Ухвала суду № 109417138, 08.03.2023, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/456/23

УХВАЛА

Іменем України

08 березня 2023 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , Вінницької районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

08.02.2023 до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла вищевказана позовна заява.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання позивачем даної ухвали. При цьому позивачу було роз`яснено, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде йому повернута.

Копію ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2023 було надіслано позивачу ОСОБА_1 13.02.2023 поштовим зв`язком та на електронну адресу, зазначену в позовній заяві, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про отримання поштового відправлення, копію ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2023 позивачем ОСОБА_1 було отримано 22.02.2023.

02.03.2023 на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2023 позивачем ОСОБА_1 було подано письмову заяву.

Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання Дусанюк Н.О., суддя Карпінська Ю.Ф. з 02.03.2023 до 08.03.2023 перебувала у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2022 за № 12022020050000205 (КП № 128/1264/22).

Дослідивши заяву позивача, подану на ухвалу судді Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2023 про усунення недоліків, оглянувши позовну заяву, доходжу такого висновку.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 щодо виконання ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2023 убачається, що вимоги ухвали судді залишились без виконання, а всі доводи позивача щодо відповідності його позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України зводяться лише до суб`єктивного бачення позивача ОСОБА_1 вимог чинного законодавства.

Також до вказаної заяви долучено примірник позовної заяви з зазначенням про долучення до нього певних доказів, однак вказані докази по факту долучені не були, про що було складено відповідний акт працівниками суду.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст.6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 викладено позицію, відповідно до якої «обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

Таким чином, у вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні ЄСПЛ «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (заява № 28249/95) зазначено, що сплата судового збору не обмежує права заявників на доступ до правосуддя та для гарантування справедливого балансу сторони повинні довести свою погану фінансову ситуацію.

До заяви на усунення недоліків позовної заяви позивачем було долучено заяву про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Дана заява обґрунтована тим, що позивач не має доходів, тому просить звільнити його від сплати судового збору за подачу даного позову до суду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною третьою статті 136 ЦПК України визначено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України«Про судовийзбір» від08липня 2011року (зі змінами).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позову майнового характеру фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається, даною статтею передбачено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, пунктом 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені судом і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод 1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 викладено позицію, відповідно до якої «обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та поставленою метою».

Таким чином, у вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

На підтвердження свого права на звільнення від сплати судового збору позивач ОСОБА_1 до заяви долучив ксерокопію довідки про доходи за період з 02 кварталу 2021 року по 02 квартал 2022 року, видану на його ім`я, однак будь-яких доказів чи відомостей на підтвердження майнового стану позивача саме на дату подачі такої заяви вищевказана ксерокопія довідки не містить. Інформація про доходи надана вищевказаною ксерокопією довідки не може однозначно свідчити про малозабезпеченість позивача на даний час. Крім того, дана ксерокопія довідки не засвідчена в установленому законом порядку.

Таким чином, надана позивачем ксерокопія документу (довідки) на підтвердження свого майнового стану жодним чином не підтверджує неможливість сплати ним судового збору при зверненні до суду з даним позовом. Будь-яких інших доказів на підтвердження свого майнового стану позивачем не надано.

З огляду на вищезазначене та враховуючи те, що належних письмових доказів на підтвердження викладених у заяві про звільнення від сплати судового збору обставин до заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 не долучено, а несплата судового збору веде до втрат відповідного бюджету, доходжу висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не виконано вимоги ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2023 та не сплачено судовий збір за подання до суду позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За вказаних обставин вважаю позовну заяву ОСОБА_1 неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачу.

Частиною п`ятою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 , Вінницької районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії повернути позивачу разом з доданими документами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА