Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року м. Черкаси Справа № 925/1291/22
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М. за участі представників сторін: позивача (у відеоконференції) адвоката Марчука В.Р., відповідача Короткої А.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс" про стягнення 1140062 грн. 24 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал Плюс" звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс" (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору поставки скрапленого газу № ІГП240120-38 від 24.01.2020 року, 663813 грн. 02 коп. боргу, 188595 грн. 64 коп. пені, 141432 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 146220 грн. 73 коп. 30% річних, що разом становить 1140062 грн. 24 коп., а також відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем порядку та строків оплати товару за договором договору поставки скрапленого газу № ІГП240120-38 від 24.01.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.12.2022 року, позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1291/22 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.02.2023 року.
Відповідач в особі свого представника подав суду 11.01.2023 року клопотання про поновлення строку на подачу відзиву(вх. № 507/23, а.с. 145) та відзив на позовну заяву (вх. № 510/23, а.с. 147-149),07.02.2023 року клопотання (вх. № 1998/23, а.с. 164), за змістом яких заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши:
на наявність обставин непереборної сили враховуючи розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.07.20214 року № 793-рл та № 1083-рл від 23.09.2021 року про анулювання ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс" на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку з чим товариство з 28.10.2021 призупинило господарську діяльність. Лише 02.11.2022 року, після скасування Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №580/7152/21 розпоряджень Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.07.20214 року № 793-рл та № 1083-рл від 23.09.2021 року та видалення 14.11.2022 року з єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання відомостей про анулювання ліцензій, товариство відновило господарську діяльність;
безпідставність заявлених вимог щодо пені за наявності війни в державі та п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України;
нарахування пені без урахування приписів ч. 6 ст. 231 ГК України;
застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені в один рік;
враховуючи складний фінансовий стан просив зменшити розмір штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 07.02.2023 року підготовче провадження у справі № 925/1291/22 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2023 року; забезпечено проведення судового засідання у справі № 925/1291/22 для представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал Плюс" адвоката Марчука В.Р. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням його власних технічних засобів.
В судовому засіданні 28.02.2023 року представник позивача позов з підстав і у розмірі, викладених у позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю, представник відповідача визнав наявність заявленої до стягнення заборгованості, просив зменшити розмір штрафних санкцій та 30% річних, інфляційних втрат.
Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє частково з таких підстав.
24.01.2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер Глобал Плюс, як постачальник, та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Автогазсервіс, як покупець, уклали договір поставки скрапленого газу № ІГП240120-38 (далі Договір, а.с. 6-10), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити скраплений газ (газ скраплений ДСТУ EN 589-2017), надалі продукція, в асортименті, кількості і за цінами відповідно до умов договору.
У Договорі його сторони погодили всі істотні умови, зокрема, домовилися про таке:
п. 1.2. загальна кількість продукції по цьому договору визначається відповідно до видаткових накладних;
п.1.3. кількість продукції найменування та вартість кожної окремої партії продукції вказується у видаткових накладних, які видаються постачальником покупцю, підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються печатками сторін (за наявності)і є невід`ємними частинами цього договору;
п. 2.1. сторони домовились, що оплата продукції здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу, при цьому повний розрахунок з постачальником проводиться не пізніше 2 банківських днів для отримання покупцем продукції, що підтверджується видатковою накладною;
п.2.4. датою оплати є день зарахування грошових коштів на рахунок постачальника;
п. 2.5. розрахунки сторін за цим договором по кожній поставці продукції здійснюються на підставі факту отримання продукції згідно видаткової накладної;
п. 4.6. у випадку прострочення оплати за поставлену продукцію покупець на вимогу постачальника сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу;
п. 4.7. за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленої продукції, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми заборгованості, відповідно до ст. 625 ЦК України;
п. 4.13. сторони домовились встановити позовну давність для вимог постачальника до покупця (у тому числі до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) у три роки);
п.8.6. договір набирає чинності з дати його і діє до 31.12.2020 року, а у частині виконання зобов`язань до повного виконання сторонами умов цього договору. У разі відсутності письмової заяви однієї із сторін про небажання продовжити строк дії договору за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік і на тих самих умовах , які були пере6дбачені договором. Кількість автоматичних пролонгацій строку дії договору не обмежується.
