Ухвала суду № 109444061, 02.03.2023, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2370/23

№ 1-кп/183/1106/23

02 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12022221100001261 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Куп`янськ Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України,

в с т а н о в и в :

До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 27.02.2023 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022221100001261 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.

Прокурор в судовому засіданні вважав за необхідне призначити кримінальне провадження до розгляду, оскільки підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає. Крім того, прокурор заявив клопотання про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, мотивуючи свою позицію тим, ризики, які були враховані судом при обранні йому запобіжного заходу тримання під вартою не змінилися, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з`явилося, тому продовження строку тримання під вартою необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_4 проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечувала, проти задоволення клопотання про продовження строків тримання під вартою заперечувала, просила застосувати заставу у мінімальному розмірі.

Обвинувачений проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечував, щодо клопотання про продовження строків тримання під вартою підтримав свого захисника.

Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору не має.

Отже, суд, вислухавши думку учасників процесу, вважає за можливе призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за участі прокурора, обвинуваченого, захисника, осіб, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

При вирішенні клопотання прокурора про необхідність продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років та з конфіскацією майна або без такої.

У зв`язку з цим суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), який у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 року зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

За таких обставин суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.

Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на безпосередніх свідків за провадженням, з метою зміни їх показів, а також відмови від давання будь яких інших додаткових показів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, то про його наявність свідчить те, що ОСОБА_5 добровільно співпрацював з окупаційною адміністрацією держави агресора, толерантно віднісся до захоплення частини території України.

Всі ці обставини в своїй сукупності свідчать про те, що перебуваючи без запобіжного заходу, обвинувачений ОСОБА_5 зможе вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України.

Слідчий суддя враховує наявність у ОСОБА_5 місця проживання, однак, дані обставини з урахуванням вищевикладеного не можуть слугувати достатньою підставою для застосування обвинуваченомуОСОБА_5 іншого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою.

Тому, на думку суду, на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому продовження обвинуваченому строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосований обвинуваченому ОСОБА_5 продовжити на 60 днів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 314, 331, 376 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 , обвинуваченогоу вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні на 13 березня 2023 року о 10 годині 45 хвилин в залі судового засідання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за участі прокурора, обвинуваченого, захисника, осіб, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Куп`янськ Харківської області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, продовжити строк раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою по 27 квітня 2023 року включно.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Повний текст Ухвали оголошено 07 березня 2023 року о 08.50 годині.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1