Постанова № 109454765, 09.03.2023, Гусятинський районний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" березня 2023 р. Справа № 596/1264/22

Провадження № 3/596/38/2023

Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., за участю секретаря судового засідання Стасюк О.Д., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 , 11.10.2022 року о 19 год.45 хв. в смт.Гусятин керуючи мотоциклом ALPhA (р.н. відсутній) з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння обличчя та запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6820 відмовився та в медичному закладі водій також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав повністю. Суду пояснив, що дійсно 11.10.2022 року о 19 годині м.Гусятин він керував мотоциклом та його зупинили працівники поліції. Він декілька суток не спав та мав стомлений вигляд, а з рота було чути запах, оскільки в обід вживав ліки від серця. Він не перебував в стані алкогольного сп`яніння, про те відмовився пройти тест на місці та в лікувальному закладі, оскільки боявся, що йому вручать судову повістку.

В судовому засіданні 09.03.2023 року додатково пояснив, що він не відмовлявся пройти огляд, і відеозапис наданий суду не є повним.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові докази в справі, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до приписів п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доводиться даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №179441 від 11.10.2022 року вбачається, що водій ОСОБА_1 , 11.10.2022 року о 19 год.45 хв. в смт.Гусятин керуючи мотоциклом ALPhA р.н. відсутній, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, почервоніння обличчя та запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «DRAGER ALCOTEST 6820 відмовився та в медичному закладі водій також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Як встановлено, водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп`яніння на місці зупинки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, а також положень Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735.

Так факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події з використання спеціальних технічних засобів, а також в медичному закладі доводиться також відеозаписами з нагрудної камери поліцейского, що долучені як додатки до протоколу про адміністративне правопорушення. При перегляді відеозаписів убачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці події з використання спеціальних технічних засобів, а також відмовився проїхати в медичний заклад. Також після оголошення протоколу про адміністративне правопорушення відмовився надати письмові пояснення, отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення. Як встановлено, поліцейським йому роз`яснювались права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також ст.59, ст. 63 КУпАП, повідомлялось про відео фіксацію.

Також винуватість ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП доводиться копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №646205 від 11.10.2022 року. (а.с.3).

Суд вважає необґрунтованою відмову ОСОБА_1 від проходження огляду, через боязнь отримати повістку, оскільки на вимогу поліцейського водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння відповідно до приписів п. 2.5 ПДР України.

Також безпідставним є посилання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на те, що відеозапис не є безперервним. Як встановлено, долучений до протоколу відеозапис з камери ДМТ09 є безперервним, відеозйомка відбувалась відповідно до приписів Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026.

При перегляді відеозапису встановлено, що він відображає фіксування, виявлення правопорушення, процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення та його оголошення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортним засобом є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю їх достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (абз.3 п. 28), судам роз`яснено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП ( 80731-10). Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. { пункту 28 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 18 (v0018700-08 ) від 19.12.2008 }.

З матеріалів справи вбачається (а.с.13), що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував. Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.

Враховуючи наведене та з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн..

На думку суду, застосований до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у виді штрафу є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум.

Керуючись ст.ст.ст. 40-1, 130, ст.124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (Отримувач коштів: ГУК у Терноп.обл/Терноп.обл./21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37977599; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA798999980313060149000019001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300)

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 536 (пятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Ірина ЛИСЮК