Постанова № 109435907, 08.03.2023, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/777/23

Провадження № 3/346/673/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2023 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

14.02.2023 року о 23:25 год. в м. Коломия, по вул. Атаманюка, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Vectra», номерний знак « НОМЕР_3 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стансп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання, особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник, адвокат Дикун І.В. в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 свою вину у вказаному правопорушенні визнає повністю, однак, просить звільнити останнього від відповідальності та оголосити йому усне зауваження, про що подав відповідні письмові пояснення.

Зазначає, що ОСОБА_1 з 03.03.2022 року проходить військову службу у в/ч НОМЕР_4 (призваний по мобілізації водієм - електриком радіостанції взводу радіоперешкод роти радіоперешкод), згідно з даними військового квитка має спеціальність водія. Наказом командира вказаної військової частини його призначено на посаду старшого механіка відділення технічного обслуговування та ремонту взводу забезпечення. Вважає, що позбавлення права керування транспортними засобами та накладення штрафу в розмірі 17000 грн. буде надмірним покаранням для ОСОБА_1 , адже останній перебуває на військовій службі, а посвідчення водія необхідне йому для належного виконання своїх обов`язків. Про те, що покарання буде надмірним свідчить також постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 07.02.2023 року (справа №344/7957/22), обставини якої є аналогічними до цієї справи, згідно з якою особу звільнено від адміністративної відповідальності та оголошено їй усне зауваження.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:

- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 190892 від 14.02.2023 року, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, а також те, що в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вказано «визнаю» (а.с. 1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився (а.с.3);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 14.02.2023 року до закладу охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР, яке виписане на ім`я ОСОБА_1 , з посиланням на ознаки алкогольного сп`яніння, що були виявлені у останнього, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів (а.с. 4);

-даними переглянутоговідеозапису, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення,на якомузафіксовано факткерування ОСОБА_1 вказаним транспортнимзасобом тафакт відмови ОСОБА_1 від проходженняогляду настан сп`янінняна місцізупинки транспортногозасобу задопомогою приладу«Drager»та відпроходження такогоогляду вмедичному закладі.

Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншогосп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальціврук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Діючим законодавством про адміністративне правопорушення, зокрема приписомст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП,є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАПогляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Уразі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення.

Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння взакладах охорони здоров`я.

Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку.

При цьому, слід зазначити, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляду відповідності до п.2.5ПДРУкраїни кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до вимогп. 2.5 ПДРУкраїни водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДРУкраїни зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У разі невиконання вимогп. 2.5 ПДРУкраїни, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`янінняабо під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

При цьому, згідно диспозиції даної частини статті, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками сп`яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння, чим порушив вимогип. 2.5 ПДРУкраїни та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченеч. 1ст. 130 КУпАП.

Щодо твердження захисника про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголошення йому усного зауваження слід зазначити.

Відповідно дост.22КУпАП,при малозначностівчиненого адміністративногоправопорушення орган(посадоваособа),уповноважений вирішуватисправу,може звільнитипорушника відадміністративної відповідальностіі обмежитисьусним зауваженням. Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених, в тому числі, ст.130 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не може бути звільнений від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення.

Посилання на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07.02.2023 року (справа 344/7957/22) не є слушним, оскільки обставини в справах різні.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті7та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Суддя Яремин М. П.