Ухвала суду № 109452569, 06.03.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/2615/23

Провадження №: 2/755/2326/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2023 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Шевченко Інна Леонтіївна, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору дарування та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Шевченко Інна Леонтіївна, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору дарування та зобов`язання вчинити дії.

28 лютого 2023 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.

06 березня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відмову у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 пред`явив позов до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з вимогами: «Визнати недійсним договір дарування ОСОБА_4 ОСОБА_3 частини квартири під номером АДРЕСА_1 від 02 жовтня 2020 року, серія та номер 1981 з моменту його укладання.

Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу м. Києва Шевченко І.Л. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54395213 від 02.10.2020 18:59:11, та запис про право власності на частину квартири під номером АДРЕСА_1 від 02 жовтня 2020, внесені до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Шевченко І.Л. згідно з рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 54395213 від 02.10.2020, як незаконні»

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру в загальному розмірі 2 147,20 грн.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб із дотриманням вимог статтей 95, 100 Цивільного процесуального кодексу України.

Статтею 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10 лютого 2021 року (справа №9901/335/20, провадження № 11-361заі20), звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено USB-флеш-накопичувач з електронними документами, без додержання вимог передбачені ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України.

Поняття договору дарування передбачає правовідносини, коли одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).

Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний.

Частина 2 ст. 719 Цивільного кодексу України містить в собі положення, відповідно до якого договір дарування передбачає нотаріальну форму незалежно від суб`єктного складу обдарованих осіб (фізичних чи юридичних). Згідно з даною статтею договір дарування нерухомої речі обов`язково укладається у письмовій формі і посвідчується нотаріусом.

Таким чином, на підтвердження обставин, зазначених позивачем у змісті позовної заяви, а також на підтвердження наявності предмета спору, позивачем на виконання даної ухвали суду має бути долучено до матеріалів позовної заяви копію Договору дарування №1981, укладеного 02 жовтня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який оскаржується позивачем, у разі неможливості надати відповідні документи до суду, має бути надано письмове звернення (запит), щодо отримання інформації та відмови про неможливість отримати доказів.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись статями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Шевченко Інна Леонтіївна, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання недійсним договору дарування та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я: