Ухвала суду № 109451340, 09.03.2023, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5086/21

Провадження 1-і/524/2/23

УХВАЛА

09.03.2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

за участю прокурора: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області матеріали клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021170500000776 від 20.05.2021 року та у кримінальному провадженні №12021175500001216 від 29.07.2021 року відносно вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2023 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшло клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури м.Кременчука Полтавської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ,в якому він зазначає , що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують до теперішнього часу, а саме, обвинувачений ОСОБА_5 може ухилитись від явки до суду, так як вчинив не тяжкий та тяжкий злочини проти власності, також може знищити або спотворити будь-які речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, знаходячись на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків, які не допитані у судовому засіданні, також вчинити інше кримінальне правопорушення,не має міцних соціальних зв`язків, тому просить суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

Суд вислухавши думку учасників судового процесу, захисника ОСОБА_4 , яка заперечує проти задовлення клопотання прокурора, просить суд застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі, у виді домашнього арешту, оскільки прокурором ризики, передбачені ст.177 КПК України не доведені, обвинуваченого ОСОБА_5 , який підтримав думку захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Пунктом 20-5 Перехідних положень КПК України визначено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлюються певні особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. Зокрема цим пунктом визначено, що у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 року "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі — COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України встановлений карантин.

Відповідно довідки в.о. керівника апарату суду ОСОБА_6 вбачається , що головуючий суддя по даному кримінальному провадженню ОСОБА_7 з 06.03.2023 року по теперішній час перебуває на лікарняному, тому розгляд питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою проводиться головуючим суддею визначеним в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, застосований ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 11.01.2023 року спливає 11.03.2023 року.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії не тяжкого та тяжкого злочинів.

Згідно вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).

За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд виходить з того, що останній обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.2 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є не тяжким злочином та ст. 186 ч.2 КК України, яке є тяжким злочином, за вчинення яких, у разі визнання обвинуваченого ОСОБА_5 винним, останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі за ст.186 ч.2 КК України строком від 4 до 6 років, за ст.185 ч.2 КК України обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, він не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку немає, офіційно не працює, немає постійного джерела доходу, неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисних злочинів проти власності, у зв`язку з чим вище зазначене свідчить про наявність ризиків переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливості скоювати інші злочини, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.

За таких обставин суд вважає, що на цей час є наявними ризики, передбачені п. п. 1,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:як вище зазначив суд: ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання останнього винуватим у пред`явленому обвинуваченні, ризик вчинення обвинуваченим інших кримінальних правопорушень, незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Вирішуючи клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту , суд враховує, що ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, є реальними та триваючими, вони виключають можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту , а альтернативні запобіжні заходи, як вище зазначив суд не забезпечать достатній рівень гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Таким чином, суд, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів, а саме з 09.03.2023 року до 07.05.2023 року включно.

На підставі ч.3 ст. 183 КПК України, суд, застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, щодо особи підозрюваного обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, приймаючи до уваги матеріальний і сімейний стан обвинуваченого ОСОБА_5 , ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тяжкість інкримінованих злочинів, що є нетяжким та тяжким, суд визначає заставу в розмірі 20 ( двадцяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 грн.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. по справі №3-208/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.

Керуючись ст.ст. 331 ч.3, 369 , 372, 392, 394 ч.5, ст. 395 ч.2 п. 1-1 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, а саме з 09.03.2023 року до 07.05.2023 року включно.

Визначити суму застави – 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680 грн.

Застава може бути внесене у будь-який момент протягом дії ухвали, як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: отримувач ТУДСА України в Полтавській області, р\р №37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО:820172, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23».

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань № 23» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 з-під варти та повідомити письмово СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, прокурора Кременчуцької окружної прокуратури та головуючого суддю Автозаводського районного суду м.Кременчука.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду, через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 5 днів з дня її оголошення обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Головуючий суддя: ОСОБА_8