Ухвала суду № 109455525, 02.03.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/2858/22

Провадження № 1-кп/201/915/2022

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

02 березня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170030000443 від 08.08.2022 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого середню освіту, неодруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, призваного під час мобілізації, який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді стрільця 3-го стрілецького відділення 2 стрілецького взводу стрілецької роти у військовому званні «солдат», раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор – ОСОБА_4

обвинувачений – ОСОБА_3

захисник – адвокат ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022170030000443 від 08.08.2012 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою від 02.12.2022 року призначене підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні:

Прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник вважали, що обвинувальний акт слід повернути прокурору, посилаючись на невідповідність встановлених досудовим розслідуванням обставин фактичним обставинам, які насправді мали місце, що виражається в тому, що ОСОБА_3 проходив службу у територіальній обороні, втім обвинувальний акт не містить посилань на те, що обвинувачений укладав контракт добровольця територіальної оборони та яким чином і з яких підстав набув статус військовослужбовця у розумінні ст. 401 КК України. Наголосив, що у висунутому обвинуваченні не зрозуміло хто повинен був надати відповідний дозвіл обвинуваченому, яким саме нормативним актом необхідно керуватись керівникам сил територіальної оборони, яку саме територію не повинен був залишати обвинувачений без дозволу та за якою адресою. Також захисник посилався на відсутність в обвинувальному акті місця скоєння злочину, що, на його думку, викликає сумнів щодо підсудності вказаної справи саме Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська.

Мотиви та обґрунтування суду

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд приходить до наступного висновку.

Щодо питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.

З частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) випливає, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; 3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; 4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для повернення обвинувального акту прокурору суд враховує, що пунктом 3 частини третьої статті 314 КПК суд уповноважений повернути обвинувальний акт прокурору лише у разі, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу. Тобто зазначена правова норма є відсильною, а тому для вирішення питання щодо наявності правових підстав для повернення обвинувального акту суд вважає за доцільне вирішити питання щодо його відповідності вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства.

Повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Завданнями підготовчого судового засідання є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Відповідно до вимог кримінального процесуального закону, у тому числі такої загальної засади кримінального провадження, як законність, що має безпосереднє відношення і до стадії досудового розслідування, суд при підготовчому судовому засіданні зобов`язаний перевірити зміст обвинувального акту та додатків до нього на відповідність вимогам КПК України з метою його подальшого призначення до розгляду при наявності на те правових підстав.

Слід зауважити, що згідно з частиною четвертою статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимоги до обвинувального акту встановлені статтею 291 КПК. Зокрема, частиною другою статті 291 КПК наведено перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, а частиною четвертою статті 291 КПК - перелік документів, які додаються до обвинувального акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26.06.2008 р. у справі «Ващенко проти України» зазначив, що обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51).

У рішенні від 25.07.2000 р. у справі «Маттоціа проти Італії» ЄСПЛ зауважено, що обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у пункті «b» частини третьої статті 6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення.

У рішенні від 09.10.2008 р. у справі «Абрамян проти Росії» ЄСПЛ також зазначено, що деталі скоєння злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він офіційно вважається письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення.

В цьому ж рішенні ЄСПЛ нагадав, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, правової кваліфікації, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду.

Зі змісту чинного кримінально-процесуального закону випливає, що доведення суті обвинувачення до підозрюваного (обвинувачення) здійснюється шляхом вручення письмового повідомлення про підозру (частина перша статті 278), вручення копії обвинувального акта (пункт 3 частини четвертої статті 291 КПК) та оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта (частина друга статті 347 КПК). При цьому вирішення питання щодо дотримання прав обвинувачених на справедливий суд та здійснення реалізації їхніх права на захист крізь призму доведення суті обвинувачення судом має здійснювались під час судового розгляду кримінального провадження по суті.

Правова оцінка наслідків неналежного повідомлення особі про суть обвинувачення та, відповідно виконання вимог статті 91 КПК, здійснюється під час оцінки доказів згідно з приписами статті 94 КПК.

Стаття 314 КПК містить вичерпний перелік питань, які суд вправі вирішувати під час проведення підготовчого судового засідання, до яких питання оцінки доказів згідно з правилами статті 94 КПК не віднесено.

Натомість такі повноваження суду передбачені § 3 глави 28 КПК, а тому вирішення зазначеного питання під час проведення підготовчого судового засідання, на переконання суду, є передчасним.

За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Пунктами 1–9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов`язково повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, рішення про повернення обвинувального акту прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні допущені порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору суд зазначає наступне.

Стаття 314 КПК містить вичерпний перелік питань, які суд вправі вирішувати під час проведення підготовчого судового засідання, до яких питання оцінки доказів згідно з правилами статті 94 КПК не віднесено.

Натомість такі повноваження суду передбачені § 3 глави 28 КПК, а тому вирішення зазначеного питання під час проведення підготовчого судового засідання, на переконання суду, є передчасним.

За приписами ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

Пунктами 1–9 частини 2 статті 291 КПК України визначено перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт. Зокрема, обвинувальний акт обов`язково повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Таким чином, рішення про повернення обвинувального акту прокурору може бути прийнято лише в разі, якщо при його складанні допущені порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України.

Як вбачається з обвинувального акта, в ньому зазначені всі відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто цей процесуальний документ за формою та змістом повністю відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.

Під час перевірки можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, що є, в тому числі, завданням підготовчого судового засідання, правова оцінка відповідності, викладених в обвинувальному акті, встановлених обставин вчинення злочину повинна бути дана тільки відносно загальних критеріїв їх відповідності ознакам статті (частин статті) Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність за якою, на думку прокурора, повинна настати відносно обвинуваченої.

Суд також констатує, що кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора. Зазначене повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17).

Вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які, відповідно до частини першої статті 91 КПК, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченої у його вчиненні, розмір заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди, розмір процесуальних витрат, викладено чітко і конкретно.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду, констатував у постанові від 24.11.2016 (провадження №5-328кс16) про те, що відсутність вказівки в обвинувальному акті на обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Щодо посилання сторони захисту на те, що в обвинувальному акті не вказано місце вчинення злочину, то відповідно до Переліку інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану затвердженого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.03.2022 № 73, а саме місце розташування військової частини не підлягає розголошенню.

Також відповідно до ч. 1 ст. 338 КПК України, з метою зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення прокурор має право змінити обвинувачення, якщо під час судового розгляду встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.

Тому прокурор не позбавлений можливості у будь-який момент змінити правову кваліфікацію та/або обсяг обвинувачення.

Крім того, підсудність для розгляду справи за Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська визначена Дніпровським апеляційним судом в ухвалі від 30.11.2022, при цьому спори про підсудність не допускаються.

Тому, на думку суду, повертати обвинувальний акт прокурору з підстав, які вказав адвокат, не є законним, оскільки суд не має права фактично вдаватися до дослідження обставин кримінального провадження і надання оцінки діянню обвинуваченого. Вказане є неприпустимим на даній стадії судового розгляду.

Висновки.

З наданого суду обвинувального акту та додатків до нього вбачається, що вимоги статті 291 КПК щодо форми, змісту та додатків обвинувального акту стороною обвинувачення виконано, підстав для повернення обвинувального акту прокурору судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що думка прокурора про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту є обґрунтованою, оскільки підстав для закриття провадження немає, обвинувальний акт складений у відповідності до вимог КПК України, підстав для його повернення прокурору немає, вказане кримінальне провадження підсудне Жовтневому районному суду м. Дніпропетровська, а тому суд вважає за необхідне призначити судовий розгляд у зазначеному кримінальному провадженні.

Щодо питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.

Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надійшло. Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

У зв`язку із цим судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.

З`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати суддею одноособово за обов`язкової участі прокурора, обвинуваченого, захисника.

Отже, вирішивши питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення обвинувального акта до судового розгляду, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на 12 годину 00 хвилин 10 березня 2023 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта прокурору – відмовити.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.

Кримінальне провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1