Постанова № 109417757, 16.02.2023, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1691/22

Провадження № 2-а/309/45/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2023 р. м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Продан Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що Постановою інспектора сектору реагування патрульної поліції (СРПП) Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції Цонинця Ігоря Васильовича серії ЕАО № 4819776 від 25.09.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

Копію зазначеної постанови він отримав на руки 21 жовтня 2021 року.

Постанову вважає протиправною, незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП. Посилається на те, що 25 вересня 2021 року, близько 23 години, він повертався додому в с. Сокирниця, Хустського району, Закарпатської області від своєї дівчини ОСОБА_2 , яка проживає в АДРЕСА_1 . Їхав він на власному автомобілі марки «Audi A4», номерний знак НОМЕР_1 , польської реєстрації. Його маршрут зазвичай пролягає із с. Угля через села Колодне, Чумалево, Тячівського району Закарпатської області, а потім через села Хустського району Закарпатської області Драгово, Золотарьово, Данилово, Крайниково і до села Сокирниця. В с. Колодне на вулиці Центральній, біля будинку №27, автомобіль, яким він керував, зупинили двоє патрульних поліцейських, один з яких перебував за кермом автомобіля марки «Мітсубісі», а інший, який представився як інспектор СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , знаходився на вулиці. Інспектор попросив його надати документи посвідчення водія, страховий поліс та технічний паспорт на автомобіль. Оскільки строк дії його посвідчення водія закінчився ще в червні, крім цих документів, він надав ще й медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом та квитанцію про сплату адміністративного збору за обмін посвідчення водія на право керування транспортним засобом та сказав, що за день до цього, тобто 24 вересня 2021 року, він їздив в м. Тячів для заміни водійського посвідчення у сервісному центрі МВС №2143, але там йому відмовили через технічний збій у роботі Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) МВС України. Після цього, ознайомившись із документами, інспектор СРПП ОСОБА_3 камерою свого мобільного телефону сфотографував його посвідчення водія та автомобіль так, щоб було видно номерні знаки, після чого сказав, щоб він сідав до них у автомобіль. Він сів на заднє сидіння, ОСОБА_3 також сів біля нього і спитав, звідки він їде і куди, на що він відповів, що від дівчини із с. Угля додому в с. Сокирниця. Ще він спитав, на якій вулиці він живе, на що він відповів, що на АДРЕСА_2 . Потім, ОСОБА_3 сказав, що він знає, що можна було їздити з простроченим посвідченням з квитанцією про сплату адміністративного збору за обмін посвідчення водія на право керування транспортним засобом та медичною довідкою щодо придатності до керування транспортним засобом, але це було два місяці назад. Потім ОСОБА_3 показав на екрані планшета статтю, яку він порушив і сказав, що він має платити штраф 3400 гривень, а ще його можуть позбавити прав. Він відповів, що у червні 2021 року звертався до сервісного центру МВС у місті Тячів №2143 для заміни тимчасового водійського посвідчення на постійне (на 30 років). Але так як тоді, зі слів працівників сервісного центру в м. Тячів, не було пластикових карток для посвідчень водія, то він змушений був декілька разів навідуватися до сервісного центру. Однак, оскільки у них Національна автоматизована інформаційна система (НАІС) МВС України не працювала, то не було пластикових карток. За цей час його шість разів у різних районах Закарпатської області зупиняла поліція, але коли він їм показував квитанцію про сплату адміністративного збору за обмін посвідчення водія на право керування транспортним засобом та медичну довідку щодо придатності до керування транспортним засобом. його кожен раз відпускали без притягнення до адміністративної відповідальності, так як казали, що вони знають про проблему з відсутністю пластику для посвідчень водія та про перебої в роботі інформаційної системи. Не дочекавшись заміни посвідчення водія, у липні 2020 року він змушений був поїхати на заробітки в Чехію, звідки повернувся 23 вересня 2021 року. Наступного дня він поїхав в м. Тячів для заміни водійського посвідчення у сервісному центрі МВС №2143, але там йому знову відмовили через технічний збій у роботі системи (НАІС) МВС України. Також, позивач зазначив, що коли він це все пояснював, інспектор ОСОБА_3 щось дивився в телефоні, як йому здалося, гортав стрічку соціальної мережі. Потім, вислухавши його, кілька разів сказав, що зараз буде включатися камера і будуть оформляти на нього документи. Але чи вмикалася камера і яка саме - вмонтована в автомобілі чи бодікамера, він не знає, як і не знає, чи оформлялися та ким саме документи і чи вносились якісь дані до пристрою, на якому формується постанова. Водночас, стовідсотково стверджує, що інспектор СРПП ОСОБА_3 у службовому автомобілі при ньому жодних даних ні в планшет, ні в телефон, ні в який-небудь інший електронний пристрій не вносив. Крім мобільного телефону, в руках у ОСОБА_3 нічого не було. Він просидів у службовому автомобілі поліції близько 10 хвилин, і за цей час йому давали зрозуміти, що можна вирішити питання по іншому. Після того, як він пробув в автомобілі близько 10 хвилин, інспектор СРПП ОСОБА_3 повернув його документи і сказав, що він може їхати. Жодних прав, у тому числі передбачених статтями 59 та 63 Конституції України інспектор ОСОБА_3 йому не зачитував, жодного документа підписувати йому не давав, копії жодного документа він також від нього не отримував. Про те, що на нього склали постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, він довідався після того як на його телефон у мобільний за стосунок «Дія» прийшла інформація про те, що він має сплатити штраф у сумі 6800 гривень. Він не розуміє як його справа могла розглядатися відповідачем у селі Красна Тячівського району Закарпатської області у його присутності, якщо він там ніколи не був. До того ж, якби справа розглядалася в його присутності, він б назвав своє місце проживання с. Сокирниця, а не с. Становець, де теж ніколи не був і не проживав. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно нього відповідачем грубо порушено вимоги ст.ст. 245, 251 КУпАП щодо своєчасності, всебічності повного і об`єктивного з`ясування обставин справи про адміністративні правопорушення, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, не було вжито заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, не додано доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, зокрема, його пояснень як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наданих ним документів. У розділі 2 оскаржуваної постанови «місце розгляду справи» та у розділі 5 «Час та місце скоєння» вказано: АДРЕСА_3 . У цих розділах постанови інспектор СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Цонинцем І.В неправильно зазначено населений пункт, в якому нібито було вчинене адміністративне правопорушення, оскільки він ніколи не був в с. Красна Тячівського району Закарпатської області, а про його існування і місцезнаходження лише згодом довідався завдяки картографічному веб-сервісу «Карти Google». Також він довідався, що в с. Красна не має вулиці Головної, а центральна його вулиця має назву Миру. Вважає, що село Красна у постанові серії ЕАО №4819776 від 25.09.2021 року вказане не випадково, оскільки напевне саме там повинен був нести службу з патрулювання вулиць екіпаж патрульної поліції, до складу якого входив і інспектор СРПП Цонинець І.В., а не в населеному пункті Колодне, де його зупинили і саме тому вказав місце розгляду село Красна. До того ж, між зазначеними у постанові часом вчинення правопорушення (23:15:02) та часом розгляду справи про адміністративне правопорушення в селі Красна (23:24:24) пройшло лише 9 хвилин. Оскільки відстань між селом Колодне, де його зупинили та селом Красна, де нібито розглядалася справа про адміністративне правопорушення складає згідно веб-сервісу «Карти Google» 37,9 км, проїхати за цей час від одного населеного пункту до іншого нереально. Крім того, у розділі 4 оскаржуваної постанови серії ЕАО №4819776 від 25.09.2021 року «Особа, щодо якої розглядається справа» вказано, що він проживає в село Становець Хустського району Закарпатської області, хоча він там ніколи не був, не проживав і не має до нього відношення. Це свідчить про те, що постанова серії ЕАО №4819776 від 25.09.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, сфальсифікована, не відповідає дійсності, а тому повинна бути скасована.

Просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на нього в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4819776 від 25.09.2021 року, а провадження по справі закрити.

Представник Головного управління Національної поліції в Закарпатській області надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, у позові просив розглядати справу в його відсутності, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст.205 ч.1 КАС України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ст. 229 ч.4 КАС України, у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови ЕАО №4819776 від 25.09.2021 року позивач ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за порушення п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ст.126 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 3400 гривень.

За змістом оскаржуваної постанови водій ОСОБА_1 , 25 вересня 2021 року, о 23 год. 15 хв., в с. Красна по вул. Головна керував автомобілем марки «Audi A4», державний номерний знак НОМЕР_1 , без відповідної категорії, так як в посвідченні закінчився строк дії, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ст. 126 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ст. 126 КУпАП.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю( ст.252 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулична-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктом 2.1 «а» ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина 2 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

В оскаржуваній постанові серії ЕАО № 4819776 від 25.09.2021 про накладення на позивача адміністративного стягнення зазначено, що ОСОБА_1 в вину ставиться те, що він «керував автомобілем без відповідної категорії, так як в посвідченні закінчився строк дії». Однак, відповідальність за таке «порушення» частиною 2 ст.126 КУпАП не передбачена, передбачена лише відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування. Отже, складення оскаржуваної постанови, право керування автомобілем позивач мав, і цього права його ніхто не позбавляв.

Одночасно з вказаної вище постанови також слідує, що інспектором СРПП Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області старшим лейтенантом поліції Цонинець І.В. при її складанні, зазначено посвідчення водія НОМЕР_2 , яке належало ОСОБА_1 .

Таким чином, в наданих суду доказах не знайшов своє підтвердження факт порушення з боку позивача п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України та відповідно, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП.

Суд приходить висновку, що необхідно скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 4819776 від 25.09.2021, складену стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст.126 КУпАП та закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на наведене, необхідно стягнути з Головного управління національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 496,20 гривень за звернення до суду з даним позовом.

Керуючись ст. 269, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки, дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №4819776 від 25.09.2021 скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Стягнути з Головного управління національної поліції в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 496,20 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Довжанин М.М.

Рішення не набрало законної сили.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Помічник судді: Росоха Ю.В.

Дата: 17.02.2023 р.