Рішення № 109451722, 02.03.2023, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1131/22

Провадження № 2/542/68/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2023 року смт Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,

представника позивача – адвоката Костенка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Костенка Сергія Олександровича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд –

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, адвокат Костенко Сергій Олександрович, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 662900,00 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, 119587,16 грн. витрат від інфляції, а всього 782487,16 грн., а також судові витрати.

Вимоги мотивував тим, що 05 березня 2020 року в Новосанжарському районі Полтавської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу ИЖ 27175-036, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті даного ДТП транспортні засоби отримали значних механічних пошкоджень. Також в салоні автомобіля BMW Х6, перебувала пасажирка ОСОБА_4 , яка внаслідок ДТП зазнала тілесних ушкоджень.

Після зазначеного ДТП відділенням поліції № 3 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області було внесено відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального Кодексу України за № 12020170270000111. В подальшому, 18.01.2022 року дане кримінальне провадження було закрито відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 18.01.2022 року. Та відповідно до Постанови Новосанжарського районного суду від 14.04.2022 року у справі №542/200/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме у вчиненні вищезазначеного ДТП 05.03.2020 року за участю транспортного засобу BMW Х6, під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті зазначеного ДТП позивачу було спричинено матеріальну шкоду, пов`язану з пошкодженням транспортного засобу, а саме: автомобіля марки BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який було пошкоджено в результаті ДТП.

Відповідно до Висновку експерта Полтавського НДЄКЦ МВС України №105 від 24.03.2020 року - ринкова вартість автомобіля позивача станом на 05.03.2020 року (до ДТП) становить 990900 грн. 00 коп., а вартість відновлювального ремонту станом на 05.03.2020 року (після ДТП) становить 699538 грн. 16 коп., що є більше ніж 70% вартості автомобіля до моменту ДТП, а тому - відповідно до «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» - відновлення автомобілю належного позивачу є економічно не доцільним.

Зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на момент ДТП була застрахована у АСК "ОМЕГА", забезпечений транспортний засіб - автомобіль марки ИЖ 27175-036, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Даним полісом встановлено ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяну здоров`ю - 200000 грн. 00 коп., за шкоду заподіяну майну - 100000 грн. 00 коп., франшиза - 2000 грн. 00 грн. Відповідно до Платіжного доручення № 2019 від 07.08.2020 року, позивач отримав від АСК «ОМЕГА» належне страхове відшкодування за шкоду спричинену майну в розмірі 98000 грн. 00 коп.

В подальшому після отримання автомобіля зі спеціального майданчика, після проведення всіх необхідних експертиз у кримінальному провадженні, 03.06.2021 року позивач здійснив продаж свого пошкодженого майна: автомобіля марки BMW Х6, за 230000 грн. 00 коп.

Виходячи з вищевикладеного вважає, що розмір завданої шкоди слід розраховувати таким чином:

Вартість транспортного засобу до моменту ДТП – 990900 грн.00 коп.;

Сума страхового відшкодування – 98000 грн. 00 коп.;

Фактична вартість продажу залишків т/з – 230000 грн. 00 коп.

Розрахунок: 990900 грн. – 98000 грн. – 230000 грн. = 662900 грн.

Крім того, розрахунок інфляційних збитків за період з 03.06.2021 року по 31.05.2022 року становить 119 587 грн. 16 коп. (сто дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн. 16 коп.

Таким чином, загальна сума, яка просить стягнути з відповідача на користь позивача становить: 662900 грн. + 119587,16 грн. = 782487,16 грн.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 19.09.2022 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 17.10.2022 року (а.с. 37-38).

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 20.12.2022 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.01.2023 року (а.с. 86-87).

Ухвалами Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12.10.2022 року, від 29.11.2022 року, від 06.02.2023 року, від 22.02.2023 року задоволено клопотання адвоката Костенка С.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (а.с. 44-45, 63, 114, 121).

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи (а.с.54-55, 91-92, 104-105, 109-110, 111-112, 128).

Представник позивача, адвокат Костенко С.О. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи без його участі чи відзиву на позов не надав.

Про дату, час та місце судового розгляду, що призначені на 09:30 год. 17.10.2022 року, на 11:00 год. 07.11.2022 року, на 14:00 год. 13.02.2023 року був належним чином повідомлений (а.с. 48, 52, 116).

Згідно з інформації Кременчуцької міської ради, відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 36).

Згідно з п.п. 1,4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суд іншої адреси.

Так, 18.12.2022 року (а.с.89-90), 26.01.2023 року (а.с.106-107) у поштових повідомленнях були проставлені відмітки про те, що адресат ОСОБА_2 відсутній за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 , за якою вказана особа є зареєстрованою у встановленому законом порядку (а.с.36) та яка не повідомила суду іншої адреси, тобто вказаний день є днем вручення судової повістки.

Судова повістка на 09:30 год. 20.12.2022 року була повернута з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.102-103).

Повідомлення про виклик на 10:00 год. 02.03.2023 року (а.с.129) не вручене з інших причин.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.56, 60-61, 73-74, 100-101, 123-124, 125-126, 130). Заперечень на позов не надав.

Крім того, повідомлення відповідача та третьої особи здійснювалось шляхом поміщення на веб-сайті «Судова влада України» оголошення про виклик (а.с. 98).

За вказаних обставин, відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій статті 16 ЦК України.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).

Судом встановлено, що 05.03.2020 о 12 год. на автодорозі М-22 «Полтава-Олександрія» поблизу с.Малий Кобелячок сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням позивача ОСОБА_1 та транспортного засобу ИЖ 27175-036, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_2 , в результаті даного ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Автомобілю марки BMW Х6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності позивачу (а.с. 10-11) спричинено механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки.

На момент скоєння ДТП цивільна відповідальність власника транспортного засобу ИЖ 27175-036, реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував відповідач ОСОБА_6 , була застрахована у АСК "ОМЕГА", що підтверджується полісом № АО/3872730, зі строком дії з 03.06.2019 року до 02.06.2020 року, ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 200000 грн., за шкоду, заподіяну майну становить 100000 грн., франшиза 2000 грн (а.с. 24).

Відповідно до платіжного доручення №2019 від 07.08.2020 року, страховиком було виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 98000,00 грн. (а.с.25).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 03.06.2021 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_7 автомобіль марки BMW X6 реєстраційний номер НОМЕР_1 за 230 000 грн. (а.с.26).

В судовому засіданні представник позивача зазначив про те, що суми отриманого страхового відшкодування недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої відповідачем у результаті ДТП, а тому просив стягнути з відповідача на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яка одержана від страховика.

При цьому розмір шкоди ним обраховувався як різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, за мінусом страхової виплати. Посилаючись на те, що ринкова вартість автомобіля позивача станом на 05.03.2020 року (до ДТП) становить 990900 грн. 00 коп., а вартість відновлювального ремонту станом на 05.03.2020 року (після ДТП) становить 699538 грн. 16 коп., що є більше ніж 70% вартості автомобіля до моменту ДТП, а тому - відповідно до «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» - відновлення автомобілю належного позивачу є економічно недоцільним.

Разом з тим, суд зазначає, що такий порядок відшкодування шкоди як стягення різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, застосовується у разі визнання транспортного засобу фізично знищеним.

Так, відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Отже, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано вищенаведеною статтею 30 вказаного Закону України.

В даному випадку, згідно з висновком автотоварознавчої експертизи №105 від 24.03.2020 року, ринкова вартість автомобіля BMW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , 2011 року випуску, станом на 05.03.2020 (до ДТП), становить 990900 грн. 00 коп.

Матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля BMW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , 2011 року випуску, пошкодженого в результаті кримінального правопорушення, станом на 05.03.2020, становить 377575 грн. 82 коп.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля BMW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , 2011 року випуску, пошкодженого в результаті кримінального правопорушення, станом на 05.03.2020, становить 699538 грн. 16 коп.

Ринкова вартість автомобіля BMW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , 2011 року випуску, станом на 05.03.2020 (після ДТП), становить 613324 грн. 18 коп. (а.с.16-23).

Отже, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 699538 грн. 16 коп., а ринкова вартість автомобіля до ДТП - 990900 грн. 00 коп., тобто вартість відновлювального ремонту автомобіля не перевищує його ринкову вартість до ДТП.

У відповідності до статей, 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, зазначаючи, що ремонт автомобіля є економічно необгрунтованим, що в свою чергу передбачає визнаня автомобіля фізично знищеним, позивач не довів це належними та допустими доказами, й відповідно вказаний спосіб визначення розміру шкоди, передбачений пунктом 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в даному випадку застосуванню не підлягає.

Разом з тим, статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV) передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №105 від 24.03.2020 року (а.с. 16-23), в якому зазначено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля BMW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , 2011 року випуску, становить 377575 грн 82 коп.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

При цьому, в даному випадку, у висновку автотоварознавчої експертизи, розмір матеріального збитку, відповідно до п.8.2 Методики, на рівні ринкової вартості КТЗ не визначався.

