Рішення № 109404297, 06.03.2023, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2023 року м.ЧернігівСправа № 620/108/23

Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову, яка оформлена довідкою Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 27 червня 2022 р. № 698;

- зобов`язати Військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 здійснити повторний медичний огляд солдата ОСОБА_1 , 1988 р.н, в/ч НОМЕР_2 ;

- зобов`язати Військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 прийняти нову постанову, якою солдата ОСОБА_1 , 1988 р.н, в/ч НОМЕР_2 , призваного Сумським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у Збройних Силах України за мобілізацією - визнати непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 04.01.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

У встановлений ухвалою суду строк відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, зазначає, що надання оцінки стану здоров`я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входить до повноважень суду при вирішення адміністративної справи, разом з тим зазначив, що медичний огляд позивача проходив відповідно до Положення № 402.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 є солдатом військової частини НОМЕР_2 , призваним Сумським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 від 05.05.2022 (а.с. 7-7).

Під час проходження військової служби позивач неодноразово госпіталізований до закладів охорони здоров`я, що підтверджується матеріалами адміністративної справи (а.с. 18, 19, 20, 21, 25, 26).

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, проведено медичний огляд позивача військово-лікарською комісією, по завершенню якого видано довідку № 698 від 27.06.2022 зазначивши, що солдат ОСОБА_1 є обмежено придатним до військової служби (а.с. 9).

Користуючись своїм правом, позивач оскаржив висновок військово-лікарської комісії до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (а.с. 10-14).

Листом від 29.11.2022 № 598/4996 Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України повідомила, що підстав для проведення на теперішній час повторного медичного огляду військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби не має.

Вважаючи, що при видачі довідки № 698 від 27.06.2022, відповідач діяв в порушення норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини 1-2 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

За приписами частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII)

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону № 2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до підпункту б пункту 1 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах, зокрема, під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану): за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 Розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.3 глави 1 Розділу І Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, лікувальним закладам Міністерства оборони України; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій.

Відповідно до пункту 2.1 глави 2 Розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності: до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю; військовослужбовців до служби в високомобільних десантних військах, плаваючому складі, морській піхоті; кандидатів на навчання у ВВНЗ, учнів військових ліцеїв; кандидатів до військової служби за контрактом; кандидатів до участі у міжнародних миротворчих операціях (далі - ММО) та у складі миротворчого персоналу; військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, працівників Збройних Сил України для роботи з ДІВ, КРП, джерелами ЕМП, ЛВ та мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; військовослужбовців та працівників Збройних Сил України до служби (роботи) у спеціальних спорудах, працівників допоміжного флоту ВМС Збройних Сил України; а також з метою визначення: можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном; необхідності в тривалому спеціалізованому лікуванні, медичному спостереженні або в навчанні (вихованні) у спеціалізованих навчальних закладах членів сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Пунктом 1.2. глави 1 розділу ІІ Положення № 402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно пунктів 1.4 та 1.5 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 військовозобов`язані, які призиваються та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період проводиться медичний огляд ВЛК військових комісаріатів, гарнізонні (госпітальні) ВЛК.

У воєнний час військовослужбовці, військовозобов`язані, працівники Збройних Сил України, крім ВЛК, зазначених у пункті 1.4 розділу II Положення, проходять медичний огляд також у ВЛК евакуаційних пунктів, госпітальних баз.

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 Розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

Пунктом 20.1. глави 20 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.

Згідно пункту 20.3. глави 20 розділу II Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту, зокрема, г) "Обмежено придатний до військової служби".

Військовослужбовці, визнані обмежено придатними до військової служби, придатні до служби у частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах.

З метою медичної та соціальної реабілітації зазначені особи можуть бути переоглянуті госпітальними (гарнізонними) ВЛК ВМКЦ, але не раніше ніж через 3 роки після прийняття постанови про обмежену придатність до військової служби.

Окремо суд окреслює, що Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, затверджений Додатком № 1 до Положення № 402.

Згідно Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби статті 52 до пункту "а" належать:

набуті стравохідно-трахеальні або стравохідно-бронхіальні свищі, які не оперовані або з незадовільним результатом лікування;

рубцеві звуження або нервово-м`язові захворювання стравоходу зі значними клінічними проявами, що потребують систематичного бужування, балонної дилатації або хірургічного лікування;

ГЕРХ IV стадії - стравохід Баррета;

тяжкі форми хронічних неспецифічних виразкових колітів, ентеритів (у тому числі і хвороба Крона) із значними порушеннями функцій;

наслідки резекції тонкої або товстої кишки у вигляді стійкого, значного занепаду живлення або порушення функцій;

випадіння усіх шарів прямої кишки під час ходьби або переміщення тіла у вертикальне положення (III стадія);

протиприродний задній прохід, кишковий або каловий свищ як завершений етап хірургічного лікування;

недостатність сфінктера заднього проходу III ступеня;

хронічний парапроктит зі стійкими або такими, що часто відкриваються та важко піддаються лікуванню, свищами.

До пункту "б" належать:

ГЕРХ з виразковим езофагітом, з позастравохідними проявами, що потребує повторного тривалого стаціонарного лікування (два та більше разів на рік), з помірним порушенням функції травлення. ГЕРХ повинна бути підтверджена ендоскопічним і (або) рентгенологічним дослідженнями (обов`язково у горизонтальному положенні). За змогою, проведення pH-моніторування стравоходу;

хронічні рецидивуючі неспецифічні виразкові коліти, хвороба Крона (крім тих, що зазначені в пункті "а");

наслідки резекції тонкої або товстої кишки з незначними проявами демпінг-синдрому;

спайковий процес у черевній порожнині з явищами кишкової непрохідності, який потребує стаціонарного лікування (спайковий процес повинен бути підтверджений даними рентгенологічного дослідження або хірургічного лікування);

випадіння прямої кишки при фізичному навантаженні (II стадія);

недостатність сфінктера заднього проходу I, II ступенів;

хронічний парапроктит з частими (два рази і більше на рік) загостреннями.

Як вбачається з матеріалів справи довідкою військово-лікарської комісії від 27.06.2022 № 698, позивач визнаний обмежено придатним до військової служби на підставі статті 52-б графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ (а.с.9).

Згідно виписного епікрізу із медичної карти ОСОБА_1 станом на момент прийняття оскаржуваного рішення встановлено у позивача основне захворювання: неспецифічний виразковий коліт, хронічно-рецидуючий перебіг в фазі загострення, що відповідає пункту «б» статті 52 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, (а.с.18).

Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК, позивач вказує, що наявні у нього хвороби є такими, які виключають придатність до військової служби, а відповідач мав би зробити висновок про непридатність до військової служби або обмежену придатність.

Верховний Суд у постанові від 13 червня 2018 року у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Також відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

За таких обставин відповідач, приймаючи оскаржувану постанову діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України, а отже відсутні правові підстави для визнання протиправною та скасування постанови, яка оформлена довідкою Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 27 червня 2022 р. № 698, а тому суд вважає, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню.

Позовні вимоги про зобов`язання Військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 здійснити повторний медичний огляд солдата ОСОБА_1 , 1988 р.н, в/ч НОМЕР_2 та зобов`язати Військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 прийняти нову постанову, якою солдата ОСОБА_1 , 1988 р.н, в/ч НОМЕР_2 , призваного Сумським міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у Збройних Силах України за мобілізацією - визнати непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від першої позовної вимоги, в задоволенні якої судом відмовлено.

Суд зазначає, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті2та частини 2 статті77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.

Підстави для розподілу між сторонами судових витрат згідноКодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями227,241-246,250,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 ).

Відповідач: Військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 08296098).

Суддя В.В. Падій