Рішення № 109450671, 01.03.2023, Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/29/23

Провадження № 2/169/137/23

Категорія:

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 року смт. Турійськ

Турійський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Ковальчук О. В.,

за участю:

секретаря Гаврилюк Н.В.,

справа № 169/29/23

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

позивач ОСОБА_2 ,

позивач ОСОБА_3 ,

відповідач Міністерство енергетики України

відповідач АТ «НАК «Нафтогаз України»,

відповідач Турійська селищна рада,

третя особа АТ «Укртрансгаз»,

третя особа КП «Волинське обласне БТІ»

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Міністерства енергетики України, Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Турійської селищної ради Волинської області, третя особа без самостійних вимог: Акціонерне товариство «Укртрансгаз», комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та про визнання права власності згідно Свідоцтва про право власності на житло,

УСТАНОВИВ :

Позивачі звернулися до суду з позовом в якому просить припинити державну реєстрацію права власності на (форма власності - державна) Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (в повному господарському віданні дочірної компанії «Укртрансгаз» національної компанії «Нафтогаз України»), а саме: на житловий будинок оператора № НОМЕР_1 , площею – 104,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , запис про яке вчинений – 28.02.2012 року (реєстраційний номер – 36026426, номер запису – 48 в книзі 1), згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане на підставі рішення виконкому Селецької сільської ради за № 26 від 27.06.2011 року та скасувати (погасити) в архівній складовій частині в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис – 36026426, про житловий будинок оператора АДРЕСА_2 .

Свої вимоги позивачі обґрунтовують наступним. Позивач ОСОБА_1 працювала на підприємстві магістральних газопроводів у Волинській області, в 1995 році разом з сім`єю вселена в житловий будинок оператора АДРЕСА_1 , як оператор підприємства ГРС. 16.02.2012 року виконавчим комітетом Селецької сільської ради видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі рішення виконкому Селецької сільської ради за № 26 від 27.06.2011 року. КП «ВОБТІ» зареєстровано власність за Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Земельна ділянка біля будинку, площею 2779 кв.м. перебуває у постійному користуванні відповідачів 1, 2. Позивачі постійно проживають в зазначеному будинку, відповідачі не заперечують проти реєстрації за ними права власності на житло. В 2020 році наказом АТ «Укртрансгаз» від 21.09.2020 № 596 «Про безоплатну передачу державного майна з балансу філії «Укргазтехзв`язок» АТ «УкрУкртрансгаз» у комінальну власність та рішення про згоду на передачу у комунальну власність Селецької сільської територіальної громади будинку оператора передано вказаний будинок на баланс Селецької сільради. У зв`язку з децентралізацією, населений пункт Селець став відноситись до Турійської територіальної громади. Вказана громада взяла будинок на свій баланс і 19.05.2022 року на підставі Розпорядження № 154 Турійської селищної ради видане Свідоцтво про право власності на житло на ім`я позивачів. Згідно свідоцтва про право власності на житло, виготовлено технічний паспорт на житловий будинок від 24.05.2021 року, який є складовою частиною Свідоцтва про право власності на житло. В травні 2021 року позивач звернулась до сектору реєстраційної роботи ЦНАП Турійської селищної ради із проханням зареєструвати Свідоцтво про право власності на житло, але 08.06.2021 року отримала відмову із посиланням на те, що існують наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно за відповідачем 1,2. Позивачі фактично здійснили приватизацію житла, але позбавлені можливості зареєструвати його, тому змушені були звернутись із зазначеним позовом до суду.

Ухвалою суду від 04 січня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

23.01.2023 року представником відповідача Міністерства енергетики України – директором департаменту Скороход В.С. надано відзив на позовну заяву.

31.01.2023 року представником відповідача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» – адвокатом Коваль Н.Т. надано відзив на позовну заяву.

01.02.2023 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Будь-яких інших процесуальних дій по справі не вчинялося.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на викладені в ньому обставини та просила його задовольнити.

Позивач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини та просив його задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суду повідомив заявою, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач Міністерство енергетики України в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки повідомив суду заявою, відповідно до якої просив розгляд справи проводити за відсутності свого представника, при вирішенні спору врахувати відзив та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Представник відповідача АТ «НАК «Нафтогаз» - адвокат Коваль Наталія Тарасівна, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись, що компанія є неналежним відповідачем у справі та просила відмовити в задоволенні позову в частині вимог заявлених до НАК «Нафтогаз України».

Відповідач Турійська селищна рада Волинської області в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки повідомив суду заявою, відповідно до якої просив розгляд справи проводити за відсутності свого представника та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи, без самостійних вимог Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - адвокат Оніщук Василь Миколайович, в судовому засіданні просив суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Третя особа, без самостійних вимог комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про дату, час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином, причини своєї неявки суду не повідомили.

Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 працювала на підприємстві магістральних газопроводів у Волинській області, в 1995 році разом з сім`єю вселена в житловий будинок оператора АДРЕСА_1 , як оператор підприємства ГРС.

16.02.2012 року виконавчим комітетом Селецької сільської ради видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, на підставі рішення виконкому Селецької сільської ради за № 26 від 27.06.2011 року . КП «ВОБТІ» зареєстровано власність за Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (а.с. 8-9).

Земельна ділянка біля будинку, площею 2779 кв.м. перебуває у постійному користуванні відповідачів 1, 2. Позивачі постійно проживають в зазначеному будинку, відповідачі не заперечують проти реєстрації за ними права власності на житло (а.с. 10-12).

Відповідно до протоколу спільного засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації працівників Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів УМГ «ЛЬВІВТАНСГАЗ» і адміністрації Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів від 03.12.2018 року № 27 погоджено безоплатну передачу житлового будинку по АДРЕСА_1 у комунальну власність Селецькій сільській раді з наданням права для подальшої приватизації вказаного будинку сім`єю пенсіонера ОСОБА_1 (а.с. 17).

Наказом АТ «Укртрансгаз» від 21.09.2020 № 596 «Про безоплатну передачу державного майна з балансу філії «Укргазтехзв`язок» АТ «УкрУкртрансгаз» у комінальну власність та рішення про згоду на передачу у комунальну власність Селецької сільської територіальної громади будинку оператора передано на баланс Селецької сільради (а.с. 18).

19.05.2021 року на підставі Розпорядження № 154 Турійської селищної ради видане Свідоцтво про право власності на житло на ім`я позивачів (а.с. 20-21).

Згідно свідоцтва про право власності на житло, виготовлено технічний паспорт на житловий будинок від 24.05.2021 року, який є складовою частиною Свідоцтва про право власності на житло (а.с. 22-27).

В травні 2021 року позивач звернулась до сектору реєстраційної роботи ЦНАП Турійської селищної ради із проханням зареєструвати Свідоцтво про право власності на житло, але 08.06.2021 року отримала відмову із посиланням на те, що існують наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно за відповідачем 1,2 (а.с. 28-29).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. (ч. 1 ст. 55 Конституції України).

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. (ч. 2 ст. 41 Конституції України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. (ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч. 1 ст. 15 ЦК України).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. ( ст. 392 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачі фактично здійснили приватизацію житла, але позбавлені можливості здійснити його реєстрацію.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Відповідно до п. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію про скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності гарантується Конституцією України і захищається способами, передбаченими законодавством.

Стаття 328ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Щодо відмови в задоволенні позовних вимог до відповідача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суд виходить з наступного.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/6090/18, яка відповідає висновкам, викладеним у її постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 з подібних правовідносин, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Як встановлено з матеріалів справи НАК «Нафтогаз України» не є володільцем спірного майна, а тому є неналежним відповідачем по справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 321, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Міністерства енергетики України, Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Турійської селищної ради Волинської області, третя особа без самостійних вимог: Акціонерне товариство «Укртрансгаз», комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно та про визнання права власності згідно Свідоцтва про право власності на житло, задовольнити частково.

Припинити державну реєстрацію права власності на (форма власності - державна) Державою Україна в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (в повному господарському віданні дочірної компанії «Укртрансгаз» національної компанії «Нафтогаз України»), а саме: на житловий будинок оператора № 7, площею – 104,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , запис про яке вчинений – 28.02.2012 року (реєстраційний номер – 36026426, номер запису – 48 в книзі 1), згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке видане на підставі рішення виконкому Селецької сільської ради за № 26 від 27.06.2011 року.

Скасувати (погасити) в архівній складовій частині в Реєстрі прав власності на нерухоме майно запис – 36026426, про житловий будинок оператора № НОМЕР_1 , площею 104, 4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

В частині задоволення позовних вимог до відповідача Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 09.03.2023 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Міністерство енергетики України, юридична адреса: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 30, код ЄДРПОУ 37552996.

Відповідач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», юридична адреса: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720.

Відповідач: Турійська селищна рада Волинської області, юридична адреса: селище міського типу Турійськ, майдан Центральний, будинок 1, Ковельського району, Волинської області, код ЄДРПОУ 04333052.

Тертя особа: Акціонерне товариство «Укртрансгаз», юридична адреса: місто Київ Кловський узвіз, будинок 9/1, код ЄДРПОУ 30019801.

Третя особа: комунальне підприємство «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», юридична адреса: місто Луцьк, вулиця Січова, будинок 22а, Волинської області, код ЄДРПОУ 03339242.

Суддя О.В. Ковальчук