Рішення № 10945469, 22.07.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-4691-2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинський М.О.,

при секретарі Моїсеєва О.І.,

за участю представника позивача Зікуновой Н.А., відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду громадянина за кордон та вилучення паспорту, -

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з уточненим в ході судового розгляду позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № 224186-СRED від 24.04.2008 року ОСОБА_3 отримав строковий кредит в сумі 6000,00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок НОМЕР_3 відкритий ПриватБанком згідно договору 59266-CARD від 05.04.2007 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.04.2010 року. Але станом на 09.03.2010 року відповідач заборгованість не погашає, загальна сума заборгованості за кредитом складає 5043,26 доларів США, яка складається з наступного: 4154,07 доларів США заборгованість за кредитом; відсотки за користування кредитом 619, 12 доларів США, штраф (фіксована частина) 31, 41 доларів США, штраф (процентна складова) 238,66 доларів США. Забовязання за вказаним договором забезпечено договором поруки №П 091-08 від 24.04.2008р., укладеним з поручителем ОСОБА_2. Просили стягнути з відповідачів заборгованість за кредитом у сумі 40145 грн. 32 коп. та судові витрати.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк», Зікунова Н.А., діюча за довіреністю №4708 від 17.10.2009 року, у судовому засіданні уточнений позов підтримала повністю, навела доводи, аналогічні, викладеним у позові, просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений, судовими повістками, без поважних причин у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причину своєї неявки.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала у повному обсязі і не заперечувала проти їх задоволення, пояснивши що дійсно вона та її друг ОСОБА_3 узяли у позивача кредит, але у звязку із зміною свого фінансового становища своєчасно не сплачували відсотки за його користування.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

24.04.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання строкового кредиту № 224186-СRED шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок НОМЕР_3 відкритий ПриватБанком згідно договору 59266-CARD від 05.04.2007 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.04.2010 року.

В забезпечення зобовязань за кредитним договором № 224186-СRED від 24.04.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №П 091-08 від 24.04.2008р. Згідно п. 2 зазначеного договору ОСОБА_2 відповідає перед ПриватБанком за виконання ОСОБА_3 обовязків по кредитному договору № 224186-СRED від 24.04.2008 року в тому ж розмірі, що і позичальник включаючи сплату кредиту, процентів, комісії і штрафів.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 09.03.2010 року року заборгованість відповідача за кредитною угодою складає 4154,07 доларів США, що за курсом 7,96 відповідно до службового розпорядження НБУ №417/108 від 19.03.2010 року становить 40145 грн. 32 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 549, 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання; неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Стосовно вимог про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів та обмеження їх у праві виїзду за межі України суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно ч.ч.2, 3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України сторони мають право, якщо подання потрібних доказів є неможливим, або у них є складнощі в поданні цих доказів, заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Згідно ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобовязаний витребувати такі докази.

Докази, а саме: відомості про наявність у відповідачів нерухомого та рухомого майна, , на яке необхідно накласти арешт, паспорту/проїзного документу, які потрібно вилучити позивачем надані суду не були.

Позивачем також ніяких відомостей про те, що подання ним потрібних доказів стосовно наявності у відповідачів паспортів для виїзду громадянина за кордон є неможливим, або у нього є складнощі в поданні цих доказів суду надано не було; клопотання про забезпечення доказів суду не надавалося.

Таким чином, вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають у звязку з їх недоведеністю.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідачів потрібно солідарно стягнути на користь позивача 40145 грн. 32 коп. заборгованості по кредитній угоді та стягнути з відповідача судовий збір у сумі 358 грн. 27 коп. і 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення справи, а в частині позову стосовно вимог про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду громадянина за кордон та вилучення паспорту, необхідно відмовити у звязку з необґрунтованістю вимог.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 509, 524-526, 530, 532, 533, 536, 546 ЦК України ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути солідарно з:

? ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

? ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2,

- на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) :

? на р/р 29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором у сумі 40 145 грн. 32 коп. (Сорок тисяч сто сорок пять гривень грн. 32 коп .);

? на р/р 64993919400001, МФО 305299 понесені судові витрати по сплаті витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 358 грн. 27 коп., а усього 478 грн. 27 коп. (Чотириста сімдесят вісім гривень 27 коп .).

В частині позову стосовно вимог про встановлення тимчасового обмеження в праві виїзду громадянина за кордон, вилучення паспорту та накладення арешту на майно - відмовити у звязку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя Словянського міськрайонного суду М.О. Гусинський