії. На підставі відповідного рішення Президента України Збройні Сили України разом з іншими військовими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій (розвідувальних, інформаційно-психологічних тощо) у кібер просторі.

З моменту оголошення стану війни чи фактичного початку воєнних дій настає воєнний час, який закінчується у день і час припинення стану війни.

У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до направлення № 509 від 08.08.2022 командира військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_4 направлено на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби у військовій частині НОМЕР_3 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час проходження зазначеного обстеження в амбулаторному порядку, після останнього обстеження спеціалістами військово-лікарської комісії, а саме 25.08.2022, старший солдат ОСОБА_4 вирішив не проходити подальше медичне обстеження, самостійно припинив проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, після чого у встановленому порядку він повинен був прибути 26.08.2022 для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 . Однак, 26.08.2022 старший солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, не з`явився вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

06.12.2022 старший солдат ОСОБА_4 самостійно прибув до Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, отримав направлення на проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 15.12.2022 № 7528 старший солдат ОСОБА_4 придатний до військової служби.

Таким чином, 26.08.2022 старший солдат ОСОБА_4 не з`явився вчасно на службу без поважних причин з лікувального закладу до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану, та незаконно перебував за її межами до 06.12.2022.

Всудовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Своїми показаннями підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро кається.

Крім повного визнання своєї вини, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченніпідтверджується такими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження № 62022170030000790 від 12.11.2022 року, відповідно до якого 30.08.2022 військовослужбовець військової служби за контрактом командир бойової машини – командир 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 , і відсутній на службі до цього часу без поважних причин, в умовах воєнного стану;

- актом службового розслідування помічника командира з правової роботи-начальника юридичної служби в/ч НОМЕР_1 майора юстиції ОСОБА_5 від 14.09.2022, відповідно до якого 30.08.2022 військовослужбовець військової служби за контрактом в/ч НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_4 в умовах воєнного стану, самовільно залишив в/ч НОМЕР_1 без поважних, місцезнаходження ОСОБА_4 невідоме;

- рішенням командира військової частини НОМЕР_1 про притягнення військовослужбовця ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності чи інших заходів впливу за результатами службового розслідування, призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 31.08.2022 № 6068 у зв`язку з фактом самовільного залишення в/ч;

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.02.2021 № 38 про зарахування військовослужбовця військової служби за контрактом старшого солдата ОСОБА_4 до особового складу частини;

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 31.08.2022 № 6068 про призначення службового розслідування у зв`язку з самовільним залишенням військовослужбовцем ОСОБА_4 в/ч НОМЕР_1 ;

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.09.2022 № 7203 про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення в/ч старшим солдатом ОСОБА_4 , за результатами якого порушено питання притягнення військовослужбовця ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та інших заходів впливу за результатами службового розслідування за фактом самовільного залишення в/ч;

- довідкою військово-лікарської комісії від 17.02.2021 № 2/264, відповідно до якої старший солдат ОСОБА_4 придатний до проходження військової служби за контрактом в підрозділах ЗСУ;

- контрактом ОСОБА_4 від 24.02.2021 про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу;

- витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.02.2022 № 33 про призначення старшого солдата ОСОБА_4 на посаду командира бойової машини – командира 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 механізованого батальйону;

- направленням командира військової частини НОМЕР_1 № 509 від 08.08.2022 на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення придатності до військової служби старшого солдата ОСОБА_4 у військовій частині НОМЕР_3 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 ;

- довідкою військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_4 від 15.12.2022 № 7528, відповідно до якої старший солдат ОСОБА_4 придатний до військової служби;

- копії військового квитка ОСОБА_4 .

Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), доведена у повному обсязі, і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 5 ст. 407 КК України.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Разом із тим, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності; з`явлення із зізнанням; та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Крім того, суд бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, свою вину визнав повністю, за місцем служби характеризується з позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є учасником бойових дій, а також те, що наразі ОСОБА_4 перебуває в лавах Збройних сил України і в подальшому бажає проходити військову службу.

Тому, з урахуванням особливостей даного кримінального правопорушення і обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, за наявності кількох пом`якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у виді позбавлення волі строком на один рік, та на підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців. Саме таке покарання буде співмірним меті його застосування та повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 62 КК України замінити ОСОБА_4 покарання у виді одного року позбавлення волі на покарання у виді одного року тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з дня його затримання з метою направлення для відбування покарання до установи виконання покарань.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1