Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/17357/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення №052430001383 від 09.11.2022, зобов`язання врахування трудової книжки, страхового стажу, призначення та виплати пенсії, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд:
(1). Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 053430001383 від 09.11.2022 про відмову в призначенні пенсії.
(2). Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при призначенні пенсії врахувати трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
(3). Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 :
- період навчання з 01.09.1984 по 12.06.1985;
- період роботи прибиральницею шкільних приміщень Рябушкінської середньої школи з 24.01.1986 по 10.02.1989;
(4). Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 :
- роботу із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 згідно з довідкою № 2101/01 від 21.01.2020, а саме з 10.04.1996 по 11.05.1996 учнем відкатника та з 12.05.1996 по 24.07.2000 откатчіцей на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвуголь».
(5). Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) з моменту звернення, а саме з 01.11.2022 довічно.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція Позивача
Позивач звертає увагу, що рішення, яким йому відмовлено у призначенні пенсії за віком, не відповідає критеріям, які висуваються до рішень суб`єктів владних повноважень у статті 2 КАС України, оскільки не містить жодного належного обґрунтування та мотивації, які саме періоди роботи позивача не зараховано до страхового стажу та на якій підставі.
При цьому, трудова книжка, яку позивач надав на адресу відповідача 2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 містить записи у хронологічній послідовності, які не суперечать один одному, не мають підчисток та виправлень, формально відповідають вимогам, які висуваються законодавством до ведення трудових книжок. Крім того, вказана трудова книжка заведена на ОСОБА_2 та після зміни прізвища « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » відповідні записи внесені на її титульний аркуш із зазначенням номеру свідоцтва про шлюб та відбитком печатки підприємства. Більше того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення чи заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Також позивач наголошує, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.
(б) Позиція Відповідача
22.11.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Зокрема, представник відповідача звернув увагу, що необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, зайнятість повний робочий день із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України після досягнення пенсійного віку при наявність стажу роботи на зазначених роботах, наявність необхідного страхового стажу роботу не менше 25 років, з них не менше 10 років на роботах за Списком № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Підтвердження права на пільгове забезпечення здійснюється на підставі записів у трудових книжках працівників та уточнюючих довідок, виданих підприємствами на підставі первинних документів про характер виконуваної роботи та умови праці, а також про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах.
При цьому, відповідач наголошує, що для зарахування до пільгового стажу особи періодів роботи після 21.08.1992 необхідно подати до територіального органу Пенсійного фонду України виписки із наказів по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці. Проте позивач не долучив до заяви про призначення пенсії жодних документів, які б підтверджували проведення атестації робочих місць за спірні періоди.
Крім того, в трудовій книжці позивача зміна її прізвища виконана без додержання інструкції проведення трудових книжок, а саме не зазначена дата видачі свідоцтва про шлюб, яке позивач також не надав під час свого звернення.
Також надана довідка щодо періоду з 24.01.1986 по 10.02.1989 не відповідає вимогам Порядку № 367, оскільки в ній відсутні підстави видачі, накази та дати на прийняття та звільнення з роботи.
Представник зазначив, що позовна вимога щодо зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) з моменту звернення є такою, що не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що суд не може приймати відповідне рішення, оскільки це є втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади та буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства.
ІІІ Процедура та рух справи
20.12.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження
01.11.2022 позивач звернулась до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Вказану заяву за принципом екстериторіальності розглянуто відповідачем, Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області, та прийнято спірне рішення № 053430001383 від 09.11.2022 про відмову в призначенні пенсії.
У вказаному рішенні відповідач 2 зазначив, що страховий стаж особи 25 років 10 місяців 27 днів, з них на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць відсутній. За доданими документами до страхового стажу не враховано: періоди роботи згідно з трудовою книжкою, оскільки зміна прізвища виконана без додержання вимог інструкції про ведення трудових, а саме не зазначена дата видачі свідоцтва про шлюб, прізвище змінено згідно свідоцтва про шлюб, яке не долучено до ЕПС; період навчання з 01.09.1984 по 12.06.1985, оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб, згідно з яким змінилось прізвище; згідно з довідки № 133 від 09.10.2019 за період роботи з 24.01.1986 по 10.02.1989, оскільки в довідці відсутні підстави видачі, накази та дати на прийняття та звільнення з роботи; до пільгового стажу не враховано роботу із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 згідно з довідкою № 2101/01 від 21.01.2020, оскільки долучені до електронної пенсійної справи накази про атестацію робочих місць не відповідають наданим перелікам атестованих робочих місць. Крім того, відповідач у рішенні зазначив, що відсутня довідка ВПО потребує підтвердження, оскільки фактичне місце проживання заявника м. Одеса.
Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 05.09.1985 позивач:
01.09.1984 - 15.06.1985 навчалась в Сумському ПТУ облуправління торгівлі;
06.09.1985 прийнята учнем продавця до магазину №7 до в/о «Дзержинськвугілля» та 01.10.1985 звільнена з власним бажанням;
24.01.1986 прийнята на посаду прибиральниці шкільних приміщень Рябушкінської середньої школи та 10.02.1989 звільнена за власним бажанням;
11.08.1989 прийнята до відділу А робочою по строковому трудовому договору до Колгоспу «Берестовий» та 01.11.1989 звільнена за власним бажанням;
13.07.1990 прийнята на посаду мийника-прибиральника рухомого складу до Дзержинського тролейбусного управління та 28.05.1991 звільнена за власним бажанням;
10.04.1996 прийнята поверхневим учнем відкатника на шахту ім.. К.А. Рум`янцева ДП ордену трудового Червоного прапору;
12.05.1996 переведена відкатником II розряду;
25.07.2000 переведена поверхневої стовбурової 3 розряду;
01.04.2003 наказом Мінтопенерго від 28.12.2002 № 769 ДП шахта ім. К.A. Рум`янцева ПО «Артемвугілля» реорганізована в СП шахта ім. К.А. Рум`янцева ДП «Артемвугілля»;
01.07.2003 структурний підрозділ шахта ім. К.А. Рум`янцева ДП «Артемвугілля» реорганізовано в шахтодільницю № 2;
01.01.2005 у зв`язку із реорганізацією ДП «Артемвугілля» у відокремлений підрозділ «Артемвугілля» Державного підприємства «Донецька вугільна коксова компанія» шахта «Шахтодільниця №2» структурного підрозділу «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» реорганізована в шахту «Шахтодільниця №2» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління ім. М.I. Калініна» ОП «Артемвугілля» ДП «ДУКК»;
01.06.2005 у зв`язку із реорганізацією ДП «ДУКК» та поновленням діяльності ДП «Артемвугілля» виробничий структурний підрозділ «Шахтоуправління ім. М.І. Калініна» реорганізовано в структурний підрозділ шахтоуправління ім. M.I. Калініна ДП «Артемвугілля»;
01.11.2005 CП «Шахтоуправління ім. М.I. Калініна» ліквідована шляхом виділу з складу шахтодільниці № 2 та створення на її базі СП «Шахта ім. К.А. Рум`янцева» ДП «Артемвугілля»;
21.10.2013 звільнена за власним бажанням;
31.10.2013 Горлівський міський центр зайнятості Донецької області призначив виплату допомоги по безробіттю та 24.07.2014 вказана виплата позивачу припинена.
IV. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до часткового задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 19.07.2003 №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до обставин вказаної справи суд встановив, що відповідач при вирішенні питання щодо призначення позивачу пенсії на пільгових умовах не зарахував до страхового стажу позивача періоди її роботи згідно з трудовою книжкою, оскільки зміна прізвища виконана без додержання вимог інструкції про ведення трудових, а саме не зазначена дата видачі свідоцтва про шлюб, прізвище змінено згідно свідоцтва про шлюб, яке не долучено до ЕПС. З приводу зазначеного суд звертає увагу на наступне.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, робітники та службовці, які надходять на роботу, зобов`язані пред`являти адміністрації підприємств трудову книжку, оформлену в установленому порядку (п.1.2). У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність (п.2.2). Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження (п.2.10). Після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей (п.2.11). Зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження проводяться адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер та дату цих документів. Вказівка зміни вноситься першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рисою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище чи ім`я, по батькові, дата народження та записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішній стороні обкладинки, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п.2.12).
Відповідно до копії сторінок трудової книжки серії НОМЕР_1 , яка наявна в матеріалах справи така була видана на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаній трудовій книжці прізвище « ОСОБА_3 » закреслено та під ним записано нове прізвище « ОСОБА_4 », а на внутрішній стороні обкладинки трудової книжки внесено запис про те, що прізвище змінене на підставі свідоцтва про шлюб із зазначенням його номеру та відбитком печатки підприємства.
При цьому, позивач до суду надав копію свідоцтва про укладення шлюбу, яке видане повторно 04.09.2019 серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 01.06.1985 зареєстрували шлюб та що прізвище ОСОБА_2 після укладення шлюбу « ОСОБА_4 ».
Крім того, суд наголошує, що відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 року №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Також суд вказує, що на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Посилання на неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а, від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
Таким чином, посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на не зарахування періодів роботи позивача згідно з трудовою книжкою у зв`язку з недодержанням вимог інструкції про ведення трудових, а саме не зазначення дати видачі свідоцтва про шлюб є необґрунтованим та безпідставним, а тому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача при призначенні пенсії врахувати трудову книжку позивача серії НОМЕР_1 належать до задоволення.
Щодо позовної вимоги про зарахування до страхового стажу роботи позивача період навчання з 01.09.1984 по 12.06.1985 суд зазначає наступне.
Згідно з наданого до суду диплому № 173489 від 15.06.1985 позивач у період з 01.09.1984 по 15.06.1985 навчалась у Сумському ПТУ облуправління торгівлі та закінчила повний курс технічного училища за професією кухаря. Рішенням екзаменаційної комісії від 12 червня 1985 року їй присвоєно кваліфікацію кухаря третього розряду.
При цьому, відповідно до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч.1 ст. 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
З огляду на записи в трудовій книжці позивач після закінчення навчання у Сумському ПТУ облуправління торгівлі 06.09.1985 була прийнята на роботу учнем продавця до магазину №7.
Суд звертає увагу, що хоч перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує трьох місяців, проте однією з умов для зарахування такого періоду навчання є саме працевлаштування за набутою професією.
Таким чином, враховуючи, що позивач після закінчення навчання набула кваліфікацію кухаря третього розряду, а працевлаштувалась учнем продавця до магазину, то спірний період навчання з 01.09.1984 по 15.06.1985 не підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, а тому позовні вимоги в цій частині не належать до задоволення.
Щодо позовної вимоги про зарахування до страхового стажу роботи позивача період роботи прибиральницею шкільних приміщень Рябушкінської середньої школи з 24.01.1986 по 10.02.1989 суд зазначає наступне.
Підставою для не зарахування вказаного періоду відповідач зазначив, що в довідці № 133 від 09.10.2019 за період роботи з 24.01.1986 по 10.02.1989 відсутні підстави видачі, накази та дата прийняття та звільнення з роботи.
При цьому, суд наголошує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідне положення міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 588/647/17.
Суд звертає увагу, що в уже наголошеній трудовій книжці позивача НОМЕР_1 містяться записи щодо її роботи прибиральницею шкільних приміщень Рябушкінської середньої школи з 24.01.1986 по 10.02.1989.
Таким чином, суд дійшов висновку, що записами у трудовій книжці позивача підтверджується її стаж роботи у спірний період, а тому позовні вимоги в цій частині належать до задоволення.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу роботи позивача роботу із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 згідно з довідкою № 2101/01 від 21.01.2020, а саме з 10.04.1996 по 11.05.1996 учнем відкатника та з 12.05.1996 по 24.07.2000 откатчіцей на ДП «Шахта ім. К.А. Румянцева» ДП «Артемвуголь», суд встановив наступне.
