Ухвала суду № 109415496, 07.03.2023, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/1166/16-ц

Провадження № 2/455/161/2023

УХВАЛА

Іменем України

07 березня 2023 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання Бобельська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - залі судових засідань, без фіксації судового засідання технічними засобами згідно частини 2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу №455/1166/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання рішення неправомірним та визнання права власності на майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

07.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом посилаючись на те, що перебував у трудових правовідносинах з агроторгом «Міженець» Львівської обласної асоціації «Львівплодоовочпром», працюючи на посаді інженера енергетика. Наказом агроторга «Міженець» від 28.11.1991 року №110 було вирішено виділити і закріпити гараж, що знаходиться на території садиби 4 х квартирного житлового будинку за ним, як такому що обслуговував електрогосподарство агроторгу для зберігання автомашини.

Однак цей гараж не знаходиться на прибудинковій земельній ділянці 4 х квартирного будинку по АДРЕСА_1 , а знаходиться на вільній земельній ділянці, що підтверджується схемою розташувань будівель і споруд радгоспу «Нижанковицький» с. Міженець. Крім того, згодом авторог «Міженець» був реорганізований в акціонерне товариство і у ліквідаційному балансі агроторгу гараж не значився. Він та його сім`я користується гаражем, доглядає за ним, проводив ремонт, проте рішенням сільської ради № 67 від 26.05.2010 року надано дозвіл на оформлення право власності на гараж по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .

Вважає, що рішення постановлено з перевищенням сільським головою наданому йому повноважень, цим рішенням порушуються його майнові права на майно, яке передано без будь - яких підстав у власність іншій особі, так як цим гаражем він безперервно, відкрито користується на протязі 25 років, а тому просить визнати нечинним та скасувати рішення Міженецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області від 26.05.2010 року №67 «Про оформлення права власності на гараж по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 » та визнати за ним право власності на гараж, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2016 року справу розподілено судді ОСОБА_4 .

У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_4 на посаді судді Старосамбірського районного суду Львівської області, постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів» від 22.09.2016 року №5157, на підставі розпорядження Старосамбірського районного суду Львівської області «Щодо повторного автоматичного розподілу справи» від 03.10.2016 року №141/2016, шляхом повторного автоматичного розподілу справ справу передано судді ОСОБА_5 .

Ухвалою судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.10.2016 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 12 годину 30 хвилин 15.12.2016 року.

Ухвалою суду від 15.12.2016 року дану справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 годину 30 хвилин 21.03.2017 року.

Наказом від 01.08.2018 року суддю ОСОБА_5 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області, як такого, що звільнений у відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 24.07.2018 року №2410/0/15-18 «Про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Старосамбірського районного суду Львівської області у відставку».

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Волошина І.С. №181/08/2018 від 07.08.2018 року по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2018 року справу передано для розгляду судді ОСОБА_6 .

Ухвалою судді від 28.09.2018 року справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 11 годину 00 хвилин 20.05.2019 року.

Ухвалою суду від 20.05.2019 року позовну заяву залишено без руху.

30.05.2019 року недоліки позову усунуто.

Наказом №47-К від 10.07.2020 року суддю ОСОБА_6 відраховано зі штату Старосамбірського районного суду Львівської області у зв`язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З огляду на вказані обставини, на підставі розпорядження керівника апарату суду Волошина І.С. по даній справі був призначений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Призначення не відбулося, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів для розподілу справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2020 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.

Ухвалою судді від 10.09.2020 року дану справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 10 годину 30 хвилин 13.10.2020 року, яке було відкладено на 10 годину 00 хвилин 02.03.2021 року.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року замінено у справі відповідача Міженецьку сільську раду Старосамбірського району Львівської області на її правонаступника - Добромильську міську раду Самбірського району Львівської області та оголошено перерву підготовчого засідання до 10 години 00 хвилин 25.06.2021 року, яке було відкладено на 16 годину 00 хвилин 11.08.2021 року.

Ухвалою суду від 11.08.2021 року залучено співвідповідача ОСОБА_3 , підготовче засідання відкладено на 11 годину 00 хвилин 17.12.2021 року.

Ухвалою суду від 17.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 годину 00 хвилин 07.06.2022 року, яке відкладено на 11 годину 00 хвилин 19.10.2022 року, на 10 годину 00 хвилин 09.12.2022 року, на 11 годину 00 хвилин 10.02.2023 року та на 16 годину 00 хвилин 07.03.2023 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причина неявки суду не відома.

Представник відповідача Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.06.12.2022 року на електронну адресу суду надійшла заява за підписом міського голови П.Куляса, в якій він просив розгляд справи провести без участі представника Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області (а.с.20, том 2)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Його представник адвокат Стецик О.П. 07.03.2023 року подала в канцелярію суду заяву, в якій просила залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання рішення неправомірним та визнання права власності на майно за набувальною давністю у зв`язку з повторною неявкою позивача ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи (а.с.228, том 1) знаходиться його заява, в якій він просить розгляд справи провести без його участі, щодо задоволення позову заперечує.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснюється у їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленомуЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Відповідно до частин першої, третьої статті 131ЦПК Україна учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами першою, другою статті 223ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Згідно зі статтею 43, 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18 (провадження № 61-13892св20).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свободпокликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18).

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина другастатті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не вбачається.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Таким чином, суд визнає, що позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи повторно не з`явився до суду без поважних причин, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надав, що, в свою чергу, дає підстави суду, постановити ухвалу про залишення даної позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись п.1ч.2 ст. 200, ч.2 ст. 247, ч.5 ст.223, п.3 ч.1 ст. 257, ст.260, 261, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Добромильської міської ради Самбірського району Львівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання рішення неправомірним та визнання права власності на майно за набувальною давністю - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу про його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Ю.П.Пошивак