Рішення № 109442582, 06.02.2023, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/11232/22

Провадження № 2-а/756/27/23

УКРАЇНА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року місто Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ткач М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Департаменту транспорту інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на звернення до суду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 28.09.2022 вона рухалась з м. Ірпінь до м. Києва і на блокпосту перед в`їздом до м. Києва її було зупинено працівниками поліції та повідомлено, що її автомобіль «Toyota Higlander» номерний знак НОМЕР_1 перебуває у розшуку на підставі постанови державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), винесеної у виконавчому провадженні щодо примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. На її звернення 28.09.2022 державним виконавцем їй було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження від 27.04.2022 № 68891080 та заяву Департаменту транспорту інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відкриття виконавчого провадження. Згідно отриманої постанови, вона 07.10.2021 о 10.53год на вул. Мечнікова, 16, в м.Києві, вчинила адміністративне правопорушення, а саме, поставила транспортний засіб «Toyota Higlander» номерний знак НОМЕР_1 , на стоянку на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками, чим на думку головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспорту інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кушніра О.М. порушено п.15.10б) Правил дорожнього руху та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, у зв`язку із викладеним на неї було застосовно адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн., оскільки про постанову позивачу не було відомо штраф не було оплачено, відповідач звернувся до відділу виконавчої служби та просив стягнути з неї 680 грн. У зв`язку з відкриттям виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з неї мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 196грн. Позивач вважає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності безпідставною, винесеною з істотним порушенням її прав та такою, що не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому такою, що підлягає скасуванню. Серед іншого, зазначається, що згідно підпункту «б» п.15.10 Правил дорожнього руху, стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками). У той же час, відповідно до підпункту «в» п.15.10 Правил дорожнього руху, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. Аналіз положень п.15.10 у взаємодії з п.15.6 Правил дорожнього руху, дає підстави для висновку що стоянка легкового автомобілю на тротуарі можлива у декількох випадках: у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з табличками 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 тільки у спосіб, позначений на таблиці; на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2м. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №750/3679/17.Ураховуючи, що легковий автомобіль позивача був розташований на краю тротуару, який примикає до проїзної частини, та розташовано таким чином, що він не створював перешкоди для руху пішоходів та інших учасників руху, до того ж при складенні постанови про накладення стягнення інспектором не тільки не доведено порушення прави стоянки, а взагалі не доведено те, що автомобіль «Toyota Higlander» номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності, був постановлений на стоянку, відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 122 КУпАП. Ураховуючи викладене, позивач просить суд скасувати постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення, закрити провадження у справі, а також поновити їй строк для подання позовної заяви, як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки про існування оскаржуваної постанови від 07.10.2021 вона дізналась лише 28.09.2022, коли особисто звернулась до державного виконавця Оболонського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Києв).

Ухвалою суду від 05.12.2022 відкрито провадження в справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Відповідачу був встановлений п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження від 05.12.2022, а відповідачу разом з копією ухвали було направлено примірник позовної заяви із всіма додатками.

Як убачається із матеріалів, 02.01.2023 уповноваженою особою відповідача було отримано примірник позовної заяви із всіма додатками та копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі.

18.01.2023 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява, у якій відповідач просив відкласти розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспорту інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що свідчить про обізнаність сторони відповідача про суть позову та призначені судові засідання у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся. При цьому, на адресу суду від позивача 06.02.2023 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Відповідач у справі не скористався правом надати відзив, пояснення або заперечення на позовну заяву.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як встановлено судом , 07.10.2021 головним інспектором з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції), з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кушнір О.М. склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1 KI № 0000290776, за якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Як зазначено у постанові, транспортний засіб «Toyota Higlander» державний номерний знак НОМЕР_1 , 07.10.2021о 10 год. 53 хв. на вул. Мечнікова, буд.16 в м. Києві, поставлено на стоянку на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками, чим порушено п. 15.10 «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Крім того, в постанові зазначено, що технічним засобом, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення: Термінал ParkUP. Адреса вебсайту в мережі інтернет з матеріалами kyiv.digital/penalty/chek, ідентифікатор для доступу до інформації на веб сайті - номер постанови.

У силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ст. 252 КАС України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач ОСОБА_1 здійснила стоянку транспортного засобу на тротуарі, де немає місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленим табличками, чим порушила п. 15.10 б) ПДР України та вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, з наведеного вбачається, що для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП необхідно встановити у діях особи склад адміністративного правопорушення, зокрема, його об`єктивну сторону.