Як вже встановлювалось судом, трудова книжка позивача містить, серед інших, записи про її роботу у спірний період учнем відкатника та відкатником третього розряду на Державному підприємстві ордену трудового червоного прапору «Шахта ім. К.А. Рум`янцева» ДП «Артемвуголь».
Крім того, до матеріалів справи позивач надав копію довідки від 21.01.2020 № 2101/01 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана на ім`я позивача Державним підприємством «Артемвугілля».
У цій довідці зазначено, зокрема, що позивач працювала повний робочий день на СП «Шахта ім. К.А. Румянцева», ДП «Артемвугілля» і за період з 10.04.1996 нак. 150к від 17.04.1996 по 11.05.1996 виконувала роботи на поверхні шахти із шкідливими і важкими умовами праці за професією, посадою учень відкатчиком, що передбачена Списком 2 розділ 1 підрозділ 1 код КП 2010100а-11709 підстава Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 за період з 10.04.1996 по 11.05.1996; і за період з 12.05.1996 нак.197к від 15.05.1996 по 24.07.2000 виконувала роботи на поверхні шахти із шкідливими і важкими умовами праці за професією, посадою откатчіцей, що передбачена Списком 2 розділ 1 підрозділ 1 код КП 2010100а-11709 підстава Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 за період з 12.05.1996 по 24.07.2000; і за період з 25.07.2000 нак.301к від 08.08.2000 по 21.10.2013 виконувала роботи на поверхні шахти із шкідливими і важкими умовами праці за професією, посадою стовбурова шахтної поверхні, що передбачена Списком 2 розділ 1 підрозділ 1 поз. 1.1а підстава Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 за період з 25.07.2000 по 21.10.2013.
При цьому, у спірному рішенні відповідач 2 зазначає, що до пільгового стажу не враховано роботу із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 згідно з довідкою № 2101/01 від 21.01.2020, оскільки долучені до електронної пенсійної справи накази про атестацію робочих місць не відповідають наданим перелікам атестованих робочих місць.
Проте, суд зазначає, що у довідці від 21.01.2020 № 2101/01 є посилання на атестацію робочих місць: нак.№ 1309 від 29.07.1994; нак.362 від 29.07.1999; нак.№ 740 від 19.07.2004; нак.№ 740 від 14.07.2009; нак.№190-А від 14.07.2014 і ЕТКС.
Водночас суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №376/1528/17.
Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 09.11.2022 № 053430001383 в частині не зарахування до пільгового стажу роботу позивача із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 за довідкою № 133 від 09.10.2019 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Стосовно дискреційних повноважень, то такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах (Список № 2), оскільки підстави для відмови у призначенні пенсії, викладені в рішенні від 09.11.2022 № 053430001383, спростовані висновками суду.
VI. Розподіл судових витрат
З огляду на матеріали справи, позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яності дві) грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією №1502-3428-3324-7326 від 13.12.2022.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -
В И Р І Ш И В:
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 053430001383 від 09.11.2022 про відмову в призначенні пенсії.
3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при призначенні пенсії врахувати трудову книжку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .
4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_1 період роботи прибиральницею шкільних приміщень Рябушкінської середньої школи з 24.01.1986 по 10.02.1989.
5.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 роботу із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 згідно з довідкою № 2101/01 від 21.01.2020.
6.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) з моменту звернення, а саме з 01.11.2022 довічно.
7.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
8.Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992(дев`ятсот дев`яності дві) грн. 40 коп.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач? ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач 1 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385.
Відповідач 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, адреса: 40030, Сумська область, м. Суми, вул. Пушкіна, буд.1, код ЄДРПОУ 21108013.
Суддя Оксана БОЙКО
Судове рішення № 109402517, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 06.03.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/17357/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: