Рішення № 109437062, 28.02.2023, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3224/22

Провадження № 2/456/202/2023

РІШЕННЯ

іменем України

28 лютого 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бораковського В. М. ,

секретар судового засідання Черевата С. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Стрийського міськвиконкому про позбавлення батьківських прав, -

за участю:

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_3 ,

відповідач ОСОБА_2

представник відповідача Кравець А. О.

представниця третьої особи Кухар З. Р.

встановив:

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 (позивачка) подала до суду позов до ОСОБА_2 (відповідач), в якому просить позбавити відповідача батьківських прав його неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивачка покликається на те, що 25 лютого 2012 року вона уклала шлюб з відповідачем, ОСОБА_2 , який зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, актовий запис № 34. Після реєстрації шлюбу позивачці було присвоєно прізвище ОСОБА_2 .

За час шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом державної реєстрації актів цивільного по м. Стрию Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області зроблено відповідний актовий запис №404 від 17.08.2012 року та видано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 .

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.07.2014 у справі №456/1717/14-ц шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу позивачка змінила прізвище на дошлюбне - ОСОБА_1 .

Позивачка зазначає, що батько дитини, ОСОБА_2 , з 2014 року не проживає з сином. З того часу ніяким чином не піклується про сина, не спілкується з ним, не турбується про його фізичний і духовний розвиток, не цікавиться станом здоров`я, не допомагає фінансово та матеріально.

Відповідно до рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.08.2014 року у справі №456/1750/14-ц з ОСОБА_2 присудили стягнення в мою користь аліментів на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25.04.2014 року і до досягнення повноліття.

Однак, починаючи з серпня 2018 року відповідач ухилявся від сплати аліментів, внаслідок чого станом на 01.09.2022 року виникла заборгованість в розмірі 125 580, 94 гривень.

14 травня 2022 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_8 , який зареєстровано відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис №207. У подружжя народилася спільна донька: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На даний час неповнолітній син ОСОБА_5 проживає матір`ю ОСОБА_1 , її чоловіком ОСОБА_8 та молодшою донькою ОСОБА_9 . Дитина проживає в повноцінній сім`ї, чоловік ОСОБА_8 любить сина як свого рідного, іншого батька неповнолітній ОСОБА_5 не знає. Всі питання щодо виховання сина вирішуються позивачкою та її теперішнім чоловіком без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина перебуває на повному утриманні матері.

Позивачка стверджує, що відповідач своїх батьківських обов`язків, зокрема обов`язку виховувати та утримувати дитину, не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Це також підтверджується характеристикою, виданою Стрийською ЗШ I-III ступенів №8, з якої вбачається, що догляд за дитиною здійснює мати і вітчим, натомість батько ніколи не цікавився справами сина та вихованням. Зазначає, що вказані обставини також можуть підтвердити свідки.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно із яким, особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, повинна довести, що батьки (один із батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. Відповідно до роз`яснень викладених в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Проте, наведенні у позові аргументи не відповідають дійсності, оскільки відповідач завжди намагався приділяти увагу своєму сину ОСОБА_5 , періодично зустрічався з ним, спілкувався в телефонному режимі. Дійсно, бували періоди коли він з поважних причин, тривалий час не міг особисто спілкуватись з дитиною, а саме в період захворювання та стаціонарного лікування в різних медичних закладах.

Протягом 2014-2018 років відповідач на виконання рішення суду регулярно сплачував аліменти на утримання дитини, а з 2018 року сплачує частково по мірі своїх можливостей, проте позивач намагається всіляко обмежити спілкування відповідача з дитиною, ініціює численні судові процеси проти відповідача.

Відповідач вважає, що такі дії позивача спрямовані на отримання матеріальної вигоди для неї, а не для дитини та на вчинення тиску на відповідача, а будь-які спроби спілкування позивач ігнорує. Відповідач любить свого сина, бажає брати активну участь у вихованні, проводити з ним спільно час та підтримувати родинні відносини.

Вважає, що даний позов викликаний лише його складними стосунками з позивачкою, а також її бажанням всиновлення дитини її новим чоловіком, проти чого він категорично заперечує.

Співставляючи інтереси окремої особи, у право якої здійснюється втручання, враховуючи суспільні інтереси та інтереси дитини, відповідач вважає, що позбавлення його батьківських прав не буде кращим заходом для дитини, оскільки позбавлення батьківських прав не вплине ні на обставини щодо виховання і розвитку дитини, не створить додаткових умов щодо її безпечного виховання, захисту її здоров`я, не сприятиме захисту її прав взагалі, а навпаки невжиття такого заходу має створити умови дитині і батькові для належного їх спілкування і розвитку дитини, особливо в тій ситуації, коли батько виявляє таке бажання що, відповідно, створить умови для додаткових гарантій дитини.

Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що відсутність спілкування батька з сином і неприйняття ним участі у його вихованні викликано кількома причинами, основною з яких є складні відносини, що склалися між сторонами по справі на ґрунті непорозуміння та не встановлено переконливих доказів винної поведінки відповідача щодо нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом суд може позбавити батьківських прав лише у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків (Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року по справі № 631/2406/15-ц). |

Відтак, у відзиві на позов представник відповідача вказав, що відповідач вважає необгрунтованими позовні вимоги щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_5 .

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, покликаючись на викладені у позові обставини, та просять суд позов задовольнити. Позивачка наголосила, що дитина не знає біологічного батька, татом вважає її теперішнього чоловіка.

Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги визнали повністю, проти задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи у судовому засіданні просила позов задовольнити та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_5 .

Заяви та клопотання учасників справи.

Позивачкою подано клопотання від 28.09.2022 про виклик свідків.

20.12.2022 на адресу суду надійшла заява третьої особи служби у справах дітей виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області про долучення до матеріалів справи рішення виконкому Стрийської міської ради № 573 від 08.12.2022 «Про затвердження висновку про позбавлення батьківських прав».

23.12.2022 адвокатом Кравець А. О. подано заяву про вступ у справу як представника відповідача.

Представником позивачки 27.12.2022 подано заяву про виклик свідка.

28.12.2022 представником відповідача подано клопотання про допит свідків.

28.02.2023 представником позивачки подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (заяву ОСОБА_2 від 09.01.2023, посвідчену нотаріальну за реєстровим № 25 щодо позбавлення його батьківських прав).

Процесуальні дії у справі.

30.09.2022 суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного загального позовного провадження.

Ухвалою підготовчого засідання від 28.12.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, представника третьої особи, допитавши свідків, з`ясувавши обставини, на які позивачка посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17.07.2014 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано та змінено прізвище ОСОБА_1 на дівоче - ОСОБА_1 .

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 що підтверджується свідоцтвом про народження від 17.08.2012 серії НОМЕР_1 .

Згідно із заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07.08.2014 у справі № 456/1750/14-ц, вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 25.04.2014 року і до досягнення повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментах від 01.09.2022, здійсненого державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області, станом на 01.09.2022 заборгованість щодо сплати ОСОБА_2 становить 125 580, 94 грн.

ОСОБА_8 та ОСОБА_1 14.05.2022 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 14.05.2022, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Стрию Стрийського району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Згідно із довідкою № 241 про зареєстрованих у житловому будинку осіб, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 .

Відповідно до характеристики ОСОБА_5 , учня 5-А класу Стрийської ЗШ I-ІІІ ст. № 8, українця, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 навчається у Стрийській ЗШ І-ІІІ ст. № 8 з першого класу. Старанний, дисциплінований, працелюбний учень, швидко запам`ятовує новий матеріал і легко його відтворює, має хорошу пам`ять і добре розвинене логічне мислення. ОСОБА_5 на уроках уважний, активний, систематично виконує домашні завдання. До виконання громадських доручень хлопець ставиться сумлінно, розсудливий, відповідальний, має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Мати, ОСОБА_1 , та вітчим, ОСОБА_8 , приділяють належну увагу вихованню дитини. ОСОБА_5 завжди охайно одягнений, має все необхідне для школи. ОСОБА_8 , перебуваючи на даний момент у лавах ЗСУ, на передовій, постійно ознайомлений зі справами ОСОБА_5 у школі, оскільки є дистанційно у складі батьківської групи учнів 5-А класу. ОСОБА_1 бере активну участь у житті класу та школи. Рідний батько не цікавиться справами сина і його вихованням.

Відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконкому Стрийської міської ради від 08.12.2022 № 573, керуючись статтями 19, 141, 151, 155, п.2 ч.1 ст.164, 165, постановою Кабінету Міністрів від 24.09.2008р. №866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини", рекомендаціями комісії з питань захисту прав дитини (протокол №19 від 05.12.2022р.), орган опіки та піклування Стрийської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , стосовно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 09.01.2022, зареєстрованої в реєстрі під № 25, ОСОБА_2 не заперечує проти винесення органами опіки та піклування висновку про позбавлення його батьківських прав стосовно неповнолітнього сина - ОСОБА_5 . Позов підтримує в повному обсязі, позовні вимоги просить задовольнити. З правовими наслідками ознайомлений.

Свідок ОСОБА_19 (кума позивачки) дала суду показання, згідно із якими вона знайома із ОСОБА_1 дев`ять років, впродовж цього часу ОСОБА_2 не зустрічала і не чула про його участь у вихованні дитини. ОСОБА_5 теж ніколи нічого не розказував про рідного батька, вважає своїм батьком теперішнього чоловіка позивачки.

Свідок ОСОБА_20 (кума позивачки) дала суду показання, за змістом яких із позивачкою знайома близько 9-ти років, за цей період часу ніколи не чула, що відповідач проявляє інтерес до життя сина. Своїм батьком ОСОБА_5 вважає теперішнього чоловіка матері. Влітку позивачка із дітьми та теперішнім чоловіком живуть у с. Ходовичі у домі чоловіка.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні дала показання, що ОСОБА_5 живе з мамою, сестрою та чоловіком матері. Відповідач зловживав спиртними напоями і, коли дитині було 2 місяці, покинув їх. Відповідач ніколи не цікавився життям дитини, не допомагав матеріально. Спочатку сім`я проживала у квартирі ОСОБА_15 , ОСОБА_2 ніколи не приходив до сина. Дитина батьком вважає нового чоловіка матері.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з ухиленням відповідача від виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конвенції про права дитини.

Так, за приписами статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до частини 4 статті 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України, батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Норма статті 165 СК України передбачає, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків.

Особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину (ст. 166 Сімейного кодексу України).

Відповідно до вимог частини 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з положеннями ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.97), кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (пункти 48, 49, 51 Рішення).

Суд бере до уваги ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВР №789-XII від 27.02.91, відповідно до якої в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

У відповідності до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову.

Суд погоджується з аргументами сторони позивачки, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які, в своїй сукупності, є достатніми.

Так, судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що відповідач ОСОБА_2 не спілкується зі своїм сином, не проявляє щодо нього батьківської турботи, не надає грошові кошти на його утримання (не сплачує аліменти), і відсутні підстави вважати, що існують об`єктивні перешкоди у відповідача для вчинення цих дій. Така бездіяльність відповідача, на переконання суду, свідчить про ухилення від виконання ним своїх обов`язків по вихованню дитини.

Суд зауважує про відсутність доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем будь-яких дій (заходів) щодо зміни ситуації, яка склалася, що, в свою чергу, давало б суду підстави вважати, що відповідач бажає виправити свою поведінку в інтересах дитини.

Відповідно до положень частин четвертої-шостої статті 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд зазначає, що представник служби у справах дітей Стрийського міськвиконкому висловила свою позицію щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав під час розгляду цієї справи та відповідно до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого рішенням виконкому Стрийської міської ради від 08.12.2022 № 573, керуючись статтями 19, 141, 151, 155, п.2 ч.1 ст.164, 165, постановою Кабінету Міністрів від 24.09.2008р. №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», рекомендаціями комісії з питань захисту прав дитини (протокол №19 від 05.12.2022р.), орган опіки та піклування Стрийської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_2 , стосовно малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказаний висновок не визнається судом таким, що є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить переконання, що у своїй сукупності поведінка відповідача свідчить про свідоме невиконання своїми обов`язками як батька, а також зважаючи на визнання позову відповідачем, позов підлягає до задоволення.

Зважаючи на вимоги статті 141 ЦПК України, сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

На підставі статей 150, 155, 164, 165, 180, 182, 193 СК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на 10 (десять) днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 09 березня 2023 року.