Згідно підпункту "б" пункту 15.10 Правил дорожнього руху, стоянка забороняється на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).

Відповідно до підпункту "в" пункту 15.10 Правил дорожнього руху, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Пункт 15.6. цих Правил встановлює, що стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43, встановленими з табличкою 7.6.1, дозволяється на проїзній частині вздовж тротуару, а встановленими з однією з табличок 7.6.2-7.6.6 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки так, як показано на табличці.

Аналіз положень пункту 15.10 у взаємодії з пунктом 15.6 Правил дорожнього руху України, дає підстави для висновку, що стоянка легкового автомобілю на тротуарі можлива у декількох випадках:

1) у місцях, позначених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з табличками 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 тільки у спосіб, позначений на табличці;

2) на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі №750/3679/17.

Тобто, пп. "в" слід вважати виключенням із загальної заборони, передбаченої підпунктом "б" п. 15.10 ПДР, аналогічно як і при застосуванні табличок 7.6.1, 7.6.2-7.6.5 у місцях, позначених дорожніми знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43. Таким чином, суд вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення пп. "б" п. 15.10 ПДР є неправомірним, якщо автомобіль було припарковано із дотриманням умов, передбачених пп. "в" вказаного пункту Правил.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху України тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

З матеріалів фотофіксації, що наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що автомобіль позивача розташований на краю тротуару, який прилягає до проїзної частини, при цьому пішоходи безперешкодно здійснюють рух тротуаром.

Натомість, доказів того, що відповідачем здійснювався замір відстані від місця стоянки автомобіля позивача до краю тротуару, де здійснюють рух пішоходи, за допомогою якого можливо було б встановити, що на тротуарі для руху пішоходів залишилося менше 2 метрів, матеріали справи не містять.

У той же час, однією з підстав оскарження та наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови позивачем було визначено те, що фотофіксація проводилась в інтервалі 31 секунди, що не доводить факту стоянки транспортного засобу - припинення руху на час більше 5 хвилин.

Згідно п. 1.10 ПДР стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

У свою чергу, зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

З оскаржуваної постанови вбачається, що транспортний засіб «Toyota Higlander» державний номерний знак НОМЕР_1 , 07.10.2021о 10 год. 53 хв. на вул. Мечнікова, буд.16 в м. Києві був поставлений на стоянку на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками, чим позивачем порушено п. 15.10.б ПДР України.

Тобто, суть адміністративного правопорушення, у зв`язку з вчиненням якого ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності, полягає саме в здійсненні стоянки (припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин) на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками.

Позивачем до матеріалів справи додано фото матеріалів, які отримані під час фотозйомки правопорушення, на яких зображено автомобіль «Toyota Higlander» номерний знак НОМЕР_1 та зазначено дату та час скоєння 07.10.2021 та час - 10.53:05, 10.53:09, 10.53:24, 10.53:31, 10.53:36.

Таким чином, матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивачем було здійснено стоянку транспортного засобу «Toyota Higlander» номерний знак НОМЕР_1 на тротуарі на час, більший ніж 5 хвилин, що безпосередньо становить суть порушення, передбаченого п.п. «б» п. 15.10 ПДР України.

Відтак, з системного аналізу вказаних вище обставин, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин відповідачем не було виконано покладений на нього обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, оскільки матеріали справи не містять доказів стоянки автомобіля на тротуарі, де нема місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими табличками, адже фотофіксація здійснена відповідачем в інтервалі 31 секунди, а не 5 хв і більше, що доводило б наявність складу визначеного адміністративного правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Принцип презумції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

У свою чергу відповідно до приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, на думку суду, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, оскільки з аналізу наведених вище норм законодавства слідує, що у відповідних категоріях справ обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладається саме на суб`єкта владних повноважень, який в даному випадку відповідачем не виконаний, відзив останнім не поданий.

Проаналізувавши матеріали, які містяться у справі, вбачається відсутність належних і допустимих доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність у діях позивача об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП , а тому відповідачем не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями ч. 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 496,20 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту транспорту інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції), з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кушнір Олексія Миколайовича серії 1КІ № 0000290776 від 07 жовтня 2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ЄДРПОУ 37405284, вул. Леонтовича, 6, м. Київ, 01030) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено - 06.02.2023.

Суддя М.М. Ткач