Рішення № 109441570, 07.03.2023, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4390/21

Провадження № 2-др/159/9/23

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Лесика В.О.,

за участю секретаря Посполітак Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі заяву представника позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

Представником позивача подано до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь позивача судові витрати, які останній поніс у зв`язку з наданням йому професійної правничої допомоги під час розгляду справи в розмірі 10000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотання про розгляд заяви у його відсутності та позивача, заяву підтримують повністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотання про розгляд заяви у їх відсутності.

Представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» будучи належним чином повідомленим, про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явися. Будь-яких клопотань чи заяв суду не подав.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що заява підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.02.2023 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригодизадоволено частково. Ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у загальному розмірі 24509,59 грн, а також 260,82 грн. моральної шкоди та 1397,74 грн., судового збору. У решті позовних вимог відмовлено.

Частиною 1 ст. 270 ЦПК України передбачені підстави для ухвалення додаткового рішення по справі, а саме суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

Так, як вбачається з матеріалів справи стороною позивача було заявлено вимогу про компенсацію витрат на правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою .

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення усправі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, представником позивача надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До вказаної заяви про стягнення судових витрат представником позивача додав договір про надання правової допомоги від 01.08.2021 року, Акт прийому -передачі виконаних робі про надання професійної правничої допомоги від 24.02.2023 року, платіжне доручення від 06.08.2021 року про сплату ОСОБА_2 на рахунок АО «Статус» 10000 грн. за правничу допомогу.

Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що дана справа перебувала в провадженні суду з серпня 2021 року, зміст заяв представника позивача по суті, складність справи, час, затрачений представником позивача в судових засіданнях, їх кількість, а тому вважає що визначений розмір оплати є дещо завищеним та не є співмірним обсягу наданих послуг.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що справедливим та виваженим буде стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» в користь ОСОБА_2 4000 (чотири тисячі ) гривень 00 копійок судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

В решті заявлених вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення виготовлено 07 березня 2023 року.