Договір підписаний представниками обох сторін, їх підписи посвідчені їхніми печатками.
Із видаткових накладних: № 40 від 17.04.2020 року на суму з ПДВ 230304 грн., № 39 від 17.04.2020 року на суму з ПДВ 23304 грн., № 41 від 17.04.2020 року на суму з ПДВ 23304 грн., № 100 від 20.04.2020 року на суму з ПДВ 11640 грн., № 101 від 20.04.2020 року на суму з ПДВ 11640 грн., № 102 від 20.04.2020 року на суму з ПДВ 11640 грн., № 202 від 26.04.2020 року на суму з ПДВ 21312 грн., № 203 від 26.04.2020 року на суму з ПДВ 21312 грн., № 203 від 26.04.2020 року на суму з ПДВ 21312 грн., № 204 від 26.04.2020 року на суму з ПДВ 21312 грн., № 264 від 29.04.2020 року на суму з ПДВ 20904 грн., № 265 від 29.04.2020 року на суму з ПДВ 20904 грн., № 266 від 29.04.2020 року на суму з ПДВ 20904 грн., № 354 від 03.05.2020 року на суму з ПДВ 7240 грн., № 355 від 03.05.2020 року на суму з ПДВ 10344грн., № 356 від 03.05.2020 року на суму з ПДВ 20688 грн., № 431 від 06.05.2020 року на суму з ПДВ 13165 грн.79 коп., № 432 від 06.05.2020 року на суму з ПДВ 20066 грн.40 коп., № 447 від 07.05.2020 року на суму з ПДВ 11148 грн., № 431 від 06.05.2020 року на суму з ПДВ 13165 грн.79 коп., № 448 від 07.05.2020 року на суму з ПДВ 11148 грн., № 449 від 07.05.2020 року на суму з ПДВ 22296 грн., № 544 від 12.05.2020 року на суму з ПДВ 12648 грн., № 545 від 12.05.2020 року на суму з ПДВ 15177 грн., № 546 від 12.05.2020 року на суму з ПДВ 12648 грн., № 605 від 14.05.2020 року на суму з ПДВ 14348 грн.40 коп., № 604 від 14.05.2020 року на суму з ПДВ 12000 грн.48 коп., № 603 від 14.05.2020 року на суму з ПДВ 14348 грн.40 коп., № 728 від 20.05.2020 року на суму з ПДВ 14952 грн., № 730 від 20.05.2020 року на суму з ПДВ 12904 грн., № 729 від 20.05.2020 року на суму з ПДВ 29904 грн., № 839 від 25.05.2020 року на суму з ПДВ 34080грн., № 840 від 25.05.2020 року на суму з ПДВ 42600грн., № 841від 25.05.2020 року на суму з ПДВ 34080грн., № 937від 29.05.2020 року на суму з ПДВ 17544грн., № 938 від 29.05.2020 року на суму з ПДВ 17544грн., № 939від 29.05.2020 року на суму з ПДВ 17544грн., № 1016від 01.06.2020 року на суму з ПДВ 17640грн., № 1018 від 01.06.2020 року на суму з ПДВ 31752грн., № 1017 від 01.06.2020 року на суму з ПДВ 21168грн., № 1138 від 05.10.2020 року на суму з ПДВ 45022грн.62 коп., № 1139 від 05.10.2020 року на суму з ПДВ 49650грн., № 1140 від 05.10.2020 року на суму з ПДВ 37158грн.06 коп., № 1222 від 09.10.2020 року на суму з ПДВ 45249грн.60 коп., № 1222 від 09.10.2020 року на суму з ПДВ 45249грн.60 коп., № 1223 від 09.10.2020 року на суму з ПДВ 50391грн.60 коп., № 1224 від 09.10.2020 року на суму з ПДВ 48706грн.02 коп., № 1319 від 13.10.2020 року на суму з ПДВ29978грн.52коп., № 1320 від 13.10.2020 року на суму з ПДВ 36393грн.50 коп., № 1322 від 13.10.2020 року на суму з ПДВ 65952грн.74 коп., № 1416 від 18.10.2020 року на суму з ПДВ 33715грн.20 коп., № 1417 від 18.10.2020 року на суму з ПДВ 51226грн.03коп., № 1418 від 18.10.2020 року на суму з ПДВ 80768грн.98 коп., № 1514 від 22.10.2020 року на суму з ПДВ 42764грн.40 коп., № 1514 від 22.10.2020 року на суму з ПДВ 42764грн.40 коп., № 1515 від 22.10.2020 року на суму з ПДВ 40728грн., № 1516 від 22.10.2020 року на суму з ПДВ 54616грн.25 коп., № 1678 від 28.10.2020 року на суму з ПДВ 34210грн.80 коп., № 1679 від 28.10.2020 року на суму з ПДВ 48639грн.71 коп., № 1680 від 28.10.2020 року на суму з ПДВ 87841грн.26 коп., № 1769 від 01.11.2020 року на суму з ПДВ 60372грн., № 1770 від 01.11.2020 року на суму з ПДВ 76108грн.97 коп., № 1793 від 01.11.2020 року на суму з ПДВ 41378грн.40 коп., № 1864 від 06.11.2020 року на суму з ПДВ 85815грн.36 коп., № 1886 від 07.11.2020 року на суму з ПДВ 27589грн.20 коп., № 1887 від 07.11.2020 року на суму з ПДВ 52987грн.20 коп., № 1927 від 09.11.2020 року на суму з ПДВ 20244грн., № 1984 від 12.11.2020 року на суму з ПДВ 33366грн.53 коп., № 1985 від 12.11.2020 року на суму з ПДВ 50998грн.27 коп., № 1986 від 12.11.2020 року на суму з ПДВ 79452грн.67 коп., № 2077 від 16.11.2020 року на суму з ПДВ 51785грн.48 коп., № 2078 від 16.11.2020 року на суму з ПДВ 85327грн.20 коп., № 2091 від 17.11.2020 року на суму з ПДВ 27751грн.66 коп., № 2162 від 20.11.2020 року на суму з ПДВ 37821грн.56 коп., № 2163 від 20.11.2020 року на суму з ПДВ 30898грн.43 коп., № 2164 від 20.11.2020 року на суму з ПДВ 55070грн.40 коп., № 2271 від 25.11.2020 року на суму з ПДВ 33663грн.84 коп., № 2272 від 25.11.2020 року на суму з ПДВ 62826грн.124 коп., № 2273 від 25.11.2020 року на суму з ПДВ 54253грн.58 коп., № 2350 від 29.11.2020 року на суму з ПДВ 21212грн.40 коп., № 2351 від 29.11.2020 року на суму з ПДВ 38452грн.30 коп., № 2352 від 29.11.2020 року на суму з ПДВ 64678грн.54 коп., № 2434 від 04.12.2020 року на суму з ПДВ 48600грн., № 2435 від 04.12.2020 року на суму з ПДВ 50058грн., № 2436 від 04.12.2020 року на суму з ПДВ 62868грн.96 коп., № 2541 від 10.12.2020 року на суму з ПДВ 25822грн.80 коп., № 2542 від 10.12.2020 року на суму з ПДВ 43994грн.40 коп., № 2543 від 10.12.2020 року на суму з ПДВ 75000грн.89 коп., № 2657 від 16.12.2020 року на суму з ПДВ 42890грн.10 коп., № 2658 від 16.12.2020 року на суму з ПДВ 52989грн.72 коп., № 2659 від 16.12.2020 року на суму з ПДВ 742929грн.12 коп., № 2786 від 23.12.2020 року на суму з ПДВ 20669грн.86 коп., № 2786 від 23.12.2020 року на суму з ПДВ 20669грн.86 коп., № 2787 від 23.12.2020 року на суму з ПДВ 56321грн.64 коп., № 2788 від 23.12.2020 року на суму з ПДВ 87884грн.064 коп., № 2923 від 28.12.2020 року на суму з ПДВ 53835грн.60 коп., № 2924 від 28.12.2020 року на суму з ПДВ 51663грн.61 коп., № 2925 від 28.12.2020 року на суму з ПДВ 56044грн.72 коп., №32 від 04.01.2021 року на суму з ПДВ 64583грн.64 коп., №33 від 04.01.2021 року на суму з ПДВ 89616грн.78 коп., №49 від 04.01.2021 року на суму з ПДВ 25814грн.84 коп., №191 від 13.01.2021 року на суму з ПДВ 49103грн.88 коп., №192 від 13.01.2021 року на суму з ПДВ 59105грн.76 коп., №193 від 13.01.2021 року на суму з ПДВ 83657грн.70 коп., №273 від 20.01.2021 року на суму з ПДВ 40377грн.24 коп., №274 від 20.01.2021 року на суму з ПДВ 56562грн.12 коп., №275 від 20.01.2021 року на суму з ПДВ 87253грн.92 коп., №386 від 27.01.2021 року на суму з ПДВ 33959грн.87 коп., №387 від 27.01.2021 року на суму з ПДВ 63053грн.47 коп., №388 від 27.01.2021 року на суму з ПДВ 75531грн.07 коп., №481 від 03.02.2021 року на суму з ПДВ 52207грн.31 коп., №482 від 03.02.2021 року на суму з ПДВ 38374грн.99 коп., №483 від 03.02.2021 року на суму з ПДВ 93886грн.56 коп., №863 від 22.05.2021 року на суму з ПДВ 38139грн.29 коп., №864 від 22.05.2021 року на суму з ПДВ 60794грн.88 коп., №865 від 22.05.2021 року на суму з ПДВ 95063грн.24 коп., №921 від 26.05.2021 року на суму з ПДВ 45227грн.52 коп., №922 від 26.05.2021 року на суму з ПДВ 55474грн.38 коп., №923 від 26.05.2021 року на суму з ПДВ 92127грн.52 коп., №1028 від 30.05.2021 року на суму з ПДВ 37250грн.64 коп., №1029 від 30.05.2021 року на суму з ПДВ 130960грн.74 коп., №1030 від 30.05.2021 року на суму з ПДВ 103746грн.30 коп., №1106 від 03.06.2021 року на суму з ПДВ 51163грн.84 коп., №1107 від 03.06.2021 року на суму з ПДВ 108080грн.94 коп., №1167 від 07.06.2021 року на суму з ПДВ 23688грн., №1168 від 07.06.2021 року на суму з ПДВ 76654грн.37 коп., №1169 від 07.06.2021 року на суму з ПДВ 94372грн.99 коп., №1251 від 11.06.2021 року на суму з ПДВ 46920грн., №1252 від 11.06.2021 року на суму з ПДВ 53958грн., №1253 від 11.06.2021 року на суму з ПДВ 100455грн.72коп., №1339 від 16.06.2021 року на суму з ПДВ 29428грн.44коп., №1340 від 16.06.2021 року на суму з ПДВ 46344грн., №1341 від 16.06.2021 року на суму з ПДВ 105965грн.56коп.., №1410 від 19.06.2021 року на суму з ПДВ 37098грн.11коп., №1411від 19.06.2021 року на суму з ПДВ 39147грн.60коп., №1412 від 19.06.2021 року на суму з ПДВ 1075868грн.82коп., №1516 від 24.06.2021 року на суму з ПДВ 39015грн.90коп., №1517 від 24.06.2021 року на суму з ПДВ 60060грн., №1518 від 24.06.2021 року на суму з ПДВ 111018грн.60коп., №1584 від 27.06.2021 року на суму з ПДВ 71803грн.37коп., №1585 від 27.06.2021 року на суму з ПДВ 129774грн.79коп., №1586 від 27.06.2021 року на суму з ПДВ 106690грн.08коп., №1671 від 02.07.2021 року на суму з ПДВ 103736грн.72коп., №1773 від 06.07.2021 року на суму з ПДВ 54307грн.87коп., №1774 від 06.07.2021 року на суму з ПДВ 42901грн.20коп., №1775 від 06.07.2021 року на суму з ПДВ 118205грн.42коп., №1881 від 10.07.2021 року на суму з ПДВ 54595грн.50коп., №1882 від 10.07.2021 року на суму з ПДВ 115948грн., №1992 від 14.07.2021 року на суму з ПДВ 54744грн.10коп., №1993 від 14.07.2021 року на суму з ПДВ 75577грн.56коп., №1994 від 14.07.2021 року на суму з ПДВ 103611грн.41коп., №2105 від 17.07.2021 року на суму з ПДВ 34618грн.75коп., №2106 від 17.07.2021 року на суму з ПДВ 116647грн.78коп., №2231 від 21.07.2021 року на суму з ПДВ 30461грн.87коп., №2232 від 21.07.2021 року на суму з ПДВ 39597грн.60коп., №2233 від 21.07.2021 року на суму з ПДВ 98909грн.15коп., №2373 від 26.07.2021 року на суму з ПДВ 45216грн., №2374 від 26.07.2021 року на суму з ПДВ 76780грн.80 коп., №2374 від 26.07.2021 року на суму з ПДВ 76780грн.80 коп., №2375 від 26.07.2021 року на суму з ПДВ 132076грн.80 коп., №2444 від 30.07.2021 року на суму з ПДВ 21229грн.74 коп., №2445 від 30.07.2021 року на суму з ПДВ 95519грн.39 коп., №2446 від 30.07.2021 року на суму з ПДВ 104877грн.80 коп., №2540 від 02.08.2021 року на суму з ПДВ 39332грн.94 коп., №2541 від 02.08.2021 року на суму з ПДВ 43280грн.75 коп., №2542 від 02.08.2021 року на суму з ПДВ 142614грн.56 коп., №2655 від 06.08.2021 року на суму з ПДВ 50167грн.92 коп., №2656 від 06.08.2021 року на суму з ПДВ 52374грн.72 коп., №2657 від 06.08.2021 року на суму з ПДВ 97040грн.35 коп., №2753 від 10.08.2021 року на суму з ПДВ 38950грн.56 коп., №2754 від 10.08.2021 року на суму з ПДВ 67720грн.86 коп., №2755 від 10.08.2021 року на суму з ПДВ 100533грн.76 коп., №2846 від 13.08.2021 року на суму з ПДВ 66390грн.13 коп., №2847 від 13.08.2021 року на суму з ПДВ 88091грн.72 коп., №2848 від 13.08.2021 року на суму з ПДВ 138609грн.20 коп., №2959 від 17.08.2021 року на суму з ПДВ 46653грн.12 коп., №2960 від 17.08.2021 року на суму з ПДВ 77554грн.80 коп., №2961 від 17.08.2021 року на суму з ПДВ 125320грн.14 коп., №3051 від 21.08.2021 року на суму з ПДВ 39695грн.18 коп., №3052 від 21.08.2021 року на суму з ПДВ 22245грн.08 коп., №3053 від 21.08.2021 року на суму з ПДВ 127249грн.16 коп., №3166 від 26.08.2021 року на суму з ПДВ 47536грн.56 коп., №3167 від 26.08.2021 року на суму з ПДВ 138763грн.68 коп., №3259 від 30.08.2021 року на суму з ПДВ 108003грн.67 коп., №3260 від 30.08.2021 року на суму з ПДВ 139762грн.22 коп., №3318 від 02.09.2021 року на суму з ПДВ 88538грн.04 коп., №3319 від 02.09.2021 року на суму з ПДВ 80113грн.14 коп., №3668 від 21.09.2021 року на суму з ПДВ 66924грн., №3669 від 21.09.2021 року на суму з ПДВ 160617грн.60 коп., №3756 від 26.09.2021 року на суму з ПДВ 76050грн., №3757 від 26.09.2021 року на суму з ПДВ 76141грн.26 коп., №3852 від 01.10.2021 року на суму з ПДВ 65452грн.03 коп., №3853 від 01.10.2021 року на суму з ПДВ 88622грн.78 коп., №3965 від 06.10.2021 року на суму з ПДВ 49378грн.81 коп., №3966 від 06.10.2021 року на суму з ПДВ 82647грн.131 коп., №4034 від 10.10.2021 року на суму з ПДВ 94752грн., №4154 від 14.10.2021 року на суму з ПДВ 55690грн.42коп., №4154 від 14.10.2021 року на суму з ПДВ 55690грн.42коп., №4155 від 14.10.2021 року на суму з ПДВ 98367грн.26коп., №4258 від 19.10.2021 року на суму з ПДВ 52341грн.34коп., №4259 від 19.10.2021 року на суму з ПДВ 89946грн.72коп., №4346 від 22.10.2021 року на суму з ПДВ 52683грн.36коп., №4347 від 22.10.2021 року на суму з ПДВ 85963грн.82коп., №4455 від 27.10.2021 року на суму з ПДВ 143303грн.62коп., №4551 від 31.10.2021 року на суму з ПДВ 96804грн., №4631 від 05.11.2021 року на суму з ПДВ 295628грн.40коп., №4690 від 08.11.2021 року на суму з ПДВ 50973грн.30коп., №4800 від 13.11.2021 року на суму з ПДВ 61777грн.32коп., №4886 від 18.11.2021 року на суму з ПДВ 87498грн.19коп., №4992 від 23.11.2021 року на суму з ПДВ 85632грн.30коп., №5059 від 27.11.2021 року на суму з ПДВ 295097грн.87коп., №5213 від 06.12.2021 року на суму з ПДВ 161440грн.13коп., №5276 від 09.12.2021 року на суму з ПДВ 210560грн.53коп., №5417 від 17.12.2021 року на суму з ПДВ 213884грн.66коп., №5525 від 24.12.2021 року на суму з ПДВ 232277грн.47коп., №5565 від 27.12.2021 року на суму з ПДВ 47430грн.60коп., №5617 від 31.12.2021 року на суму з ПДВ 1169847грн.20коп., №27 від 04.01.2022 року на суму з ПДВ 42189грн., №81 від 10.01.2022 року на суму з ПДВ 479699грн.71 коп., №188 від 18.01.2022 року на суму з ПДВ 80395грн.14 коп., №241 від 23.01.2022 року на суму з ПДВ 65305грн.54 коп., №316 від 29.01.2022 року на суму з ПДВ 42534грн.(а.с. 11-121) вбачається, що позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму в т.ч. з ПДВ 13585933 грн.77 коп. яку відповідач отримав без зауважень.
Згідно даних виписки АТ «ОТБ Банк» по рахунках позивача у період з 17.04.2020 року по 03.11.2022 року (а.с. 122-127), отриману продукцію відповідач в порушення умов Договору оплатив частково на суму 12922120 грн. 75 коп., борг у розмірі 663813 грн. 02 коп. не оплатив.
За розрахунками позивача борг відповідача становить 663813 грн. 02 коп., вимога про його стягнення є предметом позову у справі, що розглядається.
За порушення строків оплати товару позивач нарахував до стягнення на підставі п. 4.7. Договору 146220 грн. 73 коп. 30% річних, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 141432 грн. 85 коп. інфляційних втрат та на підставі п. 4.6. Договору - 188595 грн. 64 коп. пені, вимога про їх стягнення також є предметом позову у справі, що розглядається.
Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору поставки скрапленого газу № ІГП240120-38 від 24.01.2020 року, вимоги позивача витікають із суті прав та обов`язків сторін за цим договором.
Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, забезпечення виконання зобов`язання у виді поруки параграфом 3 глави 49, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.
Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обов`язків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обов`язки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, застосування штрафних санкцій, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ч. 1, ст. 611, ст. 612 ч. 1 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами був укладений договір поставки скрапленого газу № ІГП240120-38 від 24.01.2020 року, який ними виконувався, заборгованість відповідача зі сплати вартості отриманої продукції у розмірі 663813 грн. 02 коп. позивачем підтверджена належними і допустимими доказами, відповідачем визнана в повному обсязі, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.
У зв`язку з простроченням сплати основного грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача з урахуванням здійснених поставок, обумовлених строків оплати, фактичних оплат, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України 141432 грн. 85 коп. інфляційних втрат нахованих за період березень-жовтень 2022 року, на підставі п. 4.7. Договору - 146220 грн. 73 коп. 30 % річних нарахованих за період з 22.02.2022 року по 16.11.2022 року, на підставі п. 4.6. Договору - 188595 грн. 64 коп. пені, нарахованої за період з 22.02.2022 року по 16.11.2022 року.
Пунктами 4.6., 4.7. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати за поставлену продукцію покупець на вимогу постачальника сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу; п. 4.7. за прострочення виконання грошового зобов`язання по оплаті поставленої продукції, покупець на вимогу постачальника зобов`язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми заборгованості, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Крім того в п. 4.13 Договору сторони обумовили встановити позовну давність для вимог постачальника до покупця (у тому числі до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) у три роки).
Нормами ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2 ст. 547 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
За приписами ст. 551 ч. 2 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 231 ч. 4 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.
При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум 30 % річних, інфляційних втрат суд керується приписами статей 536, 625 ЦК України, умовами пункту 4.7. договору поставки скрапленого газу № ІГП240120-38 від 24.01.2020 року, їх розрахунок позивачем методологічно і арифметично проведено правильно, тому вимогу позивача і в цій частині суд визнає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі.
