Ухвала суду № 109428255, 06.03.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

06 березня 2023 року Справа №200/5363/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому порядку) адміністративну справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29.12.2022 ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив суд:

визнання протиправними дії відповідача Головного правління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) щодо невиплати позивачу заборгованості по пенсії, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , за період з 01 вересня 2019 року по 31 березня 2021 року;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 заборгованість по пенсії в розмірі 159 641 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 62 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно довідки до акту МСЕК від 14.06.2010 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, захворювання позивача пов`язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з виконанням обов`язків військової служби. Згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 р. у справі № 200/11972/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправною відмову Головного управління фонду України в Донецькій області в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по березень 2021 року включно, у розмірі визначеному відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ. Зобов`язано Головне управління фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по березень 2021 року включно, у розмірі визначеному відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ. Постановою суду апеляційної інстанції від 02.08.2022р. вказане рішення суду залишено без змін. У зв`язку із цим 21.12.2022р. адвокат позивача звернувся із запитом до Управління з приводу того, чи виконано відповідачем вказане рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2021р. Окремо адвокат просив повідомити суму заборгованості по пенсії, яка має бути виплачена ОСОБА_1 внаслідок виконання вказаного вище судового рішення. Згідно до листа відповідача №0500-0202-8/76453 від 23.12.2022р. встановлено, що в серпні 2022 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.09.2019 відповідно до Закону №796 пенсія до виплати з 01.10.2019 склала - 10 467,37 грн. Управлінням проведено розрахунок суми заборгованості з пенсії за період з 01.10.2019 по 31.03.2021 з урахуванням фактично виплаченої пенсії, що склала 159 641,62 грн. Вказана заборгованість обліковується в Головному управлінні та буде виплачена на умовах окремого Порядку після затвердження відповідних бюджетних призначень. Оскільки в добровільному порядку дана заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 04.01.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов позивача Головне управління просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи це наступним.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/11972/21 виконано Головним управлінням в добровільному порядку та в повному обсязі в межах функціональних повноважень та відповідно до нормативно - правового поля.

Рішенням суду, зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по березень 2021 року включно, у розмірі визначеному відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796 -ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796). В серпні 2022 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.09.2019 відповідно до Закону №796. Розмір пенсії до виплати з 01.10.2019 склав 10467,37 грн. Управлінням проведено розрахунок суми пенсії за період з 01.10.2019 по 31.03.2021 з урахуванням фактично виплаченої пенсії, яка склала 159641,62 грн.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов`язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Виплата вказаних коштів не здійснена у зв`язку з відсутністю фінансування. Слід зазначити, що така ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування пенсійних виплат у загальнодержавному масштабі, а тому судами при ухваленні судових рішень має бути врахований принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства, який сформульовано й у практиці Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини».

На підставі викладеного, необхідно зосередити увагу, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансування та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконання судового рішення без поважних причин.

Виплата заборгованості Позивачу буде здійснена після надходження відповідного фінансування.

З огляду на вищенаведене, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не дозволяє ефективно захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

При розгляді позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 у справі № 816/2016/17, а також в постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі № 802/1933/18-а.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України відповідно до паспорта серії НОМЕР_2 .

Згідно довідки до акту МСЕК від 14.06.2010 року позивачу встановлено другу групу інвалідності, захворювання позивача пов`язано з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з виконанням обов`язків військової служби.

03.11.1995 року позивачу видано безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_3 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року по справі № 200/11972/21, адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про про визнання протиправними дій та стягнення заборгованості з пенсії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління фонду України в Донецькій області в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по березень 2021 року включно, у розмірі визначеному відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII. Зобов`язано Головне управління фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по березень 2021 року включно, у розмірі визначеному відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вказане рішення набрало законної сили 02 серпня 2022 року.

Листом від 23.12.2022 року (вих. № 0500-0202-8/76453) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розглянуло адвокатський запит щодо надання юридичної допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомило наступне.

03.08.2022 надійшло рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2021 по справі № 200/11972/21 (далі - рішення суду), згідно Єдиного державного реєстру судових рішень рішення набрало законної сили 02.08.2022. Рішенням суду, зобов`язано Головне управління здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з вересня 2019 року по березень 2021 року включно, у розмірі визначеному відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року №796 -ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796). В серпні 2022 Головним управлінням проведено перерахунок пенсії з 01.09.2019 відповідно до Закону №796. Розмір пенсії до виплати з 01.10.2019 склав - 10467,37 грн. Управлінням проведено розрахунок суми пенсії за період з 01.10.2019 по 31.03.2021 з урахуванням фактично виплаченої пенсії, яка склала 159641,62 грн.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату сум, призначених за рішенням судів проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. З огляду на положення статей 72, 73 Закону № 1058 кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, їх використання на цілі не передбачені Законом № 1058 забороняється. Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України», бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.

Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (підпункти 20, 24 пункту 1 статті 116 Бюджетного кодексу України № 2456 - VI від 8 липня 2010 року). Доплата за рішенням суду як така, шо не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Отже, Рішення суду управлінням виконано відповідно до покладених судом зобов`язань в межах своєї компетенції в повному обсязі.

Будучи не згодним із не виплатою йому заборгованості з пенсії, нарахованої на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року по справі № 200/11972/21, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд вважає за необхідне зауважити, що в межах даної справи позивачем не оскаржується припинення нарахування та виплати йому пенсії з 1 травня 2022 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Приписами ст. 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у Рішенні від 26 червня 2013 року звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Європейський суд з прав людини в п. 40 Рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", п. 68).

Конституційний Суд України, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року по справі № 200/11972/21 є обов`язковим до виконання.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправною бездіяльності, допущеної суб`єктом владних повноважень - відповідачем по справі (або його правонаступником), на виконання такого рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).

Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. При цьому невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15, від 21.12.2020 року у справі №440/1810/19.

Аналіз предмету позову у справі, яка розглядається, свідчить, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із бездіяльністю відповідача під час виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року по справі №200/11972/21.

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту - стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсії за період з 01 вересня 2019 року по 31 березня 2021 року - фактично є одним із способів виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року по справі №200/11972/21 (в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 01 вересня 2019 року по 31 березня 2021 року).

Тобто, наразі має місце спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.

При цьому наявність спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача - шляхом подання адміністративного позову.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду суду у іншому позовному провадженні, проте, на стадії виконання такого судового рішення.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15, від 3 квітня 2019 року по справі № 820/4261/18, від 21 грудня 2020 року по справі № 440/1810/19.

Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В АЛ И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- закрити.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Є.В. Череповський