Ухвала суду № 109434864, 02.03.2023, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 932/2024/23

Провадження № 2-з/932/8/23

02 березня 2023 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Куцевола В.В., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі заяву позивачів про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання знаття з реєстрації місця проживання незаконним, скасування рішення органу приватизації, свідоцтва, усунення перешкод в користуванні квартирою,-

В С Т А Н О В И В:

28.02.2023 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання знаття з реєстрації місця проживання незаконним, скасування рішення органу приватизації, свідоцтва, усунення перешкод в користуванні квартирою.

28.02.2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до суду з заявою про забезпечення позову, у якій прохають накласти арешт на нерухоме майно, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2677946212020, номер запису про речове право 48906982 від 29.12.2022 року, заборонивши вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження вказаної квартири, у тому числі шляхом реалізації в межах виконавчого провадження через систему електронних торгів.

Заява обґрунтована наступним чином. Так, на підставі рішення департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради від 29.12.2022 року № 2/46-22 ОСОБА_3 безоплатно була передана у приватну власність квартира за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності від 29.12.2022 року, реєстраційний № 46Б-22. Підставою для прийняття вказаного вище рішення стала заява ОСОБА_3 від 07 грудня 2022 року, адресована департаменту житлового господарства ДМР, в якій ОСОБА_3 просить передати йому у приватну власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка не містить відомостей про осіб які постійно мешкають та зареєстровані у вказаній квартирі. На думку позивачів приватизація за адресою: АДРЕСА_1 , була проведена без дотримання норм діючого законодавства. Відповідачі порушили законне право позивачів на приватизацію квартири, в якій вони зареєстровані та проживали, оскільки отримані докази свідчать про те, що ОСОБА_3 надав для приватизації квартири недостовірні дані, зокрема заяву на одноосібну приватизацію без зазначення осіб які постійно проживають в квартирі. ОСОБА_3 вчинив дії щодо виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з квартири, викинув їх речі, змінив замки. За даним фактом 17.01.2023 відкрито кримінальне провадження № 12023041640000075 за попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 190 КК України. Як вказують позивачі, що після незаконної приватизації їх квартири, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська розглянув справу та виніс рішення щодо стягнення з ОСОБА_3 , суми боргу в розмірі 50000.00 доларів США. На їх думку був створений штучний борг в розмірі 50000 доларів США.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів за захистом яких вони звернулися.

З цих підстав, прохає суд накласти арешт на нерухоме майно, квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2677946212020, номер запису про речове право 48906982 від 29.12.2022 року, заборонивши вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо відчуження вказаної квартири, у тому числі шляхом реалізації в межах виконавчого провадження через систему електронних торгів.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши долучені до неї докази, суд приходить до висновку про її часткове задоволення за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Частиною 3 ст. 150 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, видом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії. Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов`язані із предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що є узагальненням судової практики з розгляду цивільних справ певної категорії, яку імплементовано у державі, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно, суд, за клопотанням позивача, може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного. Так, предметом спору є визнання дій щодо знаття з реєстрації місця проживання незаконним, скасування рішення органу приватизації, свідоцтва про право власності, усунення перешкод в користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи, про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.08.1979 року.

Відповідно до довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності реєстраційний № 46 Б 22 від 29.12.2022 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 .

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 324120295 власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023041640000057 за заявою ОСОБА_1 було відкрито кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 190 КК України.

Надані позивачем копії письмових доказів, вказують на реальність спору між сторонами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання знаття з реєстрації місця проживання незаконним, скасування рішення органу приватизації, свідоцтва, усунення перешкод в користуванні квартирою.

Невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливить ефективний захист права власності позивачів.

Тому, для того, щоб титульний власник майна залишився незмінним, заяву позивачів про забезпечення позову необхідно задовольнити частково, органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно з реєстрації чи перереєстрації права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого 2677946212020, власником якої є ОСОБА_3 .

Такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, забезпечить запобігання ухиленню від виконання рішення, у випадку задоволення позовних вимог, а також усуне виникнення ситуації, коли виконати рішення суду внаслідок зміни титульного власника майна буде неможливо, і, в той же час, відповідач, як титульний власник спірної будівлі, не позбавляється можливості володіти та користуватися своїм нерухомим майном.

У накладенні арешту на спірне нерухоме майно слід відмовити, оскільки арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Тобто, арешт є найбільш обтяжливим заходом, який підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, та полягає у проведенні опису, оголошенні заборони розпоряджатися, а в разі потреби обмеженні права користування майном. Отже, в цій вимозі позивача суд відмовляє внаслідок її неспівмірності позовним вимогам.

За вказаних підстав, заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 158, 260, 352-353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради, про визнання знаття з реєстрації місця проживання незаконним, скасування рішення органу приватизації, свідоцтва, усунення перешкод в користуванні квартирою задовольнити частково.

Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно з реєстрації чи перереєстрації права власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого 2677946212020, власником якої є ОСОБА_3 .

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Стягувачами за цим виконавчим документом є:

- ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Боржниками за цим виконавчим документом є:

- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 );

-Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181, 49000, пр. Дмитра Яворницького, 75);

-Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181, 49000, пр. Дмитра Яворницького, 75).

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 01.03.2026 року.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду, протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя В.В. Куцевол