Рішення № 109428249, 07.03.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2023 року Справа№200/4839/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

27 жовтня 2022 року (згідно з відбитком поштового штампу на конверті) ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:

визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 83% до 70% сум грошового забезпечення;

зобов`язання відповідача здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок пенсії позивачеві відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при постановці на облік з 01 березня 2015 року здійснювало не призначення, а перерахунок пенсії, призначеної в 2000 році за нормами російського законодавства, а тому повинно застосовувати граничний відсоток обчислення грошового забезпечення 83%, який встановлено на момент призначення пенсії в 2000 році.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29 листопада 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в позові, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в 2000 році пенсія позивачеві була призначена відповідно до вимог російського законодавства, а в 2016 році - відповідно до вимог українського законодавства здійснено первинне призначення пенсії з 01 березня 2015 року, а не перерахунок.

29 листопада 2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив. Суд зазначає, що частина третя статті 263 КАС України визначає особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, які розглядаються в порядку, визначеному статтею 263 КАС України. Згідно з цією нормою подання відповіді на відзив не передбачено.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

13 вересня 2000 року ОСОБА_1 звільнений зі служби в органах внутрішніх справ Російської Федерації за вислугою років, що дає право на пенсію.

У позові особа зазначає, що при призначенні пенсії в Російській Федерації, розмір пенсії становив 83 % грошового забезпечення. Відповідач вказану обставину не оспорює.

З 01 березня 2015 року позивача взято на облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувача пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

За відомостями протоколу за пенсійною справою від 01 березня 2015 року пенсія призначена, виходячи з вислуги років 31, 4 (календарна 24,9); встановлено основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення.

Вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області при постановці на облік здійснювало не призначення, а перерахунок пенсії, а тому повинно було застосовувати розмір грошового забезпечення у відсотках, який встановлено на момент призначення пенсії в 2000 році, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії і встановлення розміру пенсії 83% грошового забезпечення.

Листом відповідача від 21 квітня 2022 року відмовлено в перерахунку з тієї підстави, що при перерахунку пенсії граничний відсоток обчислення грошового забезпечення по пенсійним справам обмежувався 70% відповідних сум грошового забезпечення на підставі частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону від 27 березня 2014 року № 1166-VII.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Частиною першою статті 13 цього Закону регламентовано розміри пенсій за вислугу років, які встановлюються при призначенні цих пенсій; частиною другою - максимальний розмір пенсії.

Так, частиною другою статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону від 25 березня 1996 року № 103/96-ВР, яка була чинною на час призначення пенсії позивачеві, визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, […].

Таким чином, умови призначення позивачеві в 2000 році за нормами законодавства Російської Федерації пенсії в розмірі 83 % грошового забезпечення вказаній нормі відповідають.

Цією же нормою в редакції Закону від 27 березня 2014 року № 1166-VII, яка була чинною на день переведення виплати пенсії за новим місцем проживання і є чинною на сьогоднішній день, передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), […].

Ця редакція норми застосована відповідачем при перерахунку, здійсненого при переведенні виплати пенсії за новим місцем проживання з 01 березня 2015 року, та при перерахунку пенсії (судове рішення у справі № (200/15294/21), здійсненого відповідно до статті 63 «Перерахунок раніше призначених пенсій» Закону № 2262-ХІІ, Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі Порядок № 45), та на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року № 103 (далі постанова № 103).

Проте, слід враховувати, що стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо максимального розміру пенсії стосуються порядку призначення пенсії особам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Порядок № 45 і постанова № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Таким чином, при перерахунку пенсії, здійсненого при переведенні виплати пенсії за новим місцем проживання з 01 березня 2015 року, та при перерахунку пенсії, здійсненого відповідно до статті 63 «Перерахунок раніше призначених пенсій» Закону № 2262-ХІІ, не підлягає застосуванню механізм обчислення розміру пенсії, визначений частиною другою статті 13 указаного Закону, який застосовується саме при призначенні пенсії.

При перерахунку пенсії на підставі постанови № 103 змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

При аналізі та застосуванні наведених норм судом врахована правова позиція, викладена в рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року та постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у зразковій справі № 240/5401/18.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що в 2016 році після отримання пенсійної справи позивача з Російської Федерації здійснено первинне призначення пенсії з 01 березня 2015 року відповідно до вимог українського законодавства, виходячи з наступного.

За змістом частини першої статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, учасницею якої в 2015 році була України, остання визнавала, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання (далі Угода).

Вказана Угода, як і Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1), не встановлювали порядку повторного первинного призначення пенсії при переведенні виплати пенсії за новим місцем проживання, у тому числі при зміні місця проживання в Російській Федерації на місце проживання в Україні. Пунктом 4.12 Порядку № 22-1 передбачено витребування пенсійної справи при переведенні виплати пенсії за новим місцем проживання.

Посилання відповідача на приписи абзацу 2 статті 7 Угоди в аспекті цієї справи безпідставні, оскільки умови призначення позивачеві в 2000 році за нормами законодавства Російської Федерації пенсії в розмірі 83 % грошового забезпечення не порушують частину другу статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону від 25 березня 1996 року № 103/96-ВР.

Отже, у відповідача були відсутні підстави для зміни граничного відсотку обчислення грошового забезпечення за пенсійною справою позивача, встановленого при призначенні пенсії.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 83% до 70% сум грошового забезпечення.

На підставі частини другої статті 9 КАС України суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та задовольнити похідну вимогу шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачеві, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум з 01 березня 2015 року.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення певних дій задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 83% до 70% сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум з 01 березня 2015 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 (сорок) коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07 березня 2023 року.

Суддя Ю.М. Льговська