Таким чином, враховуючи, що розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу BMW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 становить 377575 грн. 82 коп., сплачене страхове відшкодування в розмірі 98000 грн., а також беручи до уваги продаж позивачем вказаного транспортного засобу 03.06.2021 року за 230000 грн, суд доходить висновку про те, що розмір майнової шкоди, завданої власнику автомобіля марки BMW Х6, державний номерний знак НОМЕР_1 , яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 становить 49575,82 грн (377575,82 грн – 98000 грн – 230000 грн).

Щодо стягнення з відповідача у відповідності до ст.625 ЦК України інфляційних витрат, суд зазначає таке.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст.510 ЦК України визначено, що якщо кожна зі сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Грошовим слід вважати зобов`язання, що складається, зокрема, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити кошти на користь кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) вказала, що приписи ст.625 ЦК Українипоширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

За вказаних обставин, враховуючи правову природу спірних правовідносин, обов`язок відповідача відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, на них поширюється дія ч.2ст.625 ЦК України.

3 урахуванням наведеного, оскільки сума майнової шкоди а розмірі 49575,82 грн в добровільному порядку відповідачем відшкодована не була, суд доходить висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України інфляційних втрат.

В позові позивач просив стягнути інфляційні втрати за період: з 03.06.2021 року по 31.05.2022 року.

Поряд з цим, суд враховує, що відповідно до постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14.04.2022 року у справі №542/200/22, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 26.04.2022 року.

За вказаних обставин, суд вважає, що обов`язок з відшкодування завданих збитків у останнього виник після набрання законної сили постанови Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14.04.2022 року, тобто з 26.04.2022 року.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову в цій частині, стягнувши з відповідача на користь позивача у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні втрати за період з 26.04.2022 року по заявлену у позові дату 31.05.2022 року, виходячи із наступного розрахунку:

- 49575,82 х 103,1% /100% - 49575,82 = 1536,85; 49575,82 х 102,7% /100% - 49575,82 = 1338,55 (де 103,1% та 102,7% індекси інфляції за квітень 2022 року та травень 2022 року), 1536,85+1338,55= 2875 грн. 40 коп.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: матеріальна шкода, завдану внаслідок дорожньо – транспортної пригоди в розмірі 49575 грн. 82 коп. та втрати від інфляції в розмірі 2875 грн. 40 коп., що складає 52451,22 грн.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Таким чином для визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу стороною повинен бути наданий розрахунок із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру, а також дані щодо фактично понесених і документально підтверджених витрат на правову допомогу.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу було надано: попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат (а.с.5), згідно якого вбачаються наступні послуги: зустріч, консультація клієнта, визначення та узгодження правової позиції, що оцінено в 2000 грн., збір доказів, підготовка та подання заяви до суду – 3000 грн., супроводження справи в суді, отримання рішень та/або ухвал суду; передача необхідних матеріалів – 4000 грн., а всього 9000 грн.; договір про надання правової допомоги від 14.07.2022 року (а.с.28), згідно з якими вартість правової допомоги становить 9000 грн. Факт оплати вказаної суми підтверджується квитанцією №38 від 14.07.2022 року на суму 9000 грн. (а.с.29).

Клопотання відповідача про зменшення розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, через їх неспівмірність заявлено не було.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази понесення ним витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, та стягненню з відповідача на користь позивача 9000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 52451,22 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із позовних заяв майнового характеру, поданих фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 7824,90 грн. З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на 6,7 % з розрахунку: 52451,22 грн. (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 782487,16 грн. (сума заявлених позовних вимог) = 6,7 % (відсоток задоволених позовних вимог). Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача складає 524, 27 грн. з розрахунку: 7824,90 грн. (сума сплаченого судового збору) х 6,7 % (відсоток задоволених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов представника позивача адвоката Костенка Сергія Олександровича, який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо – транспортної пригоди в розмірі 49575 (сорок дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 82 коп., втрати від інфляції в розмірі 2875 (дві тисячі вісімсот сімдесят п`ять) грн. 40 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн., а також судовий збір в розмірі 524 (п`ятсот двадцять чотири) грн. 27 коп., а всього 61975 (шістдесят одну тисячу дев`ятсот сімдесят п`ять) грн. 49 коп.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

представник позивача: адвокат Костенко Сергій Олександрович, адреса: вул.Чкалова, буд.20, оф.2, м.Миколаїв;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 09 березня 2023 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва