Ухвала суду № 109450785, 20.02.2023, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/765/19

2/296/930/23

У Х В А Л А

Іменем України

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі судового засідання Репіковій З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира з 27.09.2019р. перебуває цивільна справа № 296/765/19 за позовною заявою ОСОБА_1 , яка просить визнати заповіт складений від імені ОСОБА_3 від 11.06.2018р., посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Бочелюк В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 289, недійсним.

Від представника позивача ОСОБА_4 12.12.2022р. надійшла заява, з якої вбачається, що ОСОБА_1 на зв`язок не виходить, оплату за послуги адвоката не здійснює, а тому представник в односторонньому порядку розірвав договір укладений з позивачкою про надання правової допомоги.

Під час судового розгляду справи позивачка в жодне судове засідання не з`явилася. Суд вживав заходи для повідомлення позивача про розгляд справи 13.12.2022р. та 20.02.2023р.

З матеріалів справи, зокрема з телефонограми від 06.12.2022р. та довідок про недоставлення SMS-повідомлень від 14.12.2022р. вбачається, що секретарем судового засідання було здійснено необхідні дії для повідомлення позивача ОСОБА_1 про розгляд справи через засоби мобільного зв`язку на два мобільні номери, що вказані в реквізитах позовної заяви, однак абонент тимчасово недоступий.

Крім того, у справі міститься трекінг відправлення, з якого вбачається, що повістка направлена 31.01.2023р. на адресу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала у відділенні м. Черкаси з 07.02.2023р. по 16.02.2023р. та не вручена повернулась 18.02.2023р. у відділення 10014 Укрпошти у м. Житомирі .

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Як зазначено, позивач в судове засідання не з`явилась, її неявка має ознаки повторності, доказів щодо поважності причин неявки суду не надано, заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду не надходили.

За нормою ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За викладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, оскільки суд позбавлений можливості з`ясувати позицію позивача з приводу заявлених позовних вимог на час розгляду справи, та відсутністю заяв про розгляд справи за відсутності позивача.

Згідно ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.44, 223, 257-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через суд першої інстанції.

Суддя В. П. Маслак