Рішення № 109431236, 02.03.2023, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7619/22

Провадження № 2/201/194/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Батманової В.В.,

з секретарем судового засідання Турбаївською М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова Компанія «Мега-гарант», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

11.10.2022 позивач звернулась до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Акціонерного товариства «Страхова Компанія «Мега-гарант», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування.

В обґрунтування даної позовної заяви позивач посилалась на те, що 13.02.2022 у м. Дніпрі в районі буд. 57а по вул. Січеславська Набережна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai Accent», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Chery Amulet», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у АТ «Страхова Компанія «Мега-гарант» на підставі полісу № 207813284. Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2022 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до висновку № 1204/22 по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Accent», д/н НОМЕР_1 , складає 95398,65 грн. АТ «Страхова Компанія «Мега-гарант» сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 62875,58 грн. частково відшкодувавши завдану шкоду, а відтак невідшкодована сума становить 30003,07 грн., а також сума франшизи, яка складає 2 500 грн. У зв`язку із викладеним позивач просить стягнути з відповідача АТ «Страхова Компанія «Мега-гарант» суму невідшкодованого матеріального збитку у розмірі 30003,07 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 суму франшизи, яка складає 2 500 грн. та судові витрати.

Представник позивача надав заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Відповідачі всудове засіданняне з`явились, про причини неявки не повідомили. Про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином шляхом надіслання судових повісток на адресу відповідача, а також шляхом надання оголошення на сайті «Судова влада».

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281,282 ЦПК Україниухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2ст. 247 ЦПК.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України, вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 13.02.2022 у м. Дніпрі в районі буд. 57а по вул. Січеславська Набережна сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Hyundai Accent», д/н НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля «Chery Amulet», д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Mitsubishi Outlander», д/н НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2022 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, а тому фактичні обставини встановлені постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 30.03.2022 є преюдиційними і доведенню не підлягають.

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у АТ «Страхова Компанія «Мега-гарант» на підставі полісу № 207813284 (а.с. 7).

Установлено також, що згідно висновку № 1204/22 від 14.04.2022 експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, складеного судовим експертом Дроздовим Ю.В. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Hyundai Accent», д/н НОМЕР_1 , складає 95398,65 грн. (а.с.15-19).

Позивач звертався до страхової компаній з метою отримати страхове відшкодування та АТ «Страхова Компанія «Мега-гарант» сплатило позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 62875,58 грн.

Згідно відповіді МТСБУ франшиза за вказаним страховим полісом складає 2 500 грн. (а.с. 43)

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є зокрема діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Приписами ст. 1188 ЦК України визначений порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до якого шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пунктами 5, 6 указаної постанови Пленуму визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України).

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред`явити майнові вимоги до страхової компанії (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2808 цс15 від 20 січня 2016 року).

Під реальними збитками відповідно до ст. 22 ЦК України є витрати, яких особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Таким чином, неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 пов`язаними з використанням джерела підвищеної небезпеки (транспортного засобу) ОСОБА_1 було завдано майнової шкоди та прямих збитків, які знаходяться в безпосередньому причинно-слідчому зв`язку зі вказаними діями відповідача і підлягають повному відшкодуванню за рахунок винної особи.

Ураховуючи право позивача на відшкодування шкоди від її заподіювача, а також приймаючи до уваги, що в ході розгляду справи було встановлено судом та доведено позивачем спричинення шкоди саме ОСОБА_2 цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у АТ «Страхова Компанія «Мега-гарант» на підставі полісу № 207813284, суд дійшов висновку про стягнення із останнього як страховика різницю матеріальної шкоди між страховим відшкодуванням та вартість відновлювального ремонту, визначеної висновком № 1204/22 від 14.04.2022 експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, у розмірі 30003,07 грн., яка залишилась не відшкодована.

Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 франшизи у розмірі 2 500 грн. на користь позивача суд приходить висновку, що позовні вимоги в цій частині знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, гуртуються на законі, а відтак підлягають задоволенню.

У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів АТ «Страхова Компанія «Мега-гарант» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. по 496,20 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Законом України «Про страхування», ст.ст. 530, 612, 625, 1166, 1167, 1187, 1188 1194 ЦК України, Постановою ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013р. ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, ч. 6 ст. 82, ст.ст. 89, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Страхова Компанія«Мега-гарант», ОСОБА_2 простягнення недоплаченоїсуми страховоговідшкодування задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Компанія «Мега-гарант» (ЄДРПОУ30035289) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 30003 (тридцять тисяч три) грн. 07 коп.

Стягнути ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в рахунок відшкодування франшизи у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова Компанія «Мега-гарант» (ЄДРПОУ30035289) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя В.В. Батманова