Вирок № 109415005, 07.03.2023, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1526/22

провадження № 1-кп/632/41/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2023 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні кримінальнепровадження,внесене доЄдиного реєструдосудових розслідувань№ 12022221120000275від 26жовтня 2022року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця селаКомунарка Кегичівськогорайону Харківськоїобласті,громадянина України,має базовусередню освіту, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей та батьків похилого віку немає, офіційно непрацевлаштований , раніше був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,без визначеного місця проживання, раніше судимий:

10 травня 2007 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки і шість місяців. Постановою цього ж суду від 01 березня 2009 року іспитовий строк скасовано. Звільненого з місць позбавлення волі 01 березня 2012 року у зв`язку із відбуттям покарання (судимість не погашена відповідно до п.7, ч.1, ст.89 та ст. ч. 5 ст.90 КК України з урахуванням відбуття покарання за вироком суду від 27 травня 2013 року);

18 листопада 2015 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік;

16серпня 2016року Первомайськимміськрайонним судомХарківської області зач.3ст.185до покаранняу видіпозбавлення воліна строктри роки.На підставіст.71КК Українидо покаранняпризначеного заданим вироком,частково приєднаночастину покаранняза вирокомПервомайського міськрайонногосуду Харківськоїобласті від18листопада 2015року тапризначено остаточнепокарання чотирироки позбавленняволі.Ухвалою Апеляційногосуду Харківськоїобласті від25жовтня 2016року вирокзалишено беззмін. Звільненого з місць позбавлення волі у зв`язку із відбуттям покарання 01 квітня 2020 року;

якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що 14 жовтня 2022 року близько 17 год. 00 хв. (точний час не встановлено) обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи біля домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_5 , діючи умисно,з метоювикрадення чужогомайна,з кориснихмотивів,в умовахвоєнного станув Україні,який введенов діювідповідно доУказу ПрезидентаУкраїни №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»від 24лютого 2022року,затвердженого ЗакономУкраїни №2102-ІХвід 24лютого 2022року, впевнившись,що зайого діяминіхто неспостерігає,шляхом вільногодоступу зайшовна територіюданого домоволодіння,де шляхомвідчинення вхіднихдверей, із застосуванням фізичної сили рук, проник до господарського приміщення вищезазначеного домоволодіння, звідки таємно, повторно, викрав велосипед марки «Україна» модель 28 ЮСІ, який належав потерпілій ОСОБА_5 , розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_5 матеріальну шкоду загальною сумою 3277 грн. 50 коп.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, в умовах воєнного стану.

Крім того,26жовтня 2022року близько 18год.40хв.(точнийчас невстановлено)обвинувачений ОСОБА_4 ,прийшовши вгості досвоєї знайомої ОСОБА_6 до кімнати512будинку АДРЕСА_3 ,де впевнившись,що зайого діяминіхто неспостерігає,скориставшись відсутністюгосподарки укімнаті,діючи умисно,з метоювикрадення чужогомайна,з кориснихмотивів,в умовахвоєнного станув Україні,який введенов діювідповідно доУказу ПрезидентаУкраїни №64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні»від 24лютого 2022року,затвердженого ЗакономУкраїни №2102-ІХвід 24лютого 2022року,таємно,повторно,викрав телевізормарки «Supra»моделі «CTV-21015S»вартістю 600грн.та електроплитумарки «A-Plus»модель «2104» вартістю 647 грн., які належать ОСОБА_6 , розпорядившись викраденим на власний розсуд, заподіявши ОСОБА_6 матеріальну шкоду загальною сумою 1247 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, зазначивши, що 14 жовтня 2022 року близько 17 год. зайшовши на територію домоволодіння заадресою: АДРЕСА_2 ,проник догосподарської будівлі,звідкивикрав велосипед марки «Україна», який належав ОСОБА_5 , покинувши місця події. Крім того, 26 жовтня 2022 року близько 19 год., прийшовши у гості до своєї знайомої ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_4 , яка дозволила йому перебувати у її кімнаті за її відсутності, скориставшись відсутністю останньої, викрав телевізор та електроплиту, покинувши місця події. У вчиненому щиро кається. З вартістю викраденого майна, зазначеною у обвинувальному акті, згоден. Майно добровільно повернув власникам. З розміром процесуальних витрат у сумі 1699 грн. 02 коп. згоден.

Також,обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він не має заперечень щодо повноти висунутого йому обвинувачення та кваліфікації його дій, а тому вважав недоцільним дослідження доказів, щодо фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

У межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Визнавши покази обвинуваченого ОСОБА_4 , належнимита допустимимидоказами укримінальному провадженні,приймаючи доуваги,що останнійне піддаєсумніву фактичніобставини справи,правильність розумінняобвинуваченими змістуцих обставин,суд вважаєвинуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у пред`явленомуйому обвинуваченнідоведеною повністюта доходитьдо переконанняпро правильністькваліфікації дійобвинуваченого ОСОБА_4 по епізоду,що мавмісце 14жовтня 2022року зач.4ст.185КК України,тобто таємному викраденнічужого майна (крадіжка),вчиненому повторно,поєднаному зпроникненням уінше приміщення,в умовахвоєнного стану, а по епізоду, що мав місце 26 жовтня 2022 року - таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкі злочини, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Вивченням відомостейпро особуобвинуваченого ОСОБА_4 встановлено,що віннеодружений,на утриманнінеповнолітніх дітейта батьківпохилого вікунемає,тяжких захворюваньчи інвалідностінемає,на облікуу лікарянарколога тапсихіатра неперебуває,постійного місцяпроживання немає. Документів, які б свідчили, що обвинувачений ОСОБА_4 офіційно працевлаштований, самозайнятий чи займається суспільно-корисною діяльністю, а також має законні джерела доходу суду не надано. Раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, за які йому призначалося покарання з поміщенням до кримінально-виконавчих установ закритого типу, на даний час судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.

Згідно ізст.66КК Україниобставинами,які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнаєщире каяттяобвинуваченого таактивне сприяннярозкриттю злочину, що виявилисяу осуді обвинуваченим своєї поведінки, намаганні виправити ситуацію, надані послідових та правдивих показань.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , суд визнає вчинення злочину щодо осіб похилого віку.

Згідно із висновком досудової доповіді органу пробації, ризик скоєння повторного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 є високим, ризик небезпеки для суспільства є середнім, виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Отже,оцінивши конкретніобставини вчиненнякримінального правопорушеннята спричиненінаслідки,характер іступінь їхсуспільної небезпечності,дані проособу ОСОБА_4 ,працездатність,тощо обвинувачений,раніше судимийза вчиненнякримінальних правопорушень,за якійому призначалосяпокарання зпоміщенням докримінально-виконавчоїустанови закритоготипу, на данийчас судимостіне знятита непогашені увстановленому закономпорядку,після звільненняз кримінально-виконавчоїустанови,висновків длясебе незробив таповторно вчинивнові умиснітяжкі злочинипроти власності,що свідчитьпро схильністьобвинуваченого довчинення злочинів,немає постійногоджерела доходів,що сталопідставою вчиненнязлочину,немає родинита міцнихсоціальних зав`язків,які бмогли сприятийого перевихованнюбез ізоляції,що усукупності вказуєна підвищенийрівень суспільноїнебезпеки обвинуваченого,а тому,суд вважаєнеобхідним тадостатнім длявиправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередженняскоєння нимнових злочинів,призначення покаранняу видіпозбавлення воліза ч.4ст.185КК Українив ізоляціїта поміщеннямйого докримінально-виконавчоїустанови закритоготипу.

При цьому, суд приймає до уваги, рекомендації, викладені у абзацу 2 пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, а саме, за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.

З урахуваннямнаведених вищеобставин танаявністю обставини,що обтяжуєпокарання обвинуваченого,суд незнаходить підставдля застосуваннящодо обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст.69КК Україничи застосуваннядо ньогозвільнення відвідбування покаранняз випробуванням,оскільки призначеннябільш м`якоговиду покарання чизвільнення відвідбування покаранняне станеефективним тадієвим длядосягнення метивиправлення,а томуне будевідповідати принципамзаконності тасправедливості покарання,отже незабезпечить виправленняобвинуваченого тапопередження вчиненняним новихзлочинів.

Також, враховуючи, особу обвинуваченого, наявність попередніх судимостей, під час яких обвинуваченому надавалась можливість виправитися із випробуванням, однак останній висновків для себе не робив (скоював злочини під час іспитового строку), що у сукупності свідчить, що запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень обвинуваченим неможливе без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції, суд не може погодиться із висновками досудової доповіді в частині обрання обвинуваченому покарання не пов`язаного із позбавленням волі.

Таким чином, суд доходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 , з урахуванням вищевикладених обставин, слід призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у мінімальних межах, а саме у виді 5 років позбавлення волі, що відповідатиме меті, визначеній у ст. 50 КК України та відповідно до ст. 65 КК України буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерту, в сумі 1699 грн. 02 коп., відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути на користь держави з ОСОБА_4 .

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався та підстав для його обрання немає, за відсутності клопотання сторони обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 366-368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з часу фактичного затримання у порядку виконання даного вироку.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерту в сумі 1699 (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 02 (дві) коп.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

1.Велосипед марки «ХВЗ» модель «Україна 28 ЮСІ», залишити потерпілій ОСОБА_5 , як законному власнику;

2.Телевізор марки «Supra» моделі «CTV-21015S» та електроплиту марки «A-Plus» модель «2104», залишити потерпілій ОСОБА_6 , як законному власнику.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Роз`яснити засудженому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: ОСОБА_1