Рішення № 109448806, 08.03.2023, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 р. м. Чернівці Справа № 600/3454/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор", про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор" (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» щодо не належного забезпечення права ОСОБА_1 на телефонні розмови у мережах фіксованого або рухомого (мобільного) зв`язку, без обмеження їх кількості, тривалістю однієї розмови до 15 хвилин, що передбачені ч. 5 ст. 110 КВК України та пунктами 1,2, частини 4 розділу VII правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально - виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 р. №1769/5;

- зобов`язати ДУ "Чернівецький слідчий ізолятор" забезпечити право ОСОБА_1 на телефонні розмови у мережах фіксованого або рухомого (мобільного) зв`язку, без обмеження їх кількості, тривалістю однієї розмови до 15 хвилин, що передбачені ч. 5 ст. 110 КВК України та пунктами 1, 2 частини 4 розділу VII правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально - виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 р. №1769/5.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, про протиправність дій відповідача щодо порушення права останнього на здійснення дзвінків з мобільного телефону без обмеження їх кількості тривалістю однієї розмови до 15 хвилин, посилаючись при цьому на вимоги законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що ним дотримуються всі норми законів та підзаконних нормативно-правових актів, та всім засудженим, які утримуються в межах ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» надаються рівні права у здійсненні телефонних дзвінків. Звертав увагу суду на те, відповідно до Журналу обліку телефонних розмов засуджених Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» позивачем здійснювались телефонні дзвінки щодня в проміжок між 03 по 04, з 06 по 10, з 12 по 18, з 20 по 30 червня, а також з 01 по 15, з 19 по 28, з 30 по 31 липня 2022 року тривалістю не менше 15 хвилин.

Відтак, на думку відповідача, не зрозуміло, які саме права позивача були порушені, а тому в задоволенню позовним вимог слід відмовити.

3.Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідачем не спростовано його тверджень щодо порушення прав засудженого, у тому числі права на здійснення дзвінків з мобільного телефону без обмеження їх кількості тривалістю однієї розмови до 15 хвилин. Право позивача було порушено, адже його заяви про надання йому телефонних дзвінків, не були задоволені, що свідчить про те, що відповідач обмежив позивача у здійсненні телефонних розмов у кількості більше однієї тривалістю до 15 хв

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалою суду за клопотання представника позивача витребувано у Державної установи "Чернівецький слідчий ізолятор", наступні докази (за наявності), зокрема: копію затверджених Правил внутрішнього розпорядку ДУ "Чернівецький слідчий ізолятор"; заяви ОСОБА_1 до начальника ДУ "Чернівецького слідчого ізолятора", про надання можливості здійснення телефонних розмов за період червень - липень 2022 року.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 засуджений до довічного позбавлення волі, перебуває в державній установі «Чернівецький слідчий ізолятор».

2. Судом дослідженні в матеріалах справи наявні аналогічного змісту заяви позивача в період з червня 2022 - серпень 2022 до начальника Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» про надання можливості здійснити телефонні розмови.

Зі змісту вказаних заяв вбачається, що на кожній з них начальником ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» проставлено резолюцію наступного змісту: «Дозволяю».

3. Судом також досліджено Журнал обліку телефонних розмов засуджених Держаної установи «Чернівецький слідчий ізолятор», згідно відомостей якого позивач здійснював телефонні дзвінки щодня в проміжок між 6 по 10, з 12 по 18 та з 20 по 30 червня, з 01 по 13, з 19 по 22, з 25 по 29 липня 2022 року тривалістю не менше 15 хвилин.

Крім того, згідно відомостей зазначених в Журналі обліку здійснення засудженими відеозв`язку через мережу Інтернет встановлено, що позивач здійснював дзвінки в період з 14 по 17, з 20 по 24, з 27 по 30 червня, а також 01, з 04 по 08, з 11 по 13, з 19 по 22, з 25 по 29 липня 2022 року тривалістю не менше 15 хвилин.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду (частина 3 статті 63 Конституції України).

2. Відповідно до частини 1 статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (частини 1, 2 статті 7 Кримінально-виконавчого кодексу України).

На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов`язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу (частина 2 статті 151 Кримінально-виконавчого кодексу України).

3. Аналіз наведених норм свідчить про те, що державою гарантовано права, свободи і законні інтереси засуджених, які користуються усіма правами людини та громадянина за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду.

4. Перелік прав та обов`язків засуджених до позбавлення волі наведено у статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України, частиною 1 якої визначено, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України, в тому числі й здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв`язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.

Особливості реалізації права засуджених на телефонні розмови врегульовано статтею 110 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Частиною 5 зазначеної вище статті передбачено, що засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров`я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв`язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених.

Телефонні розмови проводяться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну, а за необхідності та за погодженням з адміністрацією - у будь-який час.

5. Водночас частиною 8 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України.

На реалізацію положень статей 107 та 110 Кримінально-виконавчого кодексу України наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року №2823/5 затверджені Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань (далі – Правила №2823/5), згідно з пунктом 2 розділу 2 яких засуджені мають право вести телефонні розмови у порядку, встановленому розділом XІV цих Правил.

6. Так, розділом XІV Правил №2823/5 деталізовано особливості реалізації прав засуджених на телефонні розмови. Зокрема, пунктом 2 розділу XІV Правил №2823/5 передбачено, що адміністрація установи виконання покарань забезпечує надання засудженим телефонних розмов без обмеження їх кількості у визначений розпорядком дня час. З метою реалізації права на телефонні розмови усіх засуджених, які відбувають покарання в установі, тривалість розмови одного засудженого не має перевищувати 15 хвилин.

Для проведення телефонних розмов у визначеному адміністрацією установи виконання покарань місці встановлюються таксофони та забезпечується наявність засобів рухомого (мобільного) зв`язку, які знаходяться на обліку установи.

Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого під контролем представника адміністрації установи виконанням покарань протягом дня у вільний від роботи час і поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. За необхідності та за погодженням з адміністрацією установи виконання покарань телефонну розмову може бути надано у будь-який час.

Телефонні розмови надаються засудженому за його письмовою заявою, в якій зазначаються місцезнаходження, телефонний номер абонента та тривалість розмови.

У разі якщо засуджений набирає телефонний номер абонента, який не зазначений у заяві, вживає під час телефонної розмови нецензурні слова, телефонна розмова припиняється, про що робиться відмітка на заяві засудженого.

Факт телефонної розмови засудженого реєструється у журналі обліку телефонних розмов засуджених.

7. Системний аналіз приписів частини 5 статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України та пункту 2 розділу XІV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року №2823/5, свідчить про те, що адміністрація установи виконання покарань забезпечує право засуджених на телефонні розмови, не обмежуючи при цьому їх кількості у визначений розпорядком дня час. Однак, з метою реалізації права на телефонні розмови усіх засуджених підзаконним нормативним актом передбачено обмеження тривалості розмови засудженого, що не може перевищувати 15 хвилин.

8. Звертаючись до суду, позивач фактично зводив свої аргументи до того, що відповідачем не належно забезпечується право останнього на здійснення телефонних дзвінків.

Разом з тим, суд відхиляє такі твердження позивача, як безпідставні та необґрунтовані, оскільки такі спростовується наявними у справі матеріалами.

При цьому суд зазначає, що із наданих відповідачем заяв позивача про надання йому можливості здійснення телефонних розмов в період з червня по серпень 2022 року судом встановлено, що начальником ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» проставлено резолюцію наступного змісту: «Дозволяю», тобто надано дозвіл на здійснення телефонних дзвінків.

Також згідно дослідженого судом Журналом обліку телефонних розмов засуджених судом встановлено, що позивач здійснював телефонні дзвінки у спірний період. Тобто, відповідачем в повній мірі забезпечено право позивача на здійснення телефонних дзвінків в червні, липні 2022 року.

9. Крім цього, суд критично оцінює твердження позивача про те, що він має право на необмежену кількість дзвінків з тривалістю розмови до 15 хвилин кожна, й вважає такі помилковими, з огляду на наступне.

Так, положення пункту 2 розділу XІV Правил №2823/5 слід трактувати таким чином, що засуджені мають право на необмежену кількість телефонних розмов у визначений розпорядком дня час, однак протягом дня тривалість таких розмов не має перевищувати сумарно 15 хвилин.

Інше тлумачення вказаних норм позивачем є помилковим, оскільки надання засудженому права на необмежену кількість телефонних розмов, тривалість яких становитиме 15 хвилин кожна, унеможливить реалізацію права на телефонні розмови усіх засуджених.

Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин в справі, суд дійшов висновку, що відповідачем належним чином забезпечено право позивача на здійснення телефонних розмов за поданими ним зверненнями у спірний період, а тому позовні вимоги є безпідставними, а аргументи позивача помилковими.

Відтак, відсутні правові підставі для задоволення позову, оскільки у спірних відносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

10. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

11. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Враховуючи те, що позивач звільнений звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор», про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії -відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (ДП "Чернівецький слідчий ізолятор" пл. Соборна, 6, м. Чернівці, 58000)

Відповідач - Державна установа "Чернівецький слідчий ізолятор" (площа Соборна, 6, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ: 08565032).

Суддя О.В. Боднарюк