Щодо вимоги позивача про стягнення 188595грн. 64 коп. пені суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виконання зобов`язання, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
При вирішенні спору в частині стягнення спірної суми пені суд керується приписами статей 549-552, 610-612, 614 ЦК України, статтями 216-218, 229-232 (зокрема, абз. 3 ч. 2 ст. 231), 234 ГК України, ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», роз`ясненнями, викладеними в постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» N 14 від 17.12.2013 року, умовами п.п. 4.6., 4.13. договору поставки скрапленого газу № ІГП240120-38 від 24.01.2020 року.
З огляду на викладені обставини заяви, наведені норми законодавства і умови Договору спірну вимогу позивача суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню. Проте, розрахунок розміру пені позивачем проведено без дотримання норм ч. 6 ст. 232 ГК України при нарахуванні пені.
За розрахунком суду розмір пені, з урахуванням норм ч. 6 ст. 232 ГК України, становить 98756 грн. 25 коп. і в такому розмірі вимоги позивача в цій частині позову підлягали б задоволенню.
Разом з тим, обґрунтовуючи клопотання, заявлене у відзиві на позовну заяву (вх. № 510/23 від 11.01.2023 року), про зменшення розміру штрафних санкцій відповідач зазначив, що розмір штрафних санкцій є надмірно великим відносно суми основного боргу. Відповідач також просив врахувати його складний фінансовий стан, враховуючи незаконне розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.07.20214 року № 793-рл та № 1083-рл від 23.09.2021 року про анулювання ліцензій Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс" на право роздрібної торгівлі пальним у зв`язку з чим товариство з 28.10.2021 призупинило господарську діяльність. Лише 02.11.2022 року, після скасування Шостим апеляційним адміністративним судом у справі №580/7152/21 розпоряджень Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.07.20214 року № 793-рл та № 1083-рл від 23.09.2021 року та видалення 14.11.2022 року з єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання відомостей про анулювання ліцензій, товариство відновило господарську діяльність. Збройна військова агресія російської федерації проти України, введення військового стану на всій території України, простій товариства з 28.10.2021 року, ускладнило ведення господарської діяльності відповідача і відповідно отримання грошових коштів, що спричинило неможливість вчасного виконання взятих зобов`язань за Договором.
Згідно зі статтею 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Приймаючи до уваги майновий стан сторін, наслідки спірного порушення зобов`язання для них, суд, відповідно до норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зменшує розмір пені який підлягає до стягнення на 50%, що становить 49378 грн. 13 коп. (98756грн. 25коп. : 50%).
Інші твердження відповідача, викладені у відзиві позовну заяву про безпідставність заявлених вимог суд відхиляє, оскільки вимоги позовної заяви відповідають погодженим умовам укладеного сторонами договору поставки скрапленого газу № ІГП240120-38 від 24.01.2020 року, узгоджуються з нормами діючого законодавства України та фактичними обставинами справи.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).
Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:
учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);
належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);
обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);
достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);
наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);
учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);
суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відтак, з огляду на встановлені обставини справи та викладені норми законодавства, суд приймає визнання позову відповідачем, у зв`язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення 663813 грн. 02 коп. боргу задовольняє у повному обсязі, а також задовольняє позов в частині вимог про стягнення 141432 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 1146220 грн. 73 коп. 30% річних, 49378 грн. 13 коп. пені, в частині вимог про стягнення пені в сумі 139217 грн. 51 коп. слід відмовити.
На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог 15012 грн. 67 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, ст. 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автогазсервіс", код ЄДРПОУ 14210037, місцезнаходження: 18019, Черкаська обл., Черкаський район, с. Степанки, 8-й кілометр Смілянського шосе, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Глобал Плюс", код ЄДРПОУ 43097810, місцезнаходження: 04212, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 1, корпус 2, офіс 191 - 663813 грн. 02 коп. боргу, 141432 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 146220 грн. 73 коп. 30% річних, 49378 грн. 13 коп. пені, 15012 грн. 67 коп. судових витрат.
У задоволенні решти позову в частині вимог про стягнення 139217 грн. 51 коп. пені відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08.03.2023 року.
СуддяВ.М. Грачов
Судове рішення № 109440657, Господарський суд Черкаської області було прийнято 28.02.2023. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 925/1291/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: