Ухвала суду № 109434730, 09.03.2023, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судовоїсправи: 220/403/22

Номер провадження: 1-кп/225/90/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2023 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі колегії суддів:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4 ,

прокурора - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 ,

в ході судового засідання в режимі відеоконференції по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022101110000101 від 27.04.2022 року за обвинуваченням,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Октябрь, Великоновосілківського району, Донецької області, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7ст. 111-1 КК України,-

УСТАНОВИВ:

В провадженні Дзержинського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7ст.111-1КК України

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченої у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені п .п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час не зникли, а більш м`який запобіжний захід не зможе їм запобігти. Зазначив, що є дійсним ризик переховування обвинуваченої від суду, залишається ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому ОСОБА_6 обвинувачується. З вказаних підстав, з урахуванням обставин справи з метою забезпечення належного розгляду справи в розумний строк, прокурор просить задовольнити клопотання.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачена ОСОБА_6 заперечували проти заявленого прокурором клопотання.

Заслухав учасників судового провадження, суд доходить таких висновків:

Частиною 2статті 29 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

За приписамист. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст. 177 КПК України визначено мету та підстави застосування запобіжних заходів.

Частиною 1статті 183 КПК Українивизначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. ст. 5, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 18.01.2023 щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7ст.111-1ККУкраїни продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 18.03.2023 року включно. Разом з тим, строк дії ухвали спливає.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

За правилами ч. 5 ст. 199 КПК України, суд, вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, зобов`язаний перевірити те, що заявлені стороною обвинувачення ризики не зменшилися.

Колегія суддіввважає,що натеперішній час щодо обвинуваченої ОСОБА_6 продовжуютьіснувати ризики,передбачені п.п.1,5ч.1ст.177КПК України, а саме, можливість обвинуваченої переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, на існування яких вказує сторона обвинувачення.

Підставами вважати,щообвинуваченаможе переховуватисявідсуду єте,що ОСОБА_6 обвинувачуєтьсяувчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченогоч.7ст.111-1ККУкраїни,якезгіднозі ст.12ККУкраїнивідносяться докатегоріїособливотяжкого злочинутакараєтьсяпозбавленням волінастроквід дванадцятидоп`ятнадцятироків,зпозбавленнямправа обійматипевніпосадиабо займатисяпевноюдіяльністюна строквіддесятидо п`ятнадцятироківзконфіскацією майнаабобезтакої,атому,усвідомлюючитяжкість тареальністьпокарання,є підставивважати,що обвинуваченамаєможливістьвиїхати натимчасовоокупованутериторію України,атакожна територіюросійської федераціїза допомогоюпредставників збройнихсил російськоїфедерації,або продовжити злочинну діяльність. Тобто ризик переховування від суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Підставами вважати, що обвинувачена може вчинити інше кримінальне правопорушення, є те, що, маючи контакти з представниками збройних сил російської федерації обвинувачена спроможна продовжити надавати незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним формуванням держави - агресора допомогу у веденні бойових дій проти Збройних Сил України.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків у справі та запобігання процесуальних ризиків, ухилення від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Водночас, розглядаючи можливість обрання інших та альтернативних запобіжних заходів, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями109-114-2,258-258-5,260,261,437-442Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на обвинувачену процесуальних обов`язків.

Доказів того, що обставини, які були прийняті судом при обранні обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з часом змінились, стороною захисту суду не надано та не доведено.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких умов суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, а встановлені судом ризики не можуть нівелюватися.

Суд також враховує Рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Суди повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченої те, що вона обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положенняст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжкого, направленого проти основ національної безпеки України, за встановленням ризиків, які передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія судів доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Згідно з положеннями ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), зокрема у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; наявності інших підстав, визначених судом достатніми. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису. Дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті може здійснюватися в судах першої інстанції під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Враховуючи наведене, з огляду на загальні засади кримінального провадження, з метою забезпечення участі обвинуваченої ОСОБА_6 у судовому засіданні, суд вважає за необхідне провести наступне судове засідання у дійсному кримінальному провадженні в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якого належить покласти на уповноважену особу Державної установи «Київський слідчий ізолятор» та за допомогою сервісу EasyCon.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7ст.111-1ККУкраїни запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.05.2023 року включно.

Утримувати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

Судовий розгляд за кримінальним провадженням №1-кп/225/247/2022 (справа 220/403/22) за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7ст.111-1ККУкраїни проводитиувідкритому судовомузасіданнівзалі суду 30 березня 2023 року о 10 год. 00 хв., в режимі відеоконференції з Дзержинським міським судом Донецької області.

Доручити забезпечення судового засідання в режимі відеоконференції уповноваженій особі Державноїустанови «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати обвинуваченій, захиснику та прокурору, а також направити Державній установі «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала у частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текстухвали оголошено09.03.2023об 11год.45хв.

Головуючий суддя:

Судді: