Рішення № 109448506, 08.03.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 607/16771/22

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі – Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області) про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 20.09.2022 №324480, винесеної начальником відділу В. Сушко.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23.11.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду у Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу передати за підсудністю на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення. Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Залучено Державну службу України з безпеки на транспорті (далі – Укртрансбезпека) як співвідповідача до участі в справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф постановою №324480 від 20.09.2022. позивач не являється суб`єктом господарювання, а тому, на його думку, не є перевізником. Особа водія ОСОБА_2 , який не побажав представити інспекторам при складанні акту, видану ОСОБА_1 07.04.2021 довіреність на автомобіль, позивачу не відома. Відповідно до технічного паспорта ОСОБА_1 є власником автомобіля. Однак адміністративна відповідальність власників транспортних засобів Законом України "Про автомобільний транспорт" не передбачена.

За таких обставин, на думку позивача, спірне рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у даній справі, Укртрансбезпекою 03.02.2023 подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час проведення заходів державного нагляду (контролю) водій ОСОБА_2 надав для перевірки накладну №196 від 21.07.2022 в якій зазначено, що перевозився вантаж цегла будівельна та піддони. Згідно даної накладної вантажовідправником являється товариство з обмеженою відповідальністю "Мебель-Сервіс", вантажоодержувачем "Транс БУД ГКС", що підтверджує надання послуг з перевезення вантажу. У водія на момент перевірки відсутня товарно-транспортна накладна, чим порушено вимоги ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Твердження позивача про те, що він не являється перевізником, так як не являється суб`єктом господарювання, в силу вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" є безпідставні.

Зазначає, що позивач подав скаргу на постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №324480 від 20.09.2022 до Укртрансбезпеки, в якій вказує, що транспортний засіб марки VOLVO FH 12.420 реєстраційний номер НОМЕР_1 переданий ним іншій особі в користування згідно договору відчуження. Причому позивач не надав будь яких документів що підтверджують передачу вищенаведеного транспортного засобу в користування іншій особі, тож у задоволені даної скарги було відмовлено. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповіді на відзив, позивач відзначив, що відповідачем до відзиву не долучено доказів, що його своєчасно було повідомлено про відкриття справи про притягнення до адміністративної відповідальності, не роз`яснено його права, не дотримано при розгляді справи інші вимоги, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Водночас транспортний засіб є приватною власністю позивача, а тому останній мав право передавати транспортний засіб у користування іншій фізичній особі, передавши їй реєстраційні документи на транспортний засіб. Реєстраційне посвідчення на автомобіль не являється документом за яким можна встановити особу перевізника. Відповідачем не встановлено особу порушника, що призвело до помилкового притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області шляхом проведення рейдової перевірки на підставі щотижневого графіку у період з 18.07.2022 по 24.07.2022 та направлення №011577 від 18.07.2022, 21.07.2022 у м. Червоноград, вул. Львівська, 67, а.д. Р-15, Львівська область, перевірено транспортний засіб марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ), що належить ОСОБА_1 .

Під час проведення заходів державного нагляду (контролю) водій ОСОБА_2 надав для перевірки накладну №196 від 21.07.2022 в якій зазначено, що перевозився вантаж цегла будівельна та піддони. Згідно даної накладної вантажовідправником являється товариство з обмеженою відповідальністю "Мебель-Сервіс", вантажоодержувачем "Транс БУД ГКС".

За результатами проведення рейдової перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №342031 від 21.07.2022, в якому зазначено, що автомобілем марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозили вантаж. На момент перевірки у водія ОСОБА_2 відсутня товарно-транспортна накладна, чим порушено вимоги ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

В акті, графа "Пояснення водія про причини порушення", водій ОСОБА_2 зазначив: "З актом ознайомлений, претензій не маю".

Про розгляд 20.09.2022 акту №342031 від 21.07.2022 позивача було інформовано листом-повідомленням №28287/39/24-22 від 06.09.2022, надісланого рекомендованим листом, який 08.10.2022 повернувся за зворотною адресою з підстав "за закінченням терміну зберігання". За трекером даного поштового відправлення 4602702845445, 08.09.2022 відправлення не вручене під час доставки "інші причини".

Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області 20.09.2022 прийнято постанову №324480, якою за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі – Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до абз.1 п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення..

Згідно абз.2 п.27 Порядку №1567 за наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт".

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

У відповідності до ч.1 ст.34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Зокрема, документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Згідно з ч.2 ст.49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Як встановлено судом, позивач є власником транспортного засобу марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №342031 від 21.07.2022, зафіксовано відсутність у водія транспортного засобу марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 товарно-транспортної накладної на вантаж, яка є обов`язковою для здійснення вантажних перевезень.

Факт здійснення поставки засвідчується наданою для перевірки накладною №196 від 21.07.2022 в якій зазначено, що перевозився вантаж цегла будівельна та піддони, вантажовідправником являється товариство з обмеженою відповідальністю "Мебель-Сервіс", вантажоодержувачем – "Транс БУД ГКС".

Встановлені судом обставини свідчать про вчинення 21.07.2022 порушення законодавства про автомобільний транспорт – перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", за що абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу.

З приводу тверджень позивача про те, що він не являється перевізником у спірних правовідносинах, а належний йому на праві власності транспортний засіб був переданий іншій особі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до п.3 якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.08.2010 № 379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861 (далі – Інструкція) за письмовою заявою власника ТЗ - фізичної особи, зразок якої наведено в додатку 14 до цієї Інструкції, про надання права керування цим ТЗ іншій фізичній особі (за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) працівниками Центру оформляється та видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві.

Також, згідно з п.6.3 Інструкції якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" чітко визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов`язковою згідно з вимогами ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.

Правовий висновок щодо оформлення тимчасового реєстраційного талону зробив Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі № 804/8740/16, вказавши, що попри те, що наведені положення п.6.3 Інструкції передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України "Про автомобільний транспорт ".

Матеріали справи не містять відомостей про передання позивачем належного останньому транспортного засобу, у користування іншій особі, зокрема третій особі або водію, який був присутній під час перевірки транспортного засобу (ні договору оренди, ні договору позички, ні тимчасового реєстраційного талону).

Також суд зауважує, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу марки VOLVO FH 12.420, реєстраційний номер НОМЕР_1 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що в цій справі саме позивач виступав автомобільним перевізником при здійсненні перевезення вантажу транспортним засобом.

Водночас довіреністю від 07.04.2021 ОСОБА_1 лише уповноважив представляти його інтереси з питань експлуатації та/або розпорядження (продати, здати в оренду (найм), позичку чи обміняти, відремонтувати, отримувати страхове відшкодування) (а.с.11), що не спростовує факт здійснення перевезення транспортним засобом, власником якого є позивач, у зв`язку з чим відповідачем вірно визначено суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Решта доводів позивача, висновків суду по суті вимог також не спростовують.

В свою чергу, повідомленням №28287/39/24-22 від 06.09.2022 позивача було інформовано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 20.09.2022. Повідомлення надіслано рекомендованим листом зі штрих-кодовим ідентифікатором №4602702845445. За трекером даного поштового відправлення 4602702845445, 08.09.2022 відправлення не вручене під час доставки "інші причини".

Вказане свідчить, що відповідачем дотримано вимоги законодавства в частині належного повідомлення позивача про час і місце розгляду справи.

При цьому відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача). Відправник не знає і не може знати хто саме та за яких обставин отримає поштове відправлення і чи отримає взагалі. У зв`язку з цим, відправник не може відповідати за доставку кореспонденції.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16.

Отже, враховуючи наведене суд приходить до переконання, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, службовими особами відповідача було правомірно розглянуто справу без участі уповноваженої особи позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17, відповідно до якої відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу права спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови №324480 від 20.09.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", що відповідає вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатніх доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 березня 2023 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 );

відповідач:

- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12,м. Тернопіль,46027, код ЄДРПОУ: 39816845).

Головуючий суддя Мандзій